Емманюель д'Астьє де ла Віжері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емманюель д'Астьє де ла Віжері
Emmanuel d'Astier de La Vigerie
Liberation of Marseille, August 1944.jpg
Дата народження 6 січня 1900(1900-01-06)
Місце народження Париж, Департамент Сени[d], Франція
Дата смерті 12 червня 1969(1969-06-12) (69 років)
Місце смерті Париж, Іль-де-Франс, Франція
Поховання Пер-Лашез
Громадянство Франція Франція
Alma mater Кондорсе і École Navale[d]
Мова творів французька мова[1]
Рід діяльності
Нагороди:
Кавалер ордена Почесного легіону[d], Воєнний хрест 1939—1945, Орден Звільнення[d], Медаль Визволення[d] і Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»

Емманюе́ль д'Астьє́ де ла Віжері́ (d'Astier de la Vigerie; *6 січня 1900) — французький громадський діяч, письменник і журналіст, борець за мир.

Активний учасник Руху Опору; займав урядові посади, був міністром внутрішніх справ тимчасового уряду.

Твори[ред.ред. код]

Головні твори: «Сім раз по сім» (1947) — про капітуляцію Франції 1940 і Рух Опору; «Боги й люди» (1952)— спогади про діяльність Комітету національного визволення і тимчасового уряду; «Літу немає кінця» — роман-хроніка про Францію 1947—54.

З 1950— чл. Бюро, а з 1955—віце-голова Всесвітньої Ради Миру.

Міжнародна Ленінська премія «За, зміцнення миру між народами», 1957.

Література[ред.ред. код]

Trondhjems Adresseavis 17. mai 1905 - framside.JPG Це незавершена стаття про журналіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. data.bnf.fr: open data platform — 2011.