Еміль Нідергаузер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Нідергаузер
Народився 16 листопада 1923(1923-11-16)
Братислава, Чехословаччина
Помер 26 березня 2010(2010-03-26) (86 років)
Будапешт, Угорщина[1]
Поховання Фаркашреті[2]
Країна  Угорщина
Діяльність історик, історик культури
Alma mater Університет Коменського (1945)
Будапештський університет (1948)
Галузь історія
Науковий ступінь докторський ступінь (1972) і prof. em.d (1997)
Членство Угорська академія наук
Нагороди

Нідергаузер Еміль (Niederhauser Emil; 16 листопада 1923, Братислава, Чехословаччина — 26 березня 2010, Будапешт) — угорський історик, історик культури, професор університету, дійсний член Угорської академії наук. Дослідник історії Східної Європи.

Біографія[ред. | ред. код]

Розпочав навчання в університеті Словацького університету в Братиславі (нині університет Коменського) в 1942 р. Потім у 1945 перейшов на кафедру історії Угорщини в університет Пазмани Петера (нині університет Етвеша Лоранда), який закінчив у 1948. Після закінчення навчання він короткий час був викладачем середньої школи, а з 1949 року працював науковим співробітником в Інституті історії Угорської академії наук. Згодом його призначили заступником директора інституту, але він також очолював відділ історії та інформації.

Почав викладати в 1951 році на факультеті мистецтв Університету імені Лайоша Кошута (нині Університет Дебрецена). У 1953 був призначений доцентом, а в 1973 р. — професором університету. З 1984 року до своєї смерті він також викладав на кафедрі історії Східної Європи в Університеті Етвеша Лоранда. Він вийшов на пенсію в 1993 році, а в 1997 році йому було присвоєно звання заслуженого професора.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]