Бенуа Поль Еміль Клапейрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Еміль Клапейрон)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенуа Поль Еміль Клапейрон
фр. Benoît Paul Émile Clapeyron
фр. Émile Clapeyron
Ім'я при народженні фр. Benoît Paul Émile
Народився 26 січня 1799(1799-01-26)[1][2][…]
Париж, Франція
Помер 28 січня 1864(1864-01-28)[1][2][…] (65 років)
Париж, Франція
Країна  Франція
Діяльність фізик, інженер, викладач університету
Галузь термодинаміка
Alma mater Політехнічна школа (1818), Гірнича школа Парижа (1820) і College of Juillyd (1814)
Знання мов французька[1]
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Членство Французька академія наук і Петербурзька академія наук
Нагороди

Бенуа́ Поль Емі́ль Клапейро́н (фр. Benois Paul Emile Clapeyron; 26 січня 1799(17990126), Париж — 28 січня 1864, Париж) — французький фізик та інженер.

Біографія[ред. | ред. код]

Бенуа Поль Еміль Клапейрон народився 26 січня 1799 року в Парижі. Закінчив Політехнічну школу (18161818). Працював в Інституті інженерів шляхів сполучень у Санкт-Петербурзі, Російська імперія (1820–1830). По поверненні до Франції став професором Школи мостів і доріг в Парижі.

Фізичні дослідження Клапейрона присвячені тепловим процесам. В 1834 році він запровадив у термодинаміці графічний метод, представив в геометричній формі міркування Л. Карно. Аналізуючи цикл Карно, вивів рівняння стану ідеального газу (рівняння Клапейрона-Менделєєва), яке об'єднує закон Бойля-Маріотта, закон Гей-Люссака і закон Авогадро. Одержав рівняння, яке пов'язує температури кипіння і плавлення речовин та тиск (рівняння Клапейрона-Клаузіуса; останній обґрунтував це рівняння у 1851 році).

Помер Клапейрон в Парижі 28 січня 1864 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б в SNAC — 2010.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Клапейрон Бенуа Поль Эмиль (Clapeyron Benoit Paul Emile) // Физики : Биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 133. — 400 с. — 200 000 екз.