Емський указ

Пам'ятна дошка присвячена Емському указу в місті Бад Емс

Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II від 18(30) травня 1876, підписане в Бад-Емсі і спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком, призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині.

Історія

Свою назву Емський указ отримав від німецького міста Бад Емс, де Олександр II вніс поправки і підписав підготовлений спеціальною комісією указ. До складу комісії увійшли міністр внутрішніх справ Олександр Тімашев, міністр народної освіти граф Дмитро Толстой, шеф жандармів Потапов і помічник попечителя Київського навчального округу Михайло Юзефович. Вважається, що виданню указу передував меморандум, надісланий імператору Юзефовичем, в якому той заявляв, що українці хочуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі».

Емський указ доповнював основні положення так званого Валуєвського циркуляра 1863 року. Указ забороняв:

• Ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу;
• Видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот;
• Друкувати будь-які книги українською мовою;
• Ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.);
• Влаштовувати концерти з українськими піснями;
• Викладати українською мовою в початкових школах.

Дозволялося видавати українською історичні літературні пам'ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою, та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою, що не відповідають зазначеним вимогам.

На підставі Емського указу було закрито Південно-Західний Відділ Російського Географічного Товариства у Києві, припинено видання «Кіевского телеграфа», ліквідовано Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, М. Зібера, С. Подолинського та ін.). В 1878 на Паризькому літературному конгресі М. Драгоманов виступив на захист української мови і культури і різко засудив Емський указ.

Емський указ не був скасований офіційно, однак втратив чинність 17 жовтня 1905 року з виданням так званого "Маніфеста громадянських свобод" імператором Миколою II.

Вперше повний текст указу за журналом Особого Совещания для пресечения украинофильской пропаганды було оприлюднено у книжці Ф. Савченка «Заборона українства 1876 р.» сторінки 381–383.

Див. також

• Валуєвський циркуляр

Література

• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997.
• Васькович Г. Емський указ і боротьба за українську школу. Мюнхен, 1976.
• Бойко Ю. До століття Емського указу / «Український історик», 1976, №01-04
• Савченко Ф. Заборона українства 1876 р. Харків - Київ, 1930, С.381-383
• Миллер А. И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.)(рос.)

Покликання

• Валуєвский циркуляр, повний текст Валуєвського циркуляру (рос.)
• Емский указ, Повний текст Емського указу (рос.)
• Посол України відкрила пам'ятну дошку в м. Бад-Емс - Молебень за Україну