Ендемічний зоб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендемічний зоб
Спеціальність ендокринологія
Причини Йододефіцит
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 E00-E02
DiseasesDB 6933
eMedicine med/1187
MeSH D006043

Ендемічний зоб — захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози, частіше без порушення її функції і виникає в певних місцевостях.

На ендемічний зоб хворіють в Україні частіше в західних областях.

Причини і клінічні прояви[ред. | ред. код]

Розвиток хвороби спричинює нестача йоду — йододефіцит. Добова потреба організму людини становить 200—220 мкг, а в ендемічних районах організм отримує лише до 50 мкг йоду на добу. Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація, недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, брому, тобто, порушення обміну мікроелементів, не виключена роль спадковості.

Окрім дефіциту йоду, причинами появи ендемічного зоба можуть стати:

  • недостатність у довкіллі мінеральних речовин — йоду, кобальту, міді, брому, цинку, марганцю;
  • споживання у великій кількості продуктів, що справляють струмогенний вплив (капуста, редиска, бруква, ріпа, шпинат, квасоля тощо), адже вони можуть спричинити так званий «капустяний зоб»;
  • різні сірковмісні органічні високомолекулярні речовини;
  • спадкове порушення йодного обміну;
  • інфекційно-токсичні фактори.

Клінічні ознаки — збільшення щитоподібної залози. У міру її збільшення і внаслідок механічного здавлення навколишніх тканин (трахеї, гортані, шийних нервів, вен стравоходу) з'являються неприємні відчуття в ділянці серця, пульсуючий головний біль, порушується ковтання.

У 70-80 % випадків не спостерігається порушення функції щитоподібної залози, в інших випадках може розвиватися її гіпофункція.

Гіпотиреоїдний зоб у дітей призводить до розвитку ендемічного кретинізму зі змінами інтелекту, затримкою росту, глухонімотою, лінивістю, статевим недорозвитком.

Лікування та профілактика[ред. | ред. код]

Лікування — призначення мікродоз йоду до повної нормалізації розмірів щитоподібної залози, а в більше тяжких випадках — призначення тиреоїдину (0,1-0,2 г) на добу у комплексі з полівітамінами. При великих розмірах щитоподібної залози і здавлення навколишніх тканин удаються до хірургічного втручання.

Профілактика — йодування солі, повноцінне харчування.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]