Коритко Еміль Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Еміль Коритко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коритко Еміль Станіславович
B-13-korytko.jpg
Народився 7 вересня 1813(1813-09-07)
Львів, Австрійська імперія
Помер 31 січня 1839(1839-01-31) (25 років)
Любляна
·епідемічний висипний тиф
Поховання
Громадянство
(підданство)
Польща
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність антрополог, мовознавець
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка

Еміль Коритко (7 вересня 1813, с. Жежава, тепер Зелений Гай, Заліщицький район, Тернопільська область, Україна — 31 січня 1839, Любляна, тепер Словенія) — науковець-галичанин, один із перших дослідників етнографії та фольклору словенського народу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у с. Жежава (нині — Зелений Гай) біля Заліщик. Походив із полонізованого руського шляхетського роду Коритків. Його батько Йосиф Станіслав Коритко був власником маєтків у селах Жежава та Рожанівка. Мати — Рудольфіна з Рубчинських.

Вивчав філософію у Львівському університеті.

За деякими даними, був учасником листопадового повстання (1830—1831). Активний учасник польського конспіративного руху в Галичині.

1837 — внаслідок доносу був заарештований австрійською поліцією за підозрою в друкуванні нелеґальної літератури в друкарні Оссолінеуму. Після тривалого слідства був разом з Богуславом Городинським за вироком суду висланий на поселення до Любляни (тоді центр провінції Крайна).

Оселившись у Любляні у впливового місцевого адвоката Блажа Кробата, одруженого з полькою, домівка якого була осередком словенського національного руху, Коритко швидко ввійшов у місцеве інтелектуальне середовище. Зокрема, подружився з Франце Прешерном, якого вважають найвидатнішим класиком словенської літератури. Познайомившися з учасниками ілірійського руху, став його палким прихильником.

Невдовзі почав збирати місцевий фольклор, вивчати словенську етнографію. 23 червня 1838 опублікував звернення до словенців (Der freuden des Slaventhums in Krain), у якому закликав збирати словенську національну спадщину. У своєму питальнику з 12 пунктів просив респондентів надсилати йому інформацію про життя і побут місцевого населення: обряди, танці, музику, забобони, природні прикмети, магію, народну медицину, символіку, пісні, казки, оповіді, народний одяг і домашній побут.

Надгробок Еміля Коритка на цвинтарі Нав'є (Любляна)

На основі зібраних матеріалів видав розвідку, присвячену словенській народній культурі — Ein Wort über das Volkslied in Krain (була опублікована в 1838 в часопису Ost und West як проспект майбутньої ширшої праці). Його етнографічна колекція стала основою відділу народного вбрання люблінського музею «Rudolphinum».

Найціннішою працею Коритка є Sloveńske pésni krajnskiga naroda («Словенські пісні країнського народу»), видана в 5 томах у 18391844 після його смерті.

Передчасно пішов із життя, захворівши на тиф. Похований у Любляні, на цвинтарі Нав'є. 10 січня 1839 стараннями батьків отримав дозвіл повернутись додому.[1]

У сучасній Словенії високо цінують доробок Коритка, його «Словенські пісні країнського народу» регулярно перевидають, біографію вивчають у школах. У Любляні є вулиця Korytkova, названа так на честь Еміля Коритка.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Maślanka Julian. Korytko Emil… — S. 146.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ivan Prijatelj: Emil Korytko. IMK 19, 1909.
  • France Kidrič: Paberki o Korytku in dobi njegovega delovanja v Ljubljani. LZ 30, Ljubljana 1928.
  • France Kidrič: Korytkova smrt in ostalina. LZ 30, Ljubljana 1947.
  • Maślanka Julian. Korytko Emil (1813—1839) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom ХIV/1, zeszyt 60. — S. 145—146. (пол.)
  • Maria Statonik, Niko Jež: Nekaj folklornih zapiskov iz zapuščine Emila Korytka. Tradiciones 14, 1985.
  • Vilko Novak: Raziskovalci slovenskega življenja. Ljubljana 1986.
  • Bożena Ostromęcka-Frączak: Iz našega književnega izročila. Poljski izgnanec Emil Korytko in slovenski pesnik France Prešeren. Celovški zvon 4, 1986.
  • Bożena Ostromęcka-Frączak: Personality of Emil Korytko in the Light of His Poems, Letters and Ethnographic Notes. Etnološka stičišča I, Ljubljana, Portorož 1988.
  • Salamander in druge pemi. — Ljubljana, 1990.