Еммануель Муньє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еммануель Муньє
фр. Emmanuel Mounier
Emmanuel mounier 1905–1950.jpg
Народився 1 квітня 1905(1905-04-01)[1]
Гренобль
Помер 22 березня 1950(1950-03-22)[1][2] (44 роки)
Шатне-Малабрі
·гострий інфаркт міокарда
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність філософ, журналіст, письменник, педагог
Alma mater Faculty of Arts of Paris[d] і Community Grenoble Alpes University[d]
Вчителі Jacques Chevalier[d]
Володіє мовами французька[1]
Заклад Ліцей дю Парк[d]
Напрямок персоналізм
Magnum opus Q1171507? і Existentialism and Activism[d]
Конфесія Римо-католицька церква

Еммануель Мун'є (фр. Emmanuel Mounier; 1 квітня 1905, Гренобль — 22 березня 1950, Шатене-Малабрі) — французький філософ-персоналіст.

Біографія[ред. | ред. код]

Видавець журналу «Esprit» (з 1932). Основні праці: «Трактат про характер» (1946); «Персоналізм» (1949) та інші. Еммануель Мун'є — відомий французький філософ автор книг, видавець. Його книги видані різними мовами світу.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • L'Engagement de la foi, textes choisis et présentés par Paulette Mounier (éd. Seuil, 1968), introduction de Guy Coq, Paris, Éd. Parole et silence, 2005.
  • Le Personnalisme, PUF, coll. " Que Sais-je ? ", n° 395, 2001 (1ère éd. 1949).
  • Refaire la Renaissance, préface de Guy Coq, Éd. du Seuil, coll. " Points-Essais ", 2000.
  • Écrits sur le personnalisme, préface de Paul Ricoeur, Éd. du Seuil, coll. " Points-Essais ", 2000 .
  • Mounier et sa génération. Lettres, carnets et inédits, Éd. Parole et Silence, 2000 (1ère éd. Seuil, 1956).
  • La Personne à venir: Héritage et présence d'Emmanuel Mounier, sous la dir. de Didier Da Silva et Ronan Guellec, Au Signe de la Licorne, 2002, 217 p., ISBN 978-2-913034-01-3

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]