Еммануель (фільм)
Еммануель | |
|---|---|
| Emmanuelle | |
 | |
| Жанр | Еротична драма |
| Режисер | Жуст Жакен |
| Продюсер | Ів Руссе-Руар |
| Сценарист | Жан-Луї Рішар |
| На основі | за романом «Еммануель» (1959) Еммануель Арсан |
| У головних ролях |
Сільвія Крістель, Даніель Саркі, Ален Кюні, Маріка Грін, Жанна Колетен, Крістін Буассон |
| Оператор | Річард Судзукі |
| Композитор | П'єр Башльє |
| Кінокомпанія |
Parafrance Films (Франція) Columbia Pictures (США) |
| Дистриб'ютор | Columbia Pictures і Parafranced |
| Тривалість | 105 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1974 |
| Дата виходу |
26 червня 1974 (Франція) 3 грудня 1974 (США) |
| Кошторис | $500 000 |
| Касові збори | $100 млн |
| IMDb | ID 0071464 |
| Наступний | Еммануель 2 |
«Еммануель» (фр. Emmanuelle) — французький еротичний фільм 1974 року, знятий режисером Жустом Жакеном за однойменним романом Еммануель Арсан. У головній ролі — Сільвія Крістель.
Фільм був дуже успішним у Франції (найкасовіший фільм 1974 р.) й усьому світі, породив кілька продовжень і став культовим у своєму жанрі.
Сюжет[ред. | ред. код]
Фільм описує сексуальні пригоди головної героїні — красивої молодої француженки Еммануель. Вона разом з чоловіком Жаном, співробітником посольства, проживає в Бангкоку. Весь дипломатичний корпус знемагає від нудьги, у ньому панують вельми розпусні сексуальні звичаї. Жан, який старший від Еммануель, не тільки не забороняє їй випадкові статеві зв'язки, але й всіляко заохочує їх, вважаючи, що вони сприяють більшій розкутості у сексі.
За короткий термін Еммануель встигає спробувати те, що ніколи до цього не пробувала: випадкові зв'язки з першим зустрічним, лесбійське кохання тощо. Незабаром за «виховання» Еммануель береться вже немолодий чоловік — Маріо. Зв'язок з ним сильно вплинув на ставлення Еммануель до сексу.
Культурний вплив[ред. | ред. код]
Фільм «Еммануель» належить до класики європейського та світового еротичного кіно. Картина має велике значення для історії кінематографа, оскільки задала тон подальшим фільмам цього жанру.
Фільм рекламували більше року, в кожному кінотеатрі він йшов по кілька років. Проте, попри таку популярність, фільм був заборонений тодішнім президентом Франції Жоржем Помпіду. Лише з приходом до влади його наступника, Валері Жискар д'Естена (його коханкою була виконавиця головної ролі Сільвія Крістель), картина вийшла у прокат. У США Асоціація контролю за дотриманням правил виробництва кінопродукції присудила фільму код «X», що дозволяло показувати його у спеціальних і приватних кінотеатрах.
У різних країнах була різна тривалість фільму: у країнах колишнього СРСР 90 хвилин, в Аргентині 98 хвилин, в США було дві версії фільму — 89 хвилин і 95 хвилин (для різних вікових категорій), в Південній Кореї — 85 хвилин, у Західній Німеччині — 93 хвилини. В оригіналі тривалість фільму становить 105 хвилин.
Пісня з фільму, написана П'єром Башльє, стала світовим хітом.
У ролях[ред. | ред. код]
- Сільвія Крістель — Еммануель
- Даніель Саркі — Жан
- Ален Кюні — Маріо
- Маріка Грін — Бі
- Жанна Колетен — Аріана
- Крістін Буассон — Марі-Анж
Критика[ред. | ред. код]
Рейтинг фільму на сайті IMD склав 5.1 з 10,[1] на Rotten Tomatoes — 56 %.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Emmanuelle. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
- ↑ Emmanuelle (Edited Version) (1974). Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 28 серпня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
«Еммануель» на сайті IMDb (англ.) 
(28.01.2017)- «Еммануель» на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- «Еммануель» на сайті AllMovie (англ.)
|
