Емі Генніг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емі Генніг
Народилася 19 серпня 1964 (59 років)(19640819)
США
Країна  США
Діяльність сценарист комп'ютерних ігор, креативна директорка, video game designer, телепродюсерка, сценаристка, electronic literature writer
Сфера роботи анімація
Alma mater Університет Каліфорнії (Берклі)
Заклад Electronic Arts, Crystal Dynamics, Visceral Games і Naughty Dog
Мова творів англійська
Magnum opus Legacy of Kaind, ElectroCopd, Jak and Daxterd і Uncharted (серія ігор)
Нагороди Writers Guild of America Video Game Writing Award nomination
Special BAFTA Games Award
Game Developers Choice Awards Lifetime Achievement
CMNS: Емі Генніг у Вікісховищі

Емі Генніг (нар. 19 серпня 1964(19640819))[1][2] — американська графічна дизайнерка та сценаристка відеоігор, раніше працювала в компанії Naughty Dog. Вона почала свою роботу в ігровій індустрії з розробок для Nintendo Entertainment System. Першою її роботою ігрового дизайнера стала гра «Michael Jordan: Chaos in the Windy City» для консолі Super Nintendo Entertainment System. Пізніше вона перейшла в Crystal Dynamics, працюючи в основному над серією комп'ютерних ігор «Legacy of Kain» (яку вона вважає своїм найбільшим досягненням[3]). У Naughty Dog вона переважно працювала над серіями «Jak and Daxter» і «Uncharted».

Генніг вважає, що творче спрямування сценарію має більше значення, ніж графіка гри. Журнал «Едж» назвав її однією з найвпливовіших жінок в індустрії відеоігор.

Освіта[ред. | ред. код]

Генніг закінчила Каліфорнійський університет у Берклі зі ступенем бакалавра англійської літератури[1]. Вона продовжила навчання в кіношколі Університету Сан-Франциско, в той період її найняли художником для гри Atari під назвою «ElectroCop»[1]. Робота над грою змусила її зрозуміти, що індустрія відеоігор цікавить її більше, ніж кіноіндустрія. Невдовзі вона кинула кіношколу[1]. Генніг сказала, що її дипломи із літератури та кінознавства допомогли їй у роботі: «Усе, що я навчилася на бакалавраті з англійської літератури та в кіношколі про монтаж, знімання та мову кіно, зіграло свою роль, але так, як я можливо і не планувала»[1].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Генніг у 2018 році

Генніг працює в індустрії відеоігор з кінця 1980-х років[4]. Більшість її перших робіт стосувалася ігор для Nintendo Entertainment System, де вона в основному працювала художником й аніматором[5]. Вона спочатку працювала позаштатним художником над «Electrocop», невипущеної для Atari 7800, але вийшла версія для Atari Lynx[1]. Згодом вона приєдналася до Electronic Arts як аніматор і художник, де працювала над кількома іграми, зокрема «Bard's Tale 4» і «Desert Strike». Пізніше вона зайнялася розробкою та графічним дизайном відеоігор[6].

Через два роки роботи в Electronic Arts Генніг працювала над «Michael Jordan: Chaos in the Windy City», як художник[4]. В цей час звільняється провідний дизайнер і Генніг зайняла цю посаду[1]. Наприкінці 1990-х років вона перейшла в Crystal Dynamics[7], де допомогла Silicon Knights у розробці «Blood Omen: Legacy of Kain». Пізніше вона стала графічним дизайнером, продюсером і сценаристом «Legacy of Kain: Soul Reaver»[8][9]. Вона також була графічним дизайнером і сценаристом «Soul Reaver 2» та «Legacy of Kain: Defiance»[10].

Генніг покинула Crystal Dynamics, щоб стати креативним директором Naughty Dog[7]. Вона брала участь у серії «Jak and Daxter», а потім займалася графічним дизайном гри «Uncharted: Drake's Fortune»[11]. Її призначили головним сценаристом і креативним директором серії «Uncharted». У «Uncharted 2: Among Thieves» Генніг очолювала команду зі 150 осіб, які працювали над грою, а також виконувала роль сценариста[1]. Розробивши графічний дизайн, написавши сценарій для «Uncharted 3: Drake's Deception» і почавши роботу над «Uncharted 4: A Thief's End» для PlayStation 4, Генніг залишає Naughty Dog у 2014 році[12].

3 квітня 2014 року Генніг разом із Тоддом Стешвіком приєдналася до Visceral Games для роботи над «Project Ragtag», яку планували створити за всесвітом «Зоряних війн»[13]. 17 жовтня 2017 року було повідомлено, що EA закриває Visceral Games. Проєкт «Star Wars» відклали та передали іншій студії для перероблення. Представник EA повідомив Polygon, що EA «обговорює з Емі її наступний крок»[14]. У червні наступного року Генніг оголосила, що залишила EA в січні та заснувала невелику студію для вивчення варіантів пов'язаних з іграми у віртуальній реальності[15].

Генніг оголосила, що приєдналася до Skydance Media у листопаді 2019 року для створення там нового підрозділу Skydance New Media для «нових сюжетно-орієнтованих подій, [які] використовуватимуть найсучаснішу комп'ютерну графіку, яка забезпечить візуальну точність рівня телебачення та кіно, але з активним, продуманим досвідом, який дозволяє аудиторії контролювати ситуацію»[16]. У травні 2021 року Стешвік сказав, що працює з Генніг над пригодницькою грою[17]. У вересні стало відомо, що це «Forspoken». Вони були частиною команди сценаристів разом із Гері Віттою та Еллісон Раймер[18].

У жовтні 2021 року компанія Skydance New Media оголосила, що співпрацює з Marvel Entertainment для створення нової пригодницької гри, дія якої відбуватиметься у Всесвіті Marvel[19][20].

У квітні 2022 року Skydance New Media та Lucasfilm Games оголосили, що працюють над сюжетною, пригодницькою грою, яка «включатиме оригінальну історію всесвіту Зоряних війн» з Генніг на чолі.[21]

Стиль[ред. | ред. код]

Генніг вважає, що термін «платформер» застарів і зловживає багатьма сучасними іграми, тому для деяких вона надає перевагу іншому терміну, наприклад «траверсні»[22]. Вона також вважає, що надмірне зосередження на графіці може гальмувати гру, додавши, що як тільки автори ігор зосередяться на творчому вираженні, відеоігри значно покращаться[23].

Вона часто використовує персонажів другого плану, щоб підкреслити особистісні аспекти інших персонажів через взаємодію в сценарії. Наприклад, Хлоя Фрейзер грає роль антагоніста для Натана Дрейка, підкреслюючи темні аспекти його особистості та минулого[24]. Свою роботу над сценарієм і сюжетом в серії «Uncharted» Генніг описала як «найпередовіший» жанр кінематографічних відеоігор[7]. Вона отримала дві нагороди Гільдії сценаристів США за найкращий сценарій відеогри, а також кілька інших нагород за роботу над «Uncharted 2» і «Uncharted 3»[25][26].

Вплив і спадщина[ред. | ред. код]

Генніг згадували як приклад успішної жінки в галузі, де історично домінували чоловіки, і того, як жінки грають у ній важливіші ролі[27]. Сама Генніг каже, що не стикалася з сексизмом у цій індустрії, але в деяких випадках тут допомагав інший погляд, який відрізнявся від чоловічого[1]. Британський відеожурнал «Едж» назвав її однією зі 100 найвпливовіших жінок ігрової індустрії[5].

У червні 2016 року Генніг отримала спеціальну нагороду БАФТА[28]. У березні 2019 року на Game Developers Choice Awards її нагородили за життєві досягнення[29].

Роботи[ред. | ред. код]

Назва Рік Роль Видавець
Electrocop 1989 Художник Atari Corporation
The Bard's Tale IV Невипущена Electronic Arts
Desert Strike: Return to the Gulf 1992
Michael Jordan: Chaos in the Windy City 1994 Дизайнер, художник
3D Baseball 1996 Художник[30] Crystal Dynamics
Blood Omen: Legacy of Kain 1996 Дизайн-менеджер[31]
Legacy of Kain: Soul Reaver 1999 Графічний дизайнер, продюсер, сценарист[31] Eidos Interactive
Legacy of Kain: Soul Reaver 2 2001 Графічний дизайнер, сценарист
Legacy of Kain: Defiance 2003
Jak 3 2004 Ігровий дизайнер[32] Sony Computer Entertainment
Uncharted: Drake's Fortune 2007 Креативний директор, сценарист[33][34]
Uncharted 2: Among Thieves 2009
Uncharted 3: Drake's Deception 2011
Uncharted: Golden Abyss 2011 Сюжетний консультант[35]
Battlefield Hardline 2015 Сценарист Electronic Arts
Forspoken 2023 Сценарист[18] Square Enix

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к Fritz, Ben (7 лютого 2010). How I Made It: Amy Hennig. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 26 лютого 2010.
  2. ↑ https://www.familysearch.org/ark:/61903/1:1:KB59-XJ9 [голе посилання]
  3. ↑ Wawro, Alex (27 вересня 2016). Amy Hennig: 'You shouldn't underestimate the value of not being technical'. Gamasutra. UBM plc. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 26 липня 2022. I'm actually really proud of that game still; I mean if somebody said ... what is the best game you've designed, I'd probably say Soul Reaver ... I felt like it was the purest expression of story and gameplay being the same thing.
  4. ↑ а б Gifford, Kevin (26 серпня 2006). Game Mag Weaseling': Mag Roundup 8/26/06. GameSetWatch. Think Services. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 1 лютого 2010.
  5. ↑ а б Staff (11 вересня 2006). Game Industry's 100 Most Influential Women. Edge. Future plc. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 1 лютого 2010.
  6. ↑ Marie, Meagan. Storytellers of the Decade: Amy Hennig Interview. GameInformer. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 8 серпня 2022.
  7. ↑ а б в Uncharted Territory: The Evan Wells and Amy Hennig 'Uncharted 2' Interview. G4. G4 Media. 6 лютого 2009. Архів оригіналу за 23 May 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
  8. ↑ Legacy of Kain: Soul Reaver Tech Info. GameSpot. CBS Interactive. 2010. Процитовано 1 лютого 2010.
  9. ↑ Legacy of Kain: Soul Reaver. Allgame. All Media Guide. 2009. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 1 лютого 2010.
  10. ↑ Pfister, Andrew (13 жовтня 2009). Launch Primer – Uncharted 2: Among Thieves. G4. G4 Media. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 1 лютого 2010.
  11. ↑ Hopper, Stephen (2007). Fortune Telling: Naughty Dog's Amy Hennig discusses Uncharted: Drake's Fortune. GameZone. GameZone Online. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2010.
  12. ↑ Caty McCarthy (28 лютого 2019). The Amy Hennig Interview: On What Changed With Uncharted 4, Leaving EA, and What's Next. US Gamer. Процитовано 14 травня 2021.
  13. ↑ Matulef, Jeffrey (3 квітня 2014). Uncharted director Amy Hennig joins Visceral Games. Eurogamer. Gamer Network. Процитовано 4 квітня 2014.
  14. ↑ McWhertor, Michael (17 жовтня 2017). EA shutting down Visceral Games, overhauling Star Wars game (update). Polygon. Процитовано 19 жовтня 2017.
  15. ↑ Sinclair, Brendan (28 червня 2018), Amy Hennig confirms EA departure, GamesIndustry.biz, процитовано 28 червня 2018
  16. ↑ Wales, Matt (18 листопада 2019). Amy Hennig joins Skydance Media to create "new story-focused experiences". Eurogamer. Процитовано 18 листопада 2019.
  17. ↑ Uncharted director Amy Hennig reunites with Star Wars writer for new adventure game. 20 травня 2021.
  18. ↑ а б Mitsuno, Raio (9 вересня 2021). Journey with Frey to Forspoken's fantastical world next spring. PlayStation Blog. Sony Interactive Entertainment. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  19. ↑ Radulovic, Petrana (29 жовтня 2021). Marvel announces new project with Amy Hennig's new game studio. Polygon. Процитовано 29 жовтня 2021.
  20. ↑ Jay Peters (29 жовтня 2021). Uncharted creative director Amy Hennig is making a Marvel game. The Verge. Процитовано 30 жовтня 2021.
  21. ↑ Amy Hennig and Skydance New Media Creating New Star Wars Game. StarWars.com (амер.). Процитовано 19 квітня 2022.
  22. ↑ John, Tracey (19 листопада 2007). Naughty Dog: We Need A New Word For "Platformer". MTV Multiplayer Blog. MTV. Процитовано 1 лютого 2010.
  23. ↑ Ashley, Robert (18 червня 2007). The Future of Games. 1UP.com. UGO Networks. Процитовано 1 лютого 2010.
  24. ↑ Purchese, Robert (16 жовтня 2009). Uncharted 2: Among Thieves. Eurogamer. Eurogamer Network. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 1 лютого 2010.
  25. ↑ Wawro, Alex (14 січня 2010). 5 games nominated for a Writers Guild Outstanding Achievement Award. GamePro. IDG. Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 1 лютого 2010.
  26. ↑ Alexander, Leigh (23 лютого 2010). Uncharted 2, Hennig Take WGA Award. Gamasutra. Think Services. Архів оригіналу за 24 лютого 2010. Процитовано 26 лютого 2010.
  27. ↑ Staff (18 червня 2008). The Growing Role of Women in Gaming. Edge. Future plc. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 4 лютого 2010.
  28. ↑ Wawro, Alex (24 травня 2016). BAFTA honors veteran game designer Amy Hennig with a Special Award. Gamasutra. Процитовано 11 грудня 2018.
  29. ↑ Sinclair, Brendan (11 грудня 2018). Amy Hennig to receive lifetime achievement award. GamesIndustry.biz. Процитовано 11 грудня 2018.
  30. ↑ Amy Hennig Video Game Credits and Biography. MobyGames. Blue Flame Labs. Процитовано 28 жовтня 2017.
  31. ↑ а б Day, Graham (10 серпня 2020). Kain and the Lost Art of Turning Your Hero into a Villain Successfully. The Escapist. Enthusiast Gaming. Процитовано 1 серпня 2021.
  32. ↑ Turner, Benjamin (19 квітня 2004). Naughty Dog's Amy Hennig on Jak III. GameSpy. IGN. Процитовано 28 жовтня 2017.
  33. ↑ Thomsen, Michael (5 лютого 2008). Inside The Story: Naughty Dog Interview. IGN. Процитовано 5 березня 2017.
  34. ↑ Graft, Kris (13 листопада 2009). Reflecting On Uncharted 2: How They Did It. Gamasutra. с. 4. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 7 грудня 2009.
  35. ↑ Garvin, John; Gilbert, Francois; Reese, Chris (8 листопада 2012). Postmortem: Sony Bend Studio's Uncharted: Golden Abyss. Gamasutra. Процитовано 13 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емі_Генніг&oldid=41482252