Чекалюк Емануїл Богданович
| Емануїл Чекалюк | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 травня 1909 Гніздичів, Жидачівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
5 січня 1990 (80 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР УНР.svg){kind=small} Польська Республіка СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | фізик, інженер |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Галузь | геологія, геохімія горючих копалин |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Емануїл Богданович Чекалюк (6 травня 1909, Гніздичів, нині Стрийський район, Львівська область — 5 січня 1990, Львів) — український вчений, інженер нафтової та статистичної термодинаміки, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР[1]. Почесний громадянин Долини.
Біографія[ред. | ред. код]
Емануїл Чекалюк народився 6 травня 1909 року у місті Гніздичів (нині Стрийський район (до липня 2020 — Жидачівський район), Львівська область) у сім'ї пастора. Освіту здобував у Львівському політехнічному інституті, факультет електромеханіки якого він закінчив у 1933 році. Після закінчення навчання отримав посаду електромонтера на Калуському калійному заводі. Пізніше працював інженером на заводі побутових електроприладів у Варшаві, старшим енергетиком Калуського калійного комбінату[2].
Повернувся в Україну після Другої світової війни, працював на підприємствах нафтової промисловості. 1951 року почав працювати в Центральній науково-дослідній лабораторії «Укрнафта» у Бориславі, а 1955 — в Українському науково-дослідному інституті «Геоексплуатація».
У 1953 році організував відділ проблем глибинних вуглеводнів, який став провідним центром у проблемі неорганічного походження нафти[3].
У 1957 році вчений захистив кандидатську дисертацію, а 1963 — докторську. Наступного року очолив відділ проблем глибинних вуглеводнів Інституту геології і геохімії горючих копалин Академії Наук України. Саме у цей час виходять в друк його головні праці: «Нефть верхней мантии Земли», «Термодинамические основы теории минерального происхождения нефти», де вперше в світі обґрунтовується «можливість утворення нафтових вуглеводнів в умовах верхньої мантії Землі при високих термобаричних параметрах, а також встановлені сприятливі склади нафтопродукуючої речовини мантії»[2].
У період з 1981 по 1989 роки був членом спеціалізованої Ради з захисту кандидатських і докторських дисертацій при Івано-Франківському інституті нафти і газу[2] (нині Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу).
Помер 5 січня 1990 року у місті Львів, де й був похований на 23 полі Личаківського цвинтаря.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Емануїл Богданович здійснив понад 170 наукових публікацій, серед яких 19 монографій, отримав сертифікат на 14 авторських винаходів, пов'язаних із розробкою вуглеводневих покладів і підвищенням нафтовіддачі пластів.
Вибрані публікації[ред. | ред. код]
- Чекалюк Э. Б. Основы пьезометрии залежей нефти и газа. — Киев : Гос. изд. технической литер.- ры, 1961. — 288 с.
- Чекалюк Э. Б. Нефть верхней мантии Земли. — Киев : Наукова думка, 1967.
- Чекалюк Э. Б. Термодинамические основы теории минерального происхождения нефти. — Киев : Наукова думка, 1971. — 256 с.
- Чекалюк Э.Б., Федорцов И.М., Осадчий В.Г. Полевая геотермическая съемка. — Киев : Наукова думка, 1974. — 103 с.
- Чекалюк Э. Б. Филяс Ю.И. Водо-нефтяные растворы. — Киев : Наукова думка, 1977. — 128 с.
- Чекалюк Э. Б. Маломинерализованные воды глубоких горизонтов нефтегазоносных водонапорных бассейнов Украины. — Киев, 1991. — 183 с.
Вшанування[ред. | ред. код]
7 вересня 2012 року, під час роботи Міжнародного форуму нафтовиків у Бориславі, на будівлі НГВУ «Бориславнафтогаз» було відкрито пам'ятну таблицю на честь вченого, який багато зробив для бориславського нафтовидобутку. На церемонії встановлення виступали міський голова Борислава Володимир Фірман та учасники Міжнародного форуму нафтовиків (Тадеуш Скшежина, Омелян Солецький)[4].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Стефаник Ю. Емануїл Богданович Чекалюк (до 100-х роковин від дня народження): Бібліографічний покажчик / Павлюк М. — Львів : Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, 2009. — 53 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-02-5211-0.
- Українська нафтогазова наука. 1899—1999: Видатні постаті минулого, сучасність, погляд у майбутнє. — Львів : Українська нафтогазова академія, 1999. — С. 39-41.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Володимир Антонович Калюжний (до 85-річчя від дня народження) // Геологія і геохімія горючих копалин. — Львів : Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, 2007. — Вип. 3. Архівовано з джерела 2 лютого 2014. Процитовано.
- ↑ а б в Освоєння та дослідження свердловин, 1994, с. 3.
- ↑ Відділ проблем геотехнології горючих копалин. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ Відкрито пам’ятну таблицю на честь Емануїла Чекалюка. Моє місто - Борислав!. 9 вересня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 січня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
Книги[ред. | ред. код]
- Роман Яремійчук, Василь Возний. Освоєння та дослідження свердловин. — Львів : Жовківська книжкова друкарня, 1994. — 440 с. — ISBN 5-836-00-26-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Українці у світі [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Is «Peak Oil» a Fraud? [Архівовано 28 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- CONSIDERATIONS ABOUT RECENT PREDICTIONS OF IMPENDING SHORTAGES OF PETROLEUM EVALUATED FROM THE PERSPECTIVE OF MODERN PETROLEUM SCIENCE. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Abiogenic Petroleum, also commonly known as Abiotic Oil (англ.)
