Перейти до вмісту

Емі Ірвінґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Емі Ірвінґ
англ. Amy Davis Irving Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася10 вересня 1953(1953-09-10)[1][2][…] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пало-Альто, Санта-Клара, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняНью-Йорк Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькінопродюсерка, акторка, співачка, акторка озвучення, комікеса, телеакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛондонська академія музичного та драматичного мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1975–дотепер
КонфесіяChristian Scienced Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЖюль Ірвінг
МатиPriscilla Pointerd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіДевід Ірвінг (брат)
Брати, сестриKatie Irvingd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зПрісцилла Пойнтер
ДітиMax Spielbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0001388 Редагувати інформацію у Вікіданих

Емі Девіс Ірвінг (англ. Amy Davis Irving, народилася 10 вересня 1953) — американська акторка та співачка, яка працювала в кіно, на сцені та на телебаченні. Її нагороди включають премію Obie Award та номінації на дві премії «Золотий глобус» і премію «Оскар».

Народившись у Пало-Альто, штат Каліфорнія, в родині акторів Джулса Ірвінга та Прісцилли Пойнтер, Ірвінг провела дитинство в Сан-Франциско, перш ніж її сім’я переїхала до Нью-Йорка під час її підліткового віку. У Нью-Йорку вона дебютувала на Бродвеї у виставі «Сільська дружина» (1965–1966) у віці 13 років. Згодом Ірвінг вивчала театр в Американській консерваторії в Сан-Франциско та в Лондонській академії музики та драматичного мистецтва, перш ніж дебютувати в повнометражному фільмі у фільмі Браяна Де Пальми «Керрі» (1976), після чого зіграла головну роль у надприродному трилері 1978 року «Лють» (1978).

У 1980 році Ірвінг з'явилася в бродвейській постановці «Амадей» і у фільмі «Жимолость троянда » (1980), отримавши нагороду Razzie Award за найкращу жіночу роль другого плану. Її взяли на роль у музичній епопеї Барбри Стейзанд Yentl (1983), за яку вона була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану та на премію «Раззі» за найкращу жіночу роль другого плану. У 1988 році вона отримала премію Obie Award за її виступ поза Бродвеєм у постановці «Дорога до Мекки» та була номінована на премію «Золотий глобус» за гру в комедії «Crossing Delancey» (1988).

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Народилася 10 вересня 1953 року в Пало-Альто, Каліфорнія . [6] Її батько був кіно- та сценічним режисером Джулсом Ірвінгом (при нар. Джулз Ізраель), а матір’ю — акторка Прісцилла Пойнтер . [6] Її брат — сценарист і режисер Девід Ірвінг, а сестра Кеті Ірвінг — співачка та вчителька глухих дітей. Батько Ірвінг був російсько-єврейського походження [7], а один із прапрадідів по материнській лінії також був євреєм. [8] Ірвінг виховувалась у християнській вірі своєї матері, і її родина не дотримувалася жодних релігійних традицій. [7]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Перша поява Ірвінг на сцені відбулася у віці 9 місяців у постановці «Rumplestiltskin», де її батько вивів її на сцену, щоб вона зіграла роль його дитини, яку він проміняв на прядене золото. Потім у віці 2 років вона зіграла роль персонажки («Принцеса Примула») у виставі, яку поставив її батько. У 12 років вона зіграла прогулянкову роль у бродвейському шоу «Сільська дружина» 1965–66 років. Її персонака мала продати хом'яка Стейсі Кіч у масовій сцені. Режисером п’єси став друг сім’ї Роберт Саймондс, заступник директора репертуарного театру Лінкольн-центру, який згодом став її вітчимом після смерті її батька та повторного шлюбу матері. Через шість місяців після повернення до Лос-Анджелеса з Лондонської академії музики та драматичного мистецтва в середині 1970-х років Ірвінг отримала роль у великому кінофільмі та працювала над різними телевізійними проєктами, такими як гостьові ролі в Police Woman, Happy Days і головна роль в епічному мінісеріалі «Одного разу в орлі» разом із ветеранами Семом Елліоттом і Гленном Фордом, а також молодою Мелані Гріффіт. Вона зіграла Джульєтту в «Ромео і Джульєтті» у Лос-Анджелеському вільному шекспірівському театрі в 1975 році та повернулася до ролі в репертуарному театрі Сіетла (1982–1983).

Ірвінг пробувалася на роль принцеси Леї у «Зоряних війнах», яка дісталася Керрі Фішер. Потім вона знялася у фільмах режисера Браяна Де Пальми «Керрі» в ролі Сью Снелл (її мати також грала в « Керрі ») і «Люті» в ролі Джилліан Беллавер. У 1999 році вона повторила роль Сью Снелл у фільмі «Лють: Керрі 2». У 1980 році вона зіграла з Річардом Дрейфусом у фільмі «Змагання». Також у 1980 році вона з’явилася у фільмі «Жимолость Роуз», який також став її співочим дебютом на екрані. І вона, і персонажки Даян Кеннон були співачками кантрі-енд-вестерну, і обидві акторки співали у фільмі самостійно. У 1983 році вона знялася в режисерському дебюті Барбри Стрейзанд, Yentl, за який була номінована на премію Оскар як найкраща акторка другого плану. У 1984 році вона знялася у фільмі «Мікі + Мод». У 1988 році знялася у фільмі «Перетин Делансі» (за який була номінована на «Золотий глобус»). Того ж року також співала в анімаційному фільмі «Хто підставив кролика Роджера», озвучивши Джессіку Реббіт. У 1997 році Ірвінг з'явилася у фільмі Вуді Аллена « Деконструкція Гаррі». Також з’явилася в телешоу «Псевдонім» у ролі Емілі Слоун, зобразила принцесу Анджулі в епічному високобюджетному мінісеріалі «Далекі павільйони» та була хедлайнеркою розкішного телевізійного виробництва «Анастасія: Таємниця Анни» . Нещодавно Ірвінг з’явилася у фільмах «Traffic» (2000), «Tuck Everlasting» (2002), «Thirteen Conversations About One Thing» (2002) та в епізоді «Закон і порядок: Спеціальний підрозділ жертв» у 2001 році.

Сценічна робота Ірвінг включає такі бродвейські шоу, як «Амадей» (замінила Джейн Сеймур через вагітність) у театрі Бродхерст протягом дев’яти місяців, «Будинок розбитих сердець» з Рексом Гаррісоном у театрі Circle in the Square, «Бите скло в театрі Бут» і «Три сестри» з Джинн Тріплгорн і Лілі Тейлор у театрі Roundabout. Додаткові оф-бродвейські її роботи включають: Хроніки Гайді ; Дорога до Мекки; The Vagina Monologues у Лондоні та Нью-Йорку; Скляний звіринець з матір'ю, акторкою Прісциллою Пойнтер; Селадін, світова прем'єра в George Street Playhouse у Нью-Брансвіку, Нью-Джерсі; і п'єса однієї жінки 2006 року «Безпечна гавань для Елізабет Бішоп». У 1994 році вона та Ентоні Гопкінс були ведучими 48-ї церемонії вручення премії Тоні в театрі Гершвіна, Нью-Йорк.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Роки Назва Роль Примітки Ref.
1976 Керрі Sue Snell [9]
1978 Fury, TheThe Fury Gillian Bellaver [9]
1979 Voices Rosemarie Lemon [9]
1980 Honeysuckle Rose Lily Ramsey [9]
1980 Competition, TheThe Competition Heidi Joan Schoonover [9]
1983 Yentl Hadass Vishkower [9]
1984 Micki & Maude Maude Salinger [9]
1987 Румпельштільцхен Katie [9]
1988 Перетин Делансі Isabelle Grossman [9]
1988 Хто підставив кролика Роджера? Singing voice of Jessica Rabbit Voice-only [10]
1990 Show of Force, AA Show of Force Kate Melendez [9]
1991 American Tail: Fievel Goes West, AnAn American Tail: Fievel Goes West Miss Kitty Voice-only [9]
1993 Перевага сумніву Karen Braswell [9]
1995 Клептоманія Diana Allen
1995 Call of the Wylie Mel Short film
1996 Carried Away Rosealee Henson [9]
1996 Я не Раппапорт Clara Gelber [9]
1997 Деконструкція Гаррі Jane [10]
1998 One Tough Cop FBI Agent Jean Devlin [10]
1999 Confession, TheThe Confession Sarah Fertig [10]
1999 Rage: Carrie 2, TheThe Rage: Carrie 2 Sue Snell [9]
1999 Blue Ridge Fall Ellie Perkins
2000 Босса нова Mary Ann Simpson [10]
2000 Трафік Barbara Wakefield [9]
2001 Thirteen Conversations About One Thing Patricia [9]
2002 Tuck Everlasting Mother Foster [9]
2005 Гра у схованки Alison Callaway [9]
2009 Adam Rebecca Buchwald [9]
2018 Божевільна Angela Valentini [10]
2021 A Mouthful of Air Bobbi Davis [11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ а б Amy Irving: In Praise Of Older Women. CBS News (англ.). 26 квітня 2006. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 1 липня 2017.
  7. ↑ а б Pacheo, Patrick (8 листопада 1986). The Amy Chronicles. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 4 січня 2014.
  8. ↑ First American Jewish Families. American Jewish Archives. 21 вересня 2015. Процитовано 4 жовтня 2016.
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Amy Irving Filmography. AFI Catalog of Feature Films. American Film Institute. Процитовано 20 лютого 2019.
  10. ↑ а б в г д е Amy Irving Credits. TV Guide. Процитовано 20 лютого 2019.
  11. ↑ Wiseman, Andreas (5 вересня 2019). 'A Mouthful Of Air': Amanda Seyfried, Finn Wittrock, Paul Giamatti, Amy Irving & Jennifer Carpenter Set For Maven Pictures Drama. Deadline Hollywood. Процитовано 5 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Емі_Ірвінґ