Перейти до вмісту

Еміль-Огюст Шартьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еміль-Огюст Шартьє
фр. Alain[1]
Народження3 березня 1868(1868-03-03)[2][1][3]
Мортань-о-Перш[4][5][1]
Смерть2 червня 1951(1951-06-02)[4][2][…] (83 роки)
Ле-Везіне[4][1]
ПохованняПер-Лашез[7] і Grave of Alaind
Громадянство (підданство) Франція[4][1]
Знання мов
  • французька[4][1]
  • Ім'я при народженніфр. Émile Chartier[4][1]
    фр. Émile-Auguste Chartier
    ПсевдонімAlain[4]
    Діяльність
  • письменник, журналіст, педагог
  • Науковий ступіньDES[d][8] (1891)
    Alma materВища нормальна школа[4] і Ліцей Корнельd
    Зазнав впливу
  • Jules Lagneaud[9][4], Рене Декарт[9], Іммануїл Кант[9][4], Платон[9][4], Арістотель[4], Оґюст Конт[4], Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель і Бенедикт Спіноза
  • ВчителіJules Lagneaud[4]
    Відомі студентиЖорж Канґієм, Samuel Silvestre de Sacyd, Étienne Borned, Monette Martinetd, Gilbert Kahnd[10], Michel Alexandred, Jeanne Halbwachsd і Georges Bénézéd
    Визначний твір
  • Q3407556?, Q45197317?, Q108404484?, Q110357692?, Q110813792? і Q118368172?
  • ПартіяРеспубліканська партія радикалів і радикал-соціалістівd
    Нагороди

    CMNS: Еміль-Огюст Шартьє у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Еміль-Огюст Шартьє (фр. Émile-Auguste Chartier), псевдонім Але́н (Alain; 03.03.1868, Мортань-о-Перш, Франція — 02.06.1951, Ле-Везіне, Франція) — французький філософ і літератор: есеїст, критик, публіцист. Також педагог. Лауреат вищої премії Франції в області літератури (1951).

    Свій псевдонім Ален взяв на честь французького поета XV століття Алена Шартьє.

    У нього навчались Андре Моруа і Сімона Вейль, на яких він мав значний вплив, а також на творчість Камю і Сартра.

    Твори

    [ред. | ред. код]
    • La théorie de la connaissance des Stoïciens (1891, publié en 1964)
    • Spinoza (1900)
    • Les Cent un Propos d'Alain (2ème série) (1910)
    • Propos d'un Normand (1912)
    • Éléments de philosophie (1916)
    • Quatre-vingt-un Chapitres sur l'esprit et les passions (1917)
    • Petit Traité d'Harmonie pour les aveugles (en braille, 1918)
    • Les Marchands de Sommeil (1919)
    • Système des Beaux-Arts (1920)
    • Mars ou la guerre jugée (1921)
    • Propos sur l'esthétique (1923)
    • Propos sur le christianisme(1924) (F. Reider éditeur)
    • Lettres au Dr Henri Mondor (1924)
    • Propos sur les pouvoirs (1925)
    • Souvenirs concernant Jules Lagneau (1925)
    • Sentiments, passions et signes (1926)
    • Le citoyen contre les pouvoirs (1926)
    • Les idées et les âges (1927)
    • La visite au musicien (1927)
    • Esquisses de l'homme (1927)
    • Propos sur le bonheur (1925, édition augmentée en 1928)
    • Les Cent un propos d'Alain (5ème série) (1928)
    • Onze chapitres sur Platon (1928)
    • Entretiens au bord de la mer (1931)
    • Vingt leçons sur les Beaux-Arts (1931)
    • Idées (1932)
    • Propos sur l'éducation (1932)
    • Les Dieux (1933)
    • Propos de littérature (1934)
    • Propos de politique (1934)
    • Propos d'économique, éd. Gallimard, collection Les Essais (1935)
    • Stendhal (1935)
    • En lisant Balzac, éd. Laboratoires Martinet, 1935
    • Histoire de mes pensées (1936)
    • Avec Balzac, Gallimard, Paris, 1937, réédition 1999.
    • Souvenirs de guerre (1937)
    • Entretien chez le sculpteur (1937)
    • Les Saisons de l'esprit (1937)
    • Propos sur la religion (1938)
    • Convulsions de la force (suite à Mars) (1939, réédité en 1962)
    • Minerve ou De la sagesse (1939)
    • Vigiles de l'esprit (1942)
    • Préliminaires à la mythologie (1943)
    • Abrégés pour les aveugles (1943)
    • Idées, introduction à la philosophie (1945)

    Примітки

    [ред. | ред. код]