Еміль Цукеркандль
| Еміль Цукеркандль | |
|---|---|
| Emil Zuckerkandl | |
 | |
| Народився |
1 вересня 1849 Дьйор, Угорщина |
| Помер |
28 травня 1910 (60 років) Відень, Австрія |
| Поховання | Döbling Cemeteryd |
| Країна |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Діяльність | антрополог, викладач університету, анатом, хірург |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | Анатомія |
| Заклад |
Віденський університет Ґрацький університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Вчителі | Йозеф Шкода і Йозеф Хіртль |
| Відомі учні | Julius Tandlerd |
| Членство |
Леопольдина Австрійська академія наук |
| Брати, сестри |
Отто Цукеркандль Victor Zuckerkandld Robert Zuckerkandld |
| У шлюбі з | Берта Цукеркандль-Шепс |
 Еміль Цукеркандль у Вікісховищі | |
Еміль Цукеркандль (нім. Emil Zuckerkandl, нар. 1 вересня 1849 — пом. 28 травня 1910) — австро-угорський анатом. Брат уролога Отто Цукеркандля (1861—1921).
Біографія[ред. | ред. код]
Цукеркандль отримав освіту у Віденському університеті, де отримав звання доктора 1874 року. Він був улюбленим студентом Йозефа Хіртля[2] та асистентом у Карла фон Рокітанського (1804—1878) та Карла Лангера (1819—-1887).
1875 року він став Приват-доцентом анатомії в Утрехтському університеті, 1879 — викладачем у Віденському університеті, а 1882 — професором у Грацькому університеті. З початку 1888 його призначили на посаду професора наглядної та топографічної анатомії унівірситету у Відні.
Він проводив дослідження майже у всіх сферах морфології, зробивши науковий внесок у дослідженні і розвитку патологічної анатомії порожнини носа, анатомії лицевого черепа, кровоносних судин, мозку, хромафінних клітин тощо.
Цукеркандль був одружений з Бертою Шепс, письменницею, журналісткою та публіцисткою.[3] Дім подружжя був популярним місцем зустрічі інтелігенції, митців та науковців. Їхніми гостями були такі відомі люди як скульптор Огюст Роден, художник Густав Клімт, архітектор Отто Вагнер, письменник Герман Бар, драматург Артур Шніцлер та композитор Густав Малер.[4]
Роботи[ред. | ред. код]
Цукеркандль написав багато монографій, серед яких:
- «Zur Morphologie des Gesichtschädels» (1877)
- «Über eine Bisher noch Nicht Beschriebene Drüse der Regio Suprahyoidea» (1879)
- «Über das Riechcentrum» (1887)
- «Normale und Pathologische Anatomie der Nasenhöhle und Ihrer Pneumatischen Anhänge» (1892)
- «Atlas der topographischen Anatomie» (1900—1904)
- «Atlas der descriptiven anatomie des Menschen» (1902)
- «Atlas und Grundriss der chirurgischen Operationslehre» (1915)[5]
Нагороди та пам'ять[ред. | ред. код]
- Призначено членом Австрійської академії наук — 1898
- Відкрито пам'ятник Анатомічного інституту — 1914
- Відкрито пам'ятник Цукеркандлю у дворі Віденського університету — 1924
- Названо вулицю на його честь у Відні — Zuckerkandlgasse (1925—1938 та з 1947 і дотепер)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117021261 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Zuckerkandl’s tubercle: Hannibal ad Portas.
- ↑ Shoja, Mohammadali M.; Shane Tubbs, R.; Loukas, Marios; Shokouhi, Ghaffar; Jerry Oakes, W. (28 лютого 2008). Emil Zuckerkandl (1849–1910): Anatomist and pathologist. Annals of Anatomy - Anatomischer Anzeiger. Т. 190, № 1. с. 33—36. doi:10.1016/j.aanat.2007.09.001. Процитовано 30 березня 2017.
- ↑ Whonamedit - dictionary of medical eponyms. www.whonamedit.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
- ↑ Whonamedit - dictionary of medical eponyms. www.whonamedit.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
|
