Емерик Бебек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Емерик Бебек, або Емерик Бубек (пол. Emeryk Bebek (Bubek); англ. Emerik Bebek; пом. 1395[1]) — урядник у Галичині часів короля Угорщини та Польщі Людовика І та його наступниці — королеви Марії. Його сюзереном був також князь Владислав Опольчик. Грушевський називає його «управителем всеї Руси» (лат. totius regni Russiae capitaneus). Походив з давнього угорського роду, прихильного до Польщі з часів короля Владислава Локетка. За даними Кароля Пйотровича, брат галицького старости Бенедикта Бебека. М. Грушевський називав Бенедикта воєводою.[2] Перебуваючи на посаді у Галичині, видав, зокрема, 2 грамоти, які збереглись на момент створення праці «Akta grodzkie i ziemskie» (увійшла до 2-го тому). Зокрема, 22 січня 1384 у Львові засвідчив продаж села Добровтрич Львівського повіту львів'янинові Емнедину за 60 кіп грошів.[3] Кароль Шайноха стверджував, що: мав прихильне ставлення королеви Елізабет Боснійської, був противником Сигізмунда Люксембурга;[4] свою доньку Елізабет віддав за краківського воєводу Спитка з Мельштина, брата Яська з Тарнова.[5]

Бан Далмації у 1380-1383 роках.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1]
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. — Том IV. — С. 122.
  3. Каталог пергаментних док-ів ЦДІА у Львові 1233—1799. — С. 33.
  4. [2]
  5. Szajnocha K. Jadwiga a Jagiełło, 13741413. — T. III. — S. 257.
  6. Princes and Bans of Dalmatia // Croatia (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]