Ендрю Вейкфілд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендрю Джеремі Вейкфілд
Andrew Jeremy Wakefild
Andrew Wakefield with Justyna Socha Warsaw 2019.jpg
Ім'я при народженні англ. Andrew Jeremy Wakefield
Народився 1957(1957)
Ітон, Віндзор і Мейденгед, Беркшир, Велика Британія
Місце проживання Бат
Країна Велика Британія
Діяльність лікар, активіст проти щеплень, кінопродюсер, кінорежисер, сценарист, con artist
Alma mater St Mary's Hospital Medical Schoold і King Edward's Schoold
Галузь гастроентерологія
Заклад Торонтський університет, Royal Free Hospitald і Johnson Center for Child Health and Developmentd
Членство European Forum for Vaccine Vigilanced
Відомий завдяки: суперечки навколо КПК вакцини

Ендрю Джеремі Вейкфілд (англ. Andrew Jeremy Wakefield; нар. 1957) — британський гастроентеролог та медичний дослідник, який був позбавлений медичної акредитації у Великій Британії через шахрайство у дослідженні 1998-го року (опублікованому в медичному журналі «The Lancet») та інші неправомірні дії на підтримку дискредитованої надалі гіпотези про зв'язок між щепленням від кору, краснухи та паротиту (КПК вакцина[en]) та розвитком аутизму та запальної хвороби кишківника[en] у дітей.[1][2][3]

Після публікації його роботи інші дослідники не змогли відтворити отримані результати або підтвердити його гіпотезу про зв'язок вакцини і аутизму[4], або аутизму та гастроентерологічних захворювань[5]. У 2004 році розслідування, проведене репортером «Sunday Times» Браяном Діром[en], виявило невідомий до того кофлікт інтересів зі сторони Вейкфілда[6], після чого більшість співавторів дослідження відмовились надалі підтримувати його інтерпретацію результатів[7]. Британська Генеральна Медична Рада[en] провела розслідування за звинуваченнями у науковій містифікації проти Вейкфілда та двох його колег.[8] Розслідування зосередилось на численних знахідках журналіста Діра, включаючи виявлені факти проведення непотрібних інвазивних медичних процедур, таких як колоноскопія та люмбальна пункція на дітях, хворих на аутизм[9], а також те, що Вейкфілд діяв без необхідного етичного дозволу зі сторони інституційної наглядової ради[en].

28 січня 2010 року трибунал при Генеральній Медичній Раді Великої Британії, у складі п'яти членів, визнав Вейкфілда винним по 36 пунктах обвинувачення, включаючи звинувачення в нечесності та жорстокості щодо дітей з особливими потребами[10]. Трибунал виніс рішення, що Вейкфілд «не виконував свої обов'язки як відповідальний консультант», діяв проти інтересів його пацієнтів, та був «нечесним і безвідповідальним» в опублікованій статті.[11][12][13] «The Lancet» повністю відкликав статтю від 1998-го року, опираючись на висновки Генеральної Медичної Ради, зазначивши, що частина рукопису була сфальсифікована[14]. Шеф-редактор «The Lancet» Річард Хортон заявив, що стаття була «цілком хибна» і персонал журналу був «обдурений» Вейкфілдом[15]. Через три місяці після відкликання статті Вейкфілд був викреслений з Медичного Регістру Об'єднаного Королівства[16]. Відтак йому заборонено практикувати медицину у Великій Британії[17].

У листопаді 2011 року у «British Medical Journal» були опубліковані оригінальні необроблені дані досліджень Вейкфілда[18]. Аналіз показав, що на відміну від тверджень Вейкфілда, діти у його дослідженнях не мали запальної хвороби кишківника[19][20].

Дослідженная Вейкфілда і його заява про те, що вакцина проти кору, краснухи й паротиту може спричиняти аутизм, призвела до зменшення кількості вакцинованих у Сполучених Штатах, Великій Британії та Ірландії й відповідного росту кількості випадків захворювання на кір та паротит, а також серйозних ускладнень і смертей, спричинених цими хворобами. Його твердження про шкідливість вакцин суттєво вплинули на розвиток недовіри до вакцин взагалі, а також до нових спалахів вакцино-контрольованих захворювань[21][22]. Вейкфілд продовжує захищати своє дослідження і висновки, він стверджує, що не вдавався до шахрайства або містифікацій, а також не мав з того жодного зиску[23]. У лютому 2015-го він публічно відкинув усі обвинувачення і відмовився спростувати свої висновки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Godlee, Fiona; Smith, Jane; Marcovitch, Harvey (5 січня 2011). Wakefield's article linking MMR vaccine and autism was fraudulent. BMJ (Clinical research ed.) 342. с. c7452. ISSN 1756-1833. PMID 21209060. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 16 січня 2018. 
  2. Fang, Ferric C.; Steen, R. Grant; Casadevall, Arturo (16 жовтня 2012). Misconduct accounts for the majority of retracted scientific publications. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 109 (42). с. 17028–17033. ISSN 1091-6490. PMC PMC3479492. PMID 23027971. doi:10.1073/pnas.1212247109. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018. 
  3. Park, Alice. Great Science Frauds. Time (амер.). ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 16 січня 2018. 
  4. Madsen, Kreesten Meldgaard; Hviid, Anders; Vestergaard, Mogens; Schendel, Diana; Wohlfahrt, Jan; Thorsen, Poul; Olsen, Jørn; Melbye, Mads (7 листопада 2002). A population-based study of measles, mumps, and rubella vaccination and autism. The New England Journal of Medicine 347 (19). с. 1477–1482. ISSN 1533-4406. PMID 12421889. doi:10.1056/NEJMoa021134. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 16 січня 2018. 
  5. Black, Corri; Kaye, James A.; Jick, Hershel (24 серпня 2002). Relation of childhood gastrointestinal disorders to autism: nested case-control study using data from the UK General Practice Research Database. BMJ (Clinical research ed.) 325 (7361). с. 419–421. ISSN 1756-1833. PMID 12193358. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 16 січня 2018. 
  6. Deer, by Brian. Revealed: MMR research scandal. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018. 
  7. Controversial MMR and autism study retracted. New Scientist (амер.). Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 16 січня 2018. 
  8. MMR doctor 'to face GMC charges' (en-GB). 12 червня 2006. Архів оригіналу за 2 вересня 2007. Процитовано 16 січня 2018. 
  9. Ferriman, Annabel (27 березня 2004). MP raises new allegations against Andrew Wakefield. BMJ (Clinical research ed.) 328 (7442). с. 726. ISSN 1756-1833. PMID 15612092. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  10. Deer, Brian. "General Medical Council, Fitness to Practise Panel Hearing, 28 January 2010, Andrew Wakefield, John Walker-Smith & Simon Murch". briandeer.com (en-GB). Архів оригіналу за 13 грудня 2010. 
  11. MMR-row doctor failed in his duties. www.yorkshireeveningpost.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 17 січня 2018. 
  12. MMR doctor 'broke research rules' (en-GB). 2010. Архів оригіналу за 28 січня 2010. Процитовано 17 січня 2018. 
  13. Boseley, Sarah (28 січня 2010). Andrew Wakefield found 'irresponsible' by GMC over MMR vaccine scare. the Guardian. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 17 січня 2018. 
  14. Retraction--Ileal-lymphoid-nodular hyperplasia, non-specific colitis, and pervasive developmental disorder in children. Lancet (London, England) 375 (9713). 6 лютого 2010. с. 445. ISSN 1474-547X. PMID 20137807. doi:10.1016/S0140-6736(10)60175-4. Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 17 січня 2018. 
  15. Boseley, Sarah (2 лютого 2010). Lancet retracts 'utterly false' MMR paper. the Guardian. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 січня 2018. 
  16. "General Medical Council, Fitness to Practise Panel Hearing, 24 May 2010, Andrew Wakefield, Determination of Serious Professional Misconduct". (en-GB). General Medical Council. 
  17. Meikle, James; Boseley, Sarah (24 травня 2010). MMR row doctor Andrew Wakefield struck off register. the Guardian. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 17 січня 2018. 
  18. Deer, Brian (9 листопада 2011). Pathology reports solve "new bowel disease" riddle. BMJ (Clinical research ed.) 343. с. d6823. ISSN 1756-1833. PMID 22077090. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  19. Geboes, Karel (9 листопада 2011). Commentary: I see no convincing evidence of "enterocolitis," "colitis," or a "unique disease process". BMJ (Clinical research ed.) 343. с. d6985. ISSN 1756-1833. PMID 22077092. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  20. Bjarnason, Ingvar (9 листопада 2011). Commentary: We came to an overwhelming and uniform opinion that these reports do not show colitis. BMJ (Clinical research ed.) 343. с. d6979. ISSN 1756-1833. PMID 22077091. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  21. Poland, Gregory A.; Jacobson, Robert M. (13 січня 2011). The age-old struggle against the antivaccinationists. The New England Journal of Medicine 364 (2). с. 97–99. ISSN 1533-4406. PMID 21226573. doi:10.1056/NEJMp1010594. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 17 січня 2018. 
  22. Hidden records show MMR truth - Times Online. 14 серпня 2011. Процитовано 17 січня 2018. 
  23. Wakefield, Andrew J. Statement From Dr. Andrew Wakefield: No Fraud. No Hoax. No Profit Motive.. www.prnewswire.com (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 17 січня 2018.