Еміль-Огюст Шартьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль-Огюст Шартьє
фр. Alain
Émile Chartier portrait.jpg
Народження 3 березня 1868(1868-03-03)[1] або 13 березня 1866(1866-03-13)[2]
Мортань-о-Перш[2][3]
Смерть 2 червня 1951(1951-06-02)[2][1][…]
Ле-Везіне[2]
Поховання
Громадянство (підданство) Flag of France (1794–1815, 1830–1958).svg Франція[2]
Знання мов
  • французька[2]
  • Ім'я при народженні фр. Émile Chartier[2]
    фр. Émile-Auguste Chartier
    Псевдонім Alain[2]
    Діяльність
  • письменник, журналіст, педагог
  • Alma mater Вища нормальна школа[2] і Ліцей Корнельd
    Зазнав впливу
  • Jules Lagneaud[5][2], Рене Декарт[5], Іммануїл Кант[5][2], Платон[5][2], Арістотель[2], Оґюст Конт[2], Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель і Бенедикт Спіноза
  • Вчителі Jules Lagneaud[2]
    Відомі студенти Жорж Канґієм, Samuel Silvestre de Sacyd, Étienne Borned, Monette Martinetd і Gilbert Kahnd[6]
    Визначний твір
  • Q3407556?, Q45197317? і Q108404484?
  • Партія Radical-Socialist and Radical Republican Partyd
    Нагороди

    CMNS: Еміль-Огюст Шартьє у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Еміль-Огюст Шартьє (фр. Émile-Auguste Chartier), псевдонім Але́н (Alain; 03.03.1868, Мортань-о-Перш, Франція — 02.06.1951, Ле-Везіне, Франція) — французький філософ і літератор: есеїст, критик, публіцист. Також педагог. Лауреат вищої премії Франції в області літератури (1951).

    Свій псевдонім Ален взяв на честь французького поета XV століття Алена Шартьє.

    У нього навчались Андре Моруа і Сімона Вейль, на яких він мав значний вплив, а також на творчість Камю і Сартра.

    Твори[ред. | ред. код]

    • La théorie de la connaissance des Stoïciens (1891, publié en 1964)
    • Spinoza (1900)
    • Les Cent un Propos d'Alain (2ème série) (1910)
    • Propos d'un Normand (1912)
    • Éléments de philosophie (1916)
    • Quatre-vingt-un Chapitres sur l'esprit et les passions (1917)
    • Petit Traité d'Harmonie pour les aveugles (en braille, 1918)
    • Les Marchands de Sommeil (1919)
    • Système des Beaux-Arts (1920)
    • Mars ou la guerre jugée (1921)
    • Propos sur l'esthétique (1923)
    • Propos sur le christianisme(1924) (F. Reider éditeur)
    • Lettres au Dr Henri Mondor (1924)
    • Propos sur les pouvoirs (1925)
    • Souvenirs concernant Jules Lagneau (1925)
    • Sentiments, passions et signes (1926)
    • Le citoyen contre les pouvoirs (1926)
    • Les idées et les âges (1927)
    • La visite au musicien (1927)
    • Esquisses de l'homme (1927)
    • Propos sur le bonheur (1925, édition augmentée en 1928)
    • Les Cent un propos d'Alain (5ème série) (1928)
    • Onze chapitres sur Platon (1928)
    • Entretiens au bord de la mer (1931)
    • Vingt leçons sur les Beaux-Arts (1931)
    • Idées (1932)
    • Propos sur l'éducation (1932)
    • Les Dieux (1933)
    • Propos de littérature (1934)
    • Propos de politique (1934)
    • Propos d'économique, éd. Gallimard, collection Les Essais (1935)
    • Stendhal (1935)
    • En lisant Balzac, éd. Laboratoires Martinet, 1935
    • Histoire de mes pensées (1936)
    • Avec Balzac, Gallimard, Paris, 1937, réédition 1999.
    • Souvenirs de guerre (1937)
    • Entretien chez le sculpteur (1937)
    • Les Saisons de l'esprit (1937)
    • Propos sur la religion (1938)
    • Convulsions de la force (suite à Mars) (1939, réédité en 1962)
    • Minerve ou De la sagesse (1939)
    • Vigiles de l'esprit (1942)
    • Préliminaires à la mythologie (1943)
    • Abrégés pour les aveugles (1943)
    • Idées, introduction à la philosophie (1945)

    Примітки[ред. | ред. код]