Еміль Гуаріні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Гуаріні
фр. Emile Guarini-Foresio
Emile Guarini Foresio.jpg
Псевдо Еміль Гуаріні-Форесіо
Народився 4 жовтня 1879(1879-10-04)
Комуна Фазано, Італія
Помер 13 листопада 1953(1953-11-13) (74 роки)
Брюссель, Бельгія
Громадянство Бельгія, Італія
Національність Італієць
Діяльність інженер
Відомий завдяки відомий
Нагороди
Кавалер ордена Корони Італії


Еміль Гуаріні (фр. Emile Guarini-Foresio) - бельгійський інженер італійського походження, якому належить ідея першої працездатної конструкції автоматичного ретранслятора для реалізації радіорелейного зв'язку.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 4 жовтня (за ст. стилем) 1879 року в італійській комуні Фазано (італ. Fasano, сиц. Fasanu), розташованій в регіоні Апулія, в провінції Бриндізі.

15 квітня 1903 р. у м. Брюссель (Бельгія) одружився з Léonie Edith Tobiansky[1].

Еміль Гуаріні відомий тим, що в 1899 році винайшов перший працездатний варіант радіорелейного ретранслятора. [2][3].

В 1901 році Гуаріні разом з Фернандом Понцеле здійснив серію успішних експериментів з встановлення радіорелейного зв'язку між Брюсселем та Антверпеном [2][3]. Автоматичний ретранслятор Гуаріні був розташований в м. Мехелен - проміжній станції залізниці, що з'єднує Брюссель з Антверпеном [2][3].

В 1903 році Еміль Гуаріні винайшов пристрій, що автоматично передавав по радіо сигнал тревоги при виникненні пожежі. У 1905 року брав участь в електрифікації залізничного транспорту в Перу. З 1906 по по 1909 роки був професором фізики та електрики школи мистецтв і ремесел в столиці Перу м. Ліма [3].

Після повернення до Європи Гуаріні основну увагу у 1922–1923 роках приділяв розробці нових конструкцій електрогенераторів, компресорів, систем охолодження та рефрижераторів. В 1929 році він винайшов новий цикл охолодження[3].

За заслуги у розвитку техніки Е.Гуаріні Форесіо став кавалером ордена Корони Італії[3].

Окладинка книги Еміля Гуаріні Форесіо (1899 рік), в якій описана його конструкція радіорелейного ретранслятора
Ретранслятор Еміля Гуаріні

Основні публікації[2][3][ред. | ред. код]

  • Guarini E. 1899, ‘Répétiteurs pour la télégraphie sans fil à toutes distances’, Brevet Belge №142911. 27 mai 1899, Recueil spécial des brevets d’invention. Bruxelles, Ministère de l’Intérieur,
  • Guarini-Foresio É. 1899, ‘Télégraphie électrique sans fil. Répétiteurs’. Liége: impr. de H. Poncelet. 16 p.,
  • Guarini Foresio Emilio. Télégraphie sans fil. // Le Mois scientifique et industriel: revue internationale d'information. Paris. Octobre 1899. №5. Р. 288,
  • Guarini-Foresio E. 1899, ‘Installation pour transmettre l'énergie électrique dans une direction déterminée et pour la recevoir’. - Brevet Suisse № 21413, 21 décembre,
  • Guarini-Foresio Emil. Schaltungseinrichtung einer Zwischenstation für Funkentelegraphie. – Österreichische Patentschrift № 11484, Klasse 21a. – Angemeldet am 16. August 1899. – Beginn der Patentdauer: 15. November 1902,
  • Guarini-Foresio Emile. Improvements in Apparatus for Wireless Telegraphy. – UK Patent №25591. – Application number GB189925591 (A). – Date of Application (in United Kingdom): 27 Dec., 1899. – First Foreign Application (in Belgium): 27–05–1899. – Accepted: 27 Feb., 1901,
  • Guarini-Foresio E. 1900, ‘Improvements in the Method of Transmitting Electric Energy through Ether, and Devices for same’. – UK Patent № 1555. Application number GB190001555 (A). - Date of Application: 24 Jan., 1900. – Accepted: 24 Jan., 1901,
  • Guarini Foresio Emilio. Transmission de l'électricité sans fil. – Liege: impr. de H.Poncelet. 1900. 69 p.,
  • Guarini-Foresio E. 1903, ‘La télégraphie sans fil, l'œuvre de Marconi: traduit du Scientific American de New-York.’ Bruxelles: Ramlot frères et soeurs. 64 p.k.,
  • Il telegrafo in Europa,
  • Il telegrafo elettrico,
  • Le origini elettriche,
  • L'esplosione elettrica,
  • L'elettricità in Europa,
  • L'opera di Marconi.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Слюсар, В.И. (2019). Методы передачи изображений сверхвысокой четкости.. Первая миля. Last mile. – 2019, №2. с. 46 – 61. 
  2. а б в г Slyusar, V.I. (2019). First Antennas for Relay Stations.. International Conference on Antenna Theory and Techniques, 21-24 April, 2015, Kharkiv, Ukraine. с. 254–255. 
  3. а б в г д е ж Слюсар, Вадим (2015). Радиорелейным системам связи 115 лет.. Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – 2015. - № 3. с. С. 108 – 111.