Енграма

Енгра́ма (грец. έν — перебування в якому-небудь стані або дії + грец. Γράμμα) — термін, введений в обіг німецьким зоологом і біологом Річардом Симоном на початку XX століття. У теорії мнемізма енграма — це фізична звичка чи слід пам'яті на протоплазмі організму, залишений повторним впливом подразника.

Загальні відомості

Стимули або подразники залишають чіткі сліди (енграми) на протоплазмі тварини або рослини. Коли дія цього подразника регулярно повторюється, це створює звичку, яка залишається в протоплазмі після припинення дії подразника.

Гіпотетичний слід пам'яті. За змістом розрізняють два види енграм: образи (відображення статичної структури об'єкта) і моделі дій (програми).

По ієрархічних рівнях складності розрізняють первинні енграми, асоціації енграм (дві взаємопов'язані енграми) і асоціативні мережі енграм.

Див. також

• Пам'ять