Еммануель Беар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еммануель Беар
фр. Emmanuelle Béart
Еммануель Беар на Каннському МКФ, 2015
Еммануель Беар на Каннському МКФ, 2015
Еммануель Беар на Каннському МКФ, 2015
Ім'я при народженні фр. Emmanuelle Marie Hélène Béart[4]
Народилася 14 серпня 1963(1963-08-14) (60 років)
Гассен
Громадянство  Франція
Релігія християнство і юдаїзм
Діяльність акторка
Alma mater Collège International Marie de Franced
Роки діяльності 1972 — тепер. час
У шлюбі з Даніель Отей і Michael Cohend
Діти Nelly Auteuild
Батьки Guy Béartd
Geneviève Galéad
Брати / сестри Mikis Cerieixd, Olivier Guespind і Ève Béartd
IMDb nm0000322
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури

CMNS: Еммануель Беар у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Еммануе́ль Беа́р, фр. Emmanuelle Béart (нар. 14 серпня 1963(19630814), Гассен) — французька акторка. Крім численних ролей у кіно, знана як активістка правозахисного руху і посол доброї волі ЮНІСЕФ.

Емануель Беар на Каннському кінофестивалі, 2000 р.
Емануель Беар на Каннському кінофестивалі, 2000 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 14 серпня 1963 р. у селищі Гассен провінції Вар, що розташоване на півдні Франції недалеко від Сен-Тропе. Її батьками є французький співак та поет Гі Беар (Guy Béart) та акторка Женев'єв Галеа (Geneviève Galea).

У 1976 р. в 11-річному віці отримала свою першу роль у фільмі «Малявки завтрашнього дня» («Demain les mômes», 1976). Пізніше вона з'являлася у деяких телепередачах, а потім поїхала в Монреаль (провінція Квебек, Канада), де рік пропрацювала нянькою. Після повернення до Франції вона пішла в акторську школу в Парижі.

Справжній успіх їй принесла перша доросла роль у фільмі «Манон із Джерел» («Manon des Sources», 1986), де її напарником був відомий актор Ів Монтан. За свою гру в цьому фільмі вона виграла премію Сезар-87 у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану». Вона також перемогла на Московському міжнародному кінофестивалі у номінації «Найкраща жіноча роль» за фільм «Французька жінка» («Une Femme française», 1995). Після 10-річного шлюбу з Даніелем Отеєм (Daniel Auteuil) — її напарником у фільмах «Манон із Джерел» та «Серце зими» («Un Coeur en Hiver», 1992) — вона розлучилася та вийшла заміж вдруге.

Крім кіно, знана соціальною активністю, є послом ЮНІСЕФ та виступала проти французького антиімміграційного законодавства.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Demain les mômes — (1976)
  • Premiers désirs — (1983)
  • Un amour interdit — (1984)
  • L'Amour en douce — (1985)
  • Manon des Sources — (1986)
  • Date with an Angel — (1987) (English)
  • Ліворуч від ліфта — (1988)
  • Les Enfants du désordre — (1989)
  • Il viaggo di capitan fracasa — (1990)
  • Чарівна пустунка / La Belle noiseuse — Маріанна (1990)
  • Un Coeur en Hiver — (1991)
  • Le bateau de Lu — (1991)
  • Un cœur en hiver — (1992)
  • Divertimento — (1992)
  • Rupture(s) — (1993)
  • L'Enfer — (1994)
  • Неллі та пан Арно / Nelly et Monsieur Arnaud — Неллі (1995)
  • Une Femme française — (1995)
  • Le dernier chaperon rouge — (1996)
  • Місія нездійсненна / Mission Impossible — (1996)
  • Voleur de vie — (1998)
  • Don Juan — (1998)
  • Віднайдений час / Le Temps retrouvé — (1999)
  • Elephant juice — (1999)
  • La Bûche — (1999)
  • Сентиментальні долі / Les Destinées sentimentales — (2000)
  • Voyance et manigance — (2001)
  • Репетиція / La Répétition — Поліна Поммерель (2001)
  • 8 жінок / 8 femmes — (2002)
  • Histoire de Marie et Julien — (2003)
  • Наталі... / Nathalie… — (2003)
  • Les égarés — (2003)
  • A boire — (2004)
  • Un fil à la patte — (2005)
  • L'enfer — (2005)
  • D'Artagnan et les Trois Mousquetaires — Міледі (2005)
  • Злочин / A Crime — Елфс Паркер (2006)
  • Le Héros de la famille (2006)
  • Свідки / Les témoins — Сара (2007)
  • Диско / Disco (2008)
  • Mes stars et moi (2008)

Примітки[ред. | ред. код]