Енар Яагер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Енар Яагер
Енар Яагер
Енар Яагер
Особисті дані
Повне ім'я Енар Яагер[1]
Народження 18 листопада 1984(1984-11-18) (39 років)
  Кохіла, Естонська РСР
Зріст 178 см
Вага 69 кг
Громадянство Естонія Естонія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 2
Юнацькі клуби
Естонія «Флора» (Кехтна)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000 Естонія «Лелле» 25 (0)
2000—2003 Естонія «Тервіс» 8 (0)
2000—2002 Естонія «Валга» 34 (1)
2001—2005 Естонія «Флора» (Т) 48 (2)
2005—2007 Росія «Торпедо» (М) 35 (0)
2007—2009 Норвегія «Олесунн» 58 (1)
2009—2010 Італія «Асколі» 5 (0)
2010—2012 Норвегія «Олесунн» 78 (2)
2013—2014 Бельгія «Льєрс» 22 (0)
2015 Естонія «Флора» 16 (0)
2015—2018 Норвегія «Волеренга» 50 (5)
2017—2018 → Норвегія «Волеренга-2» 4 (0)
2019—2020 Естонія «Флора» 10 (0)
2019 → Естонія «Флора» (U-21) 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2000
2001
2002—2003
2001—2006
2002—2017 		Естонія Естонія (U-16)
Естонія Естонія (U-19)
Естонія Естонія (U-20)
Естонія Естонія (U-21)
Естонія Естонія 		2 (0)
4 (0)
2 (0)
7 (0)
126 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Енар Яагер (ест. Enar Jääger; нар. 18 листопада 1984, Кохіла, Естонська РСР) — естонський футболіст, захисник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Флора»[ред. | ред. код]

На дорослому рівні дебютував за фарм-клуб «Флори», «Лелле», 2 квітня 2000 року в програному (1:3) домашньому поєдинку Есілііги проти «Меркур Тарту». У грудні 2000 року перейшов до резервної команди «Флори», «Валги»[2]. У футболці «Флори» дебютував 4 листопада 2001 року в переможному (3:0) виїзному поєдинку Мейстріліги проти «Лоотуса». У сезоні 2003 року допоміг команді виграти Мейстерлігу[3].

«Торпедо» (Москва)[ред. | ред. код]

3 лютого 2005 року підписав 3-річний контракт із клубом російської Прем'єр-ліги «Торпедо» (Москва) за нерозкриту суму, ставши третім естонським гравцем у клубі після Андреса Опера та Андрія Степанова[4]. В еліті російського футболу дебютував 13 березня в переможному (3:1) домашньому поєдинку проти «Ростова»[5].

«Олесунн»[ред. | ред. код]

8 березня 2007 року підписав 2,5-річний контракт на 2,5 роки з норвезьким клубом «Олесунн» за нерозкриту суму відступних[6]. У Тіппелігаен дебютував 16 травня 2007 року в переможному (4:0) виїзному матчі проти «Стремсгодсета».

«Асколі»[ред. | ред. код]

19 липня 2009 року підписав 3-річну угоду з представником Серії B «Асколі»[7]. У Серії B дебютував 21 серпня 2009 року в нічийному (1:1) домашньому матчі проти «Галліполі»[8].Проте стати основним гравцем «Асколі» не зміг, зіграв 5 матчів у чемпіонаті, а 31 січня 2010 року вільним агентом залишив клуб[9].

Повернення в «Олесунн»[ред. | ред. код]

Енар відхилив пропозицію від клубу Major League Soccer «Нью-Йорк Ред Буллз» й повернувся до Норвегії, де 5 березня 2010 року підписав 2-річний контракт з «Олесунном»[10]. 6 листопада 2011 року відзначився першим голом у переможному (2:1) поєдинку фіналу кубку Норвегії над «Бранном», завдяки чому виграв свій перший трофей з клубом[11][12]. Після завершення сезону 2011 року не продовжив контракт[13].

5 січня 2012 року пройшов медичне обстеження в клубі Екстракляси «Лехія» (Гданськ), але відхилив пропозицію контракту, щоб розглянути інші варіанти продовження кар'єри[14][15]. Після цього побував на перегляді у переможця шотландської Прем'єр-ліги «Рейнджерс»[16][17]. Головний тренер «Рейнджерс» Аллі Маккойст був вражений Яагером і дуже хотів його підписати, але гравцеві довелося покинути клуб без пропозиції, оскільки керівництво не змогло зменшити фонд заробітної плати, щоб звільнити місце для нових гравців[18][19]. Незважаючи на інтерес з боку команд з Чемпіоншипу «Крістал Пелес» і «Лідс Юнайтед», а також «Чарльтона Атлетік» з Першої ліги, Яегер не зміг отримати контракт до березня 2012 року[20][21].

13 березня 2012 року підписав однорічний контракт з «Олесунном» після отримання покращеної пропозиції від свого колишнього клубу[22][23].

«Льєрс»[ред. | ред. код]

15 липня 2013 року підписав однорічний контракт з можливістю продовження ще на рік з клубом бельгійської Про Ліги «Льєрс»[24]. Дебютував за клуб 27 липня в програному (1:2) домашньому матчі проти «Зюлте-Варегема»[25].

Повернення до «Флори»[ред. | ред. код]

У грудні 2014 року Ягер приєднався до тренувань з основною командою «Флори»[26]. 5 березня 2015 року підписав з клубом 1-річний контракт[27]. Яагер призначений капітаном клубу напередодні сезону 2015 року.

«Волеренга»[ред. | ред. код]

18 серпня 2015 року підписав контракт з клубом Тіппелігаен «Волеренга» до завершення сезону 2015 року[28]. Дебютував за нову команду 28 серпня в програному (0:2) виїзному поєдинку проти свого колишнього клубу, «Олесунна»[29]. 4 січня 2016 року продовжив угоду з клубом ще на один рік[30][31]. 30 березня 2017 року продовжив свій контракт ще на один рік[32].

Друге повернення до «Флори»[ред. | ред. код]

14 червня 2019 року знову повернувся до «Флори», з якою підписав контракт до завершення сезону[33]. Став одинм з гравців команди, які виграли Мейстрілігу 2019, а також повторив вище вказане досягнення в Мейстрілізі 2020, яку скоротили через пандемію COVID-19. 5 грудня 2020 року, після завершення останнього матчу сезону, оголосив про завершення кар'єри гравця[34].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

На міжнародному рівні дебютував за 2000 року в юнацькій збірній країні (U-16). Також виступав за юнацькі збірній країни U-19 та U-20, а також в молодіжній збірній країні.

У національної збірної Естонії дебютував 12 жовтня 2002 року в переможному (3:2) товариському домашньому поєдинку проти Нової Зеландії, в якому на 69-й хвилині замінив Марко Крістала. Свій 100-й матч за збірну Естонії провів 19 листопада 2013 року, у 29-річному віці, в переможному (3:0) виїзному матчі проти Ліхтенштейну[35].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 4 грудня 2018
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок[a] Єврокубки Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Лелле» 2000 Есілііга 25 0 — — 25 0
«Тервіс» (Пярну) 2000 Есілііга 2 0 — — 2 0
2003 Есілііга 6 0 0 0 — 0 0 6 0
Загалом 8 0 0 0 — 0 0 8 0
«Валга» 2001 Есілііга 21 1 1 0 — 1[b] 0 23 1
2002 Есілііга 13 0 0 0 — — 13 0
Загалом 34 1 1 0 — 1 0 36 1
«Флора» 2001 Мейстріліга 1 0 0 0 0 0 — 1 0
2003 Мейстріліга 22 1 3 0 2[c] 0 1[d] 0 28 1
2004 Мейстріліга 25 1 5 0 2[c] 0 1[d] 0 33 1
Загалом 48 2 8 0 4 0 2 0 62 2
«Торпедо» (Москва) 2005 Прем'єр-ліга Росії 13 0 3 0 — — 16 0
2006 Прем'єр-ліга Росії 22 0 6 0 — — 28 0
Загалом 35 0 9 0 — — 44 0
«Олесунн» 2007 Тіппеліга 19 0 4 0 — — 23 0
2008 Тіппеліга 23 1 3 0 — 2[e] 0 28 1
2009 Тіппеліга 16 0 3 0 — — 19 0
Загалом 58 1 10 0 — 2 0 70 1
«Асколі» 2009–10 Серія B 5 0 0 0 — — 5 0
«Олесунн» 2010 Тіппеліга 26 0 2 0 1[f] 0 0 0 29 0
2011 Тіппеліга 27 2 5 0 7[f] 0 — 39 2
2012 Тіппеліга 25 0 1 0 2[f] 0 — 28 0
Загалом 78 2 8 0 10 0 0 0 96 2
«Льєрс» 2013–14 Ліга Жупіле 22 0 0 0 — — 22 0
«Флора» 2015 Мейстріліга 16 0 3 0 2[f] 0 — 21 0
«Волеренга» 2015 Тіппеліга 9 2 0 0 — — 9 2
2016 Тіппеліга 11 1 3 0 — — 14 1
2017 Елітесеріен 27 2 5 1 — — 32 3
2018 Елітесеріен 3 0 0 0 — — 3 0
Загалом 50 5 8 1 — — 58 6
«Волеренга 2» 2017 2 Дивізіон 1 0 — — — 1 0
2018 2 Дивізіон 3 0 — — — 3 0
Загалом 4 0 — — — 4 0
Загалом 383 11 47 1 16 0 5 0 451 12
  1. ↑ Включаюич матчі Кубку Естонії, Кубку Росії та Кубку Норвегії
  2. ↑ Матчі в плей-оф за підвищення Есіліги
  3. ↑ а б Матчі в Лізі чемпіонів УЄФА
  4. ↑ а б Матчі в Суперкубку Естонії
  5. ↑ Матчі в плей-оф на вибування з Тіппеліги
  6. ↑ а б в г Матч(і) в Лізі Європи УЄФА

У збірній[ред. | ред. код]

Станом на 4 грудня 2018
Матчі та голи по національних збірних та роках
Національна збірна Рік Матчі Голи
Естонія
2002 1 0
2003 9 0
2004 12 0
2005 11 0
2006 7 0
2007 10 0
2008 9 0
2009 10 0
2010 5 0
2011 11 0
2012 5 0
2013 10 0
2014 11 0
2015 8 0
2016 2 0
2017 5 0
Загалом 126 0

Досягнення[ред. | ред. код]

«Валга»
  • Естонія Есілііга
    • Чемпіон (1): 2002
«Флора»
«Олесунн»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Enar Jääger (ест.). Estonian Football Association.
  2. ↑ Jalgpall: FC Flora teatas esinduskoosseisu. Eesti Päevaleht (ест.). 8 грудня 2000.
  3. ↑ Jääger, Enar (ест.). ESBL.
  4. ↑ Enar Jääger allkirjastas Torpeedoga lepingu. Eesti Päevaleht (ест.). 3 лютого 2005.
  5. ↑ Torpeedo alustas võiduga. Eesti Päevaleht (ест.). 13 березня 2005.
  6. ↑ Enar Jääger vahetab Venemaa liiga Norra vastu. Postimees (ест.). 8 березня 2007.
  7. ↑ Enar Jääger sõlmis Itaalia klubiga lepingu. Postimees (ест.). 19 липня 2009.
  8. ↑ Jääger tegi Ascoli eest liigadebüüdi. Postimees (ест.). 22 серпня 2009.
  9. ↑ Jäägeri karjäär Ascolis sai läbi. Postimees (ест.). 31 січня 2010.
  10. ↑ Red Bullsi pakkumise jätnud Jääger naasis Aalesundi. Postimees (ест.). 5 березня 2010.
  11. ↑ Enar Jääger ja Sander Post krooniti Norra karikavõitjateks (ест.). ERR Sport. 6 листопада 2011.
  12. ↑ Jääger ja Post krooniti Norra karikavõitjateks. Postimees (ест.). 6 листопада 2011.
  13. ↑ Jääger ei pikenda Aalesundiga lepingut. Postimees (ест.). 22 листопада 2011.
  14. ↑ Jääger läbis Poola klubis arstliku kontrolli. Postimees (ест.). 6 січня 2012.
  15. ↑ Jääger lükkas Poola klubi pakkumise tagasi. Postimees (ест.). 9 січня 2012.
  16. ↑ Rangers keen on Enar Jaager and Mervan Celik. BBC Sport. 13 січня 2012.
  17. ↑ McCoist welcomes trialists. Rangers F.C. 16 січня 2012. Архів оригіналу за 19 січня 2012.
  18. ↑ Rangers to offer deal to Estonia defender Enar Jaager. BBC Sport. 20 січня 2012.
  19. ↑ Enar Jaager and Zlatan Muslimovic exit Rangers without contracts. BBC Sport. 24 січня 2012.
  20. ↑ Leeds could hi-jack Rangers move for Estonian defender. Daily Express. 23 січня 2012.
  21. ↑ Jääger ootab Charltoni ja Crystal Palace'i otsust. Postimees (ест.). 2 березня 2012.
  22. ↑ Rangersisse soovitud Enar Jääger naases Aalesundi (ест.). ERR Sport. 13 березня 2012.
  23. ↑ Enar Jääger: Aalesund tegi uue ja parema pakkumise (ест.). ERR Sport. 14 березня 2012.
  24. ↑ Jääger sõlmis Belgia kõrgliigaklubiga lepingu [Jääger signed a contract with a Belgian top flight club] (ест.). ERR Sport. 15 липня 2013.
  25. ↑ Jääger tegi Lierse'i eest liigadebüüdi (ест.). ERR Sport. 28 липня 2013.
  26. ↑ Flora alustas ettevalmistust 27 mängijaga (ест.). ERR Sport. 16 грудня 2014.
  27. ↑ Enar Jääger 11-aastase vaheaja järel tagasi FC Floras (ест.). ERR Sport. 5 березня 2015.
  28. ↑ FC Flora kapten Enar Jääger siirdub Norra kõrgliigasse (ест.). ERR Sport. 18 серпня 2015.
  29. ↑ Enar Jääger tegi mõõnas oleva Oslo Valerenga eest debüüdi (ест.). ERR Sport. 29 серпня 2015.
  30. ↑ Enar Jääger jätkab Valerenga ridades (ест.). ERR Sport. 4 січня 2016.
  31. ↑ Enar Jääger jätkab uuel hooajal Valerenga ridades. Postimees (ест.). 4 січня 2016.
  32. ↑ Enar Jääger jätkab karjääri Norra kõrgliigas (ест.). ERR Sport. 30 березня 2017.
  33. ↑ Enar Jääger naaseb Flora ridades Premium liigasse (ест.). ERR Sport. 14 червня 2019.
  34. ↑ Enar Jääger lõpetab karjääri. FC Flora (ест.). 5 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  35. ↑ Eesti võitis Liechtensteini 3:0 (ест.). Estonian Football Association. 19 листопада 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енар_Яагер&oldid=41797805