Емманюель д'Астьє де ла Віжері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емманюель д'Астьє де ла Віжері
Emmanuel d'Astier de La Vigerie
Liberation of Marseille, August 1944.jpg
Народження 6 січня 1900(1900-01-06)
  Париж, департамент Сена[d], Франція
Смерть 12 червня 1969(1969-06-12) (69 років)
  Париж, Іль-де-Франс, Франція
Поховання Пер-Лашез
Громадянство Франція Франція
Alma mater Кондорсе і École Navale[d]
Мова творів французька[1]
Рід діяльності
Нагороди та премії

Емманюе́ль д'Астьє́ де ла Віжері́ (d'Astier de la Vigerie; *6 січня 1900) — французький громадський діяч, письменник і журналіст, борець за мир.

Активний учасник Руху Опору; займав урядові посади, був міністром внутрішніх справ тимчасового уряду.

Твори[ред.ред. код]

Головні твори: «Сім раз по сім» (1947) — про капітуляцію Франції 1940 і Рух Опору; «Боги й люди» (1952)— спогади про діяльність Комітету національного визволення і тимчасового уряду; «Літу немає кінця» — роман-хроніка про Францію 1947—54.

З 1950— чл. Бюро, а з 1955—віце-голова Всесвітньої Ради Миру.

Міжнародна Ленінська премія «За, зміцнення миру між народами», 1957.

Література[ред.ред. код]

Trondhjems Adresseavis 17. mai 1905 - framside.JPG Це незавершена стаття про журналіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Письменник Це незавершена стаття про письменника або письменницю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.