Еметин
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Систематична назва (IUPAC) | |
(2S,3R,11bS)-2-{[(1R)-6,7-Dimethoxy-1,2,3,4- tetrahydroisoquinolin-1-yl]methyl}-3-ethyl-9,10- dimethoxy-2,3,4,6,7,11b-hexahydro-1H-pyrido [2,1-a]isoquinoline | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | |
PubChem | |
Хімічні дані | |
Формула | C29H40N2O4 |
Мол. маса | 480,639 г/моль |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | НД |
Метаболізм | Не метаболізує |
Період напіврозпаду | 5 діб |
Виділення | нирковий |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності |
? |
Лег. статус | |
Шляхи введення | в/м, п/ш |
Еметин — природний антипротозойний препарат, що є похідним ізохіноліну, для парентерального застосування. Еметин є алкалоїдом кореня іпекакуани.
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Еметин — природний антипротозойний препарат, що є похідним ізохіноліну, який застосовується парентерально. Механізм дії препарату полягає у порушенні синтезу білка на рибосомах найпростіших та порушенні синтезу ДНК. До еметину чутливими є патогенні амеби, а також Balantidium coli, Fasciola hepatica та Paragonimus westermani. Препарат має виражений блювотний ефект[1], кардіо- та нефротоксичний ефект.
Фармакодинаміка[ред. | ред. код]
Еметин не всмоктується при пероральному застосуванні, вводиться виключно парентерально. При внутрішньом'язовому введенні препарат добре всмоктується та розподіляється в організмі, біодоступність препарату не досліджена. Високі концентрації еметину досягаються у більшості тканин організму, препарат накопичується у селезінці, печінці, нирках, легенях. Еметин проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Еметин не метаболізується, виводиться з організму нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату складає 5 діб, при нирковій недостатності цей час може збільшуватися.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Еметин застосовується при важких формах кишкового амебіазу та при позакишковому амебіазі (включно при амебному абсцесі печінки) при непереносимості або неефективності імідазолів.
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні еметину часто спостерігаються наступні побічні ефекти:
- З боку шкірних покривів — висипання на шкірі.
- З боку дихальної системи (найчастіше при інгаляційному застосуванні) — задишка, кашель, бронхоспазм, біль в грудній клітці, ларингіт.
- З боку опорно-рухового апарату — болі в м'язах, ригідність м'язів.
- З боку нервової системи — поліневрити, м'язова слабкість, тремор, порушення чутливості.
- З боку серцево-судинної системи — аритмії, гіпотензія, подовження інтервалу QT, інверсія зубця T та депресія сегменту ST на ЕКГ; дегенеративний міокардит.
- З боку сечовидільної системи — токсична нефропатія.
- Місцеві реакції — болі, ригідність м'язів у місці ін'єкцій, стерильні абсцеси, некрози у місці внутрішньом'язових ін'єкцій.
- Зміни в лабораторних аналізах — підвищення рівня активності амінотрансфераз в крові, підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові.
- Місцеві реакції — при внутрішньовенному введенні тромбофлебіт, при внутрішньом'язовому введенні — біль, набряк, асептичні абсцеси, некроз м'язів.
Протипокази[ред. | ред. код]
Еметин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, захворюваннях серця і нирок, при захворюваннях м'язів, при вагітності та годуванні грудьми. Еметин не застосовується у дітей молодших 6 місяців. З обережністю призначають розумово відсталим пацієнтам.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Еметин випускається у вигляді ампул по 1мл 1% розчину.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 2 червня 2014.(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- http://infectos.ru/lechenie/65-emetin-i-digidroemetin.html [Архівовано 30 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.antibiotic.ru/ab/proto.shtml [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- http://pharmacotherapy.com.ua/emetina-gidrohlorid.html [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]