Емель Емін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емель Емін
Народилася 12 грудня 1938(1938-12-12) (84 роки)
Добрич
Країна Flag of Romania.svg Румунія
Діяльність поетеса, вчителька, письменниця
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Мова творів турецька, кримськотатарська і болгарська
Конфесія іслам

Емель Емін (Romanian pronunciation: [eˈmel eˈmin] (12 грудня 1938(1938-12-12), Добрич) — румунська кримськотатарська поетка, перекладачка, тюрколог і педагог.[1][2][3][4][5][6][7][8][9] Пише свої літературні твори турецькою мовою . Хоча більшість її поезій — верлібр, іноді вона використовує силабічний вірш і захоплюється арабською просодією . Тяжіючи до традиційних форм поезії вона також видала газель та рубаї .[5][7] Входить дот складу Спілки письменників Румунії та Асоціації турецької мови[6] в Туреччині .

Життєпис[ред. | ред. код]

Емель Емін народилася 12 грудня 1938 року в містечку Пазарджик у Добруджі Королівства Румунія . Трохи згодом, на початку Другої світової війни, Румунія поступилася Південною Добруджою Болгарії, і місто отримало іншу назву Добрич. У перші роки, проведені в Болгарії, Емель навчалася в педагогічній школі в Софії, а потім, у 1960 році, закінчила філологічний факультет Софійського університету імені Святого Климента Охридського, спеціалізується на сходознавстві . Працювала вчителем турецької мови в Добричі та в селі Белоградці Варненської області.[5][6]

У 1967 році, вийшовши заміж за Атіллу в Румунії, вона переїхала на його малу батьківщину в Констанцу . Емель Емін була одним із перших викладачів турецької мови в Румунії. З 1972 року викладала в Педагогічній вищій школі в Констанці. З 1991 року вона обіймала посаду викладачки турецької літератури на факультеті літератури та педагогічному коледжі Університету Овідія в Констанці.[5][6]

Літературні видання та журнали, які видавала Емель Емін, включають Renkler (Бухарест), Türk Dili (Анкара), Turnalar (Ізмір), IIS (Призрен), Kado (Ясси), Karadeniz (Констанца), Hakses (Констанца), Emel (Констанца).[6]

Збірки віршів, які вона опублікувала в Румунії та Туреччині, включають Umut,[1] Arzu,[2] Hanımeli[3] та Divan esintisi[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Emel, Emin (1995). Umut (тур.). Kırklareli: Elmaz. 
  2. а б Emel, Emin (1997). Arzu: Şiirler (тур.). Bucharest: Kriterion. ISBN 9789732604878. 
  3. а б Emel, Emin (2003). Hanımeli: şiirler (тур.). Bucharest: Kriterion. ISBN 9789732606407. 
  4. а б Emel, Emin (2007). Divan esintisi:Gazel ve dörtlükler (тур.). Constanta: Golden. ISBN 9789738833548. 
  5. а б в г Emin, Emel (October 2012). Adierea vântului din evul mediu. Kado (рум.) 1 (2): 189–190. Процитовано 14 серпня 2014. 
  6. а б в г д USR, Filiala Dobrogea. Emel Emin (рум.). Writers' Association of Romania. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 14 серпня 2014. 
  7. а б Chelaru, Marius (Summer 2011). Convorbire cu Emin Emel. Poezia (рум.). Процитовано 14 серпня 2014. 
  8. Önal, Mehmet Naci (1997). Romanya Türklerinin Günümüz Edebiyatı. Türk Dünyası Dil ve Edebiyat Dergisi (тур.) (Türk Dil Kurumu) 1997 (4): 15–39. 
  9. Yunus Emre, Köstence Türk Kültür Merkezi (5 November 2012). Köstence’de "Boyanın Suyla Dansı" Sergilendi (тур.). Köstence Yunus Emre Türk Kültür Merkezi. KYETKM. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]