Перейти до вмісту

Енді Керролл

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Керролл.
Ф
Енді Керролл
Енді Керролл
Енді Керролл
Керролл на тренуванні з Вест Гем Юнайтед у 2015 році
Особисті дані
Повне ім'я Ендрю Томас Керролл[1]
Народження 6 січня 1989(1989-01-06) (36 років)
  Гейтсхед, Англія
Зріст 6 футів 4 дюйми (1,94 м)[2]
Вага 82 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Англія Англія
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Бордо
Номер 9
Юнацькі клуби
?–2006 Ньюкасл Юнайтед
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2011 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 80 (31)
2007–2008 Англія «Престон Норт Енд» (оренда) 11 (1)
2011–2013 Англія «Ліверпуль» 44 (6)
2012–2013 Англія «Вест Гем Юнайтед» (оренда) 24 (7)
2013–2019 Англія «Вест Гем Юнайтед» 102 (26)
2019–2021 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 37 (1)
2021–2022 Англія «Редінг» 8 (2)
2022 Англія «Вест Бромвіч Альбіон» 15 (3)
2022–2023 Англія «Редінг» 32 (9)
2023–2024 Франція «Ам'єн» 32 (4)
2024– Франція «Бордо» 15 (10)
Національна збірна
Роки Роки І (г)
2007–2008 Англія Англія U19 8 (5)
2009–2010 Англія Англія U21 5 (3)
2010–2012 Англія Англія 9 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 03:38, 19 січня 2025 (UTC).

Е́ндрю (Е́нді) То́мас Ке́ррол (англ. Andrew Thomas Carroll; нар. 6 січня 1989, Гейтсхед, Англія) — англійський футболіст, нападник. Вільний агент, останнім клубом був «Ньюкасл Юнайтед».

31 січня 2011 року Енді Керролл став найдорожчим британським футболістом, перейшовши з «Ньюкаслу» до «Ліверпуля».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Ньюкасл Юнайтед»

[ред. | ред. код]
Керролл у грі за «Ньюкасл»

Керролл почав кар'єру в «Ньюкаслі», виступаючи за резервний склад клубу. 2 листопада 2006 він дебютував в основному складі «сорок» у матчі Кубка УЄФА проти «Палермо», вийшовши на заміну в кінцівці зустрічі. Таким чином, він став наймолодшим гравцем «Ньюкасла» у єврокубках, вийшовши на поле у віці 17 років і 300 днів[3].

Керролл дебютував у Кубку Англії в матчі проти «Бірмінгему», вийшовши на заміну на останні 10 хвилин матчу.

25 лютого 2007 Керролл дебютував у Прем'єр-лізі, вийшовши на заміну на 87-й хвилині матчу проти «Вігана».

У 2007 році він виграв нагороду Wor Jackie Milburn Trophy, яка вручається щорічно висхідній зірці футболу на північному сході Англії.

29 липня 2007 Керролл забив свій перший гол за «Ньюкасл» у товариському матчі проти «Ювентуса», який завершився з рахунком 2:0 на користь англійців. Після матчу Енді похвалив воротар «Ювентуса» Джанлуїджі Буффон, який передрік Керролу велике майбутнє[4].

Оренда в «Престоні»

[ред. | ред. код]

14 серпня 2007 Керролл пішов в оренду в клуб «Престон Норт-Енд» строком на шість місяців[5]. Його дебют за «Престон» відбувся в матчі Кубка Ліги проти клубу «Моркам» в той же день[6].

18 вересня в матчі проти «Сканторп Юнайтед» Керролл був вилучений. 6 листопада забив свій перший гол у Чемпіонаті Футбольної ліги у матчі проти «Лестер Сіті»[7]. У січні він повернувся в «Ньюкасл».

Повернення до «Ньюкасла»

[ред. | ред. код]

Провівши залишок сезону 2007/08 в резервній команді і на лавці «Ньюкасла», з'явилися чутки про перехід Керрола в «Дербі Каунті»[8].

У сезоні 2008—09 Керролл зіграв свій перший матч за «Ньюкасл» 20 жовтня, вийшовши на заміну замість Шола Амеобі в матчі проти «Манчестер Сіті». Свій перший офіційний гол за «Ньюкасл» Керролл забив 10 січня 2009 року в матчі проти «Вест Хема», який завершився з рахунком 2:2[9].

12 березня Керролл підписав з «Ньюкаслом» новий контракт, за яким він буде виступати за «сорок» до 2013 року. У квітні 2009 року він забив найважливіший гол у грі проти «Стоку», вирвавши нічию в матчі 1:1. Але цього було недостатньо для збереження «Ньюкасла» у Прем'єр-лізі, і у фінальному турі сезону, поступившись «Астон Віллі» з рахунком 1:0, клуб вибув у Чемпіонат Футбольної ліги.

Свій перший гол у Чемпіонаті Футбольної ліги він забив головою у ворота «Блекпула»; святкуючи гол, він смоктав великий палець на руці, присвятивши його тим самим своїй новонародженої доньці[10]. У наступному матчі проти «Шеффілд Юнайтед» 2 листопада Керролл був визнаний найкращим гравцем матчу.

До 2010 року він став твердим гравцем основи, граючи практично в кожному матчі. Після того, як Шола Амеобі вибув через травму, Керролл сформував у нападі зв'язку з Пітером Левенкрандсом. Ця зв'язка виявилася дуже ефективною в плані забивання голів. Головний тренер команди Кріс Хьютон заявив, що Керролл успадкує футболку з номером «9», що раніше належала таким гравцям, як Алан Ширер, Джекі Мілбурн, Енді Коул і Малкольм Макдональд[11]. Керролл завершив сезон 2009/10 як найкращий бомбардир команди, забивши 19 голів (з них 17 — у чемпіонаті).

Енді на зборах команди в Сингапурі

22 серпня в матчі другого туру Прем'єр-ліги сезону 2010/2011 проти «Астон Вілли» Керролл зробив хет-трик[12]. У сезоні 2010–2011 клуб «Ньюкасл» разом з Керролом знову повернувся до Прем'єр-ліги, де його знову помітило керівництво інших англійських клубів.

«Ліверпуль»

[ред. | ред. код]

31 січня 2011 року «Ліверпуль» офіційно оголосив, що клуб погодив з «Ньюкаслом» трансферну вартість нападника Енді Керрола[13]. І хоча офіційно сума операції не називалася, англійська преса повідомляла, що «сороки» отримають за 22-річного гравця збірної Англії 35 мільйонів фунтів[12]. Увечері того ж дня було оголошено про те, що Керролл підписав контракт з «червоними» строком на п'ять з половиною років і отримав у команді дев'ятий номер[14], який він носив у «Ньюкаслі». Номер звільнився після переходу Фернандо Торреса у «Челсі»[15]. Сам футболіст заявив, що не збирався переходити до «Ліверпуля»[16].

Енді дебютував за свій новий клуб у грі проти «Манчестер Юнайтед» на Енфілді 6 березня 2011 року, яка завершилася перемогою мерсісайдців 3-1[17]. Керролл дебютував у єврокубках 10 березня у матчі 1/8 Ліги Європи проти «Браги», який завершився поразкою «мерсісайдців» 1-0[18]. 11 квітня у переможному матчі з рахунком 3-0 над «Манчестер Сіті» Енді забив свій перший і другий голи в чемпіонаті за «Ліверпуль»[19].

1 жовтня 2011 року Керролл забив свій перший гол у сезоні 2011/2012 у мерсісайдському дербі проти «Евертона» після подачі Хосе Енріке з лівого флангу[20].

31 січня 2012 року, рівно за рік після свого переходу в мерсісайдський клуб, Енді відзначився забитим м'ячем у виїзному матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз».[21]

19 лютого Енді відзначився у матчі п'ятого раунду Кубка Англії проти «Брайтон енд Гоув Альбіон». «Ліверпуль» переміг з рахунком 6:1.[22]

10 квітня Керролл забив переможний м'яч у ворота «Блекберн Роверз».[23] 14 квітня нападник у півфіналі кубка Англії забив переможний м'яч у ворота «Евертона».[24]

«Вест Гем Юнайтед»

[ред. | ред. код]

30 серпня 2012 року Керролл на правах оренди перейшов до «Вест Гем Юнайтед» на рік з правом викупу влітку 2013 року за неназвану суму.[25]

Енді дебютував за нову команду 1 вересня в матчі з «Фулгемом», де він відзначився двома точними передачами.[26] Першим м'ячем нападник відзначився у програному виїзному матчі з «Тоттенгемом», який завершився поразкою «Вест Гема» 3-1.[27]

21 травня 2013 року «Вест Гем» і «Ліверпуль» домовились між собою про перехід гравця до стану лондонської команди за суму, близької до 15 мільйонів фунтів.[28] 19 червня Керролл підписав шестирічний контракт з «молотобійцями».[29]

Повернення в «Ньюкасла»

[ред. | ред. код]

До складу клубу «Ньюкасл Юнайтед» повернувся влітку 2019 року. У липні 2021 покинув клуб, ставши вільним агентом.

Редінг

[ред. | ред. код]

15 листопада 2021 року «Редінг» оголосив про підписання Керролла на короткостроковий контракт до середини січня 2022 року.[30] Він дебютував за «Редінг» 20 листопада в нічийному матчі 1:1 проти Ноттінгем Форест, вийшовши на заміну на 61-й хвилині замість Ліама Мура і зігравши важливу роль у створенні голу Скотта Данна у другому таймі.[31] Свій перший гол за клуб він забив 27 листопада у переможному матчі 3:2 проти Свонсі Сіті.[32] Після поразки 2:1 на виїзді від Мідлсбро 15 січня 2022 року, в якому Керролл забив свій другий гол за «Редінг», його контракт із клубом закінчився.[33]

Вест Бромвіч Альбіон

[ред. | ред. код]

28 січня 2022 року Вест Бромвіч Альбіон оголосив про підписання Керролла на короткостроковий контракт до кінця сезону.[34] Він дебютував наступного дня у виїзній поразці 2:0 від Міллволл.[35] 12 березня 2022 року Керролл забив свій перший гол за клуб, зрівнявши рахунок на 85-й хвилині в домашньому матчі проти Гаддерсфілд Таун, який завершився нічиєю 2:2.[36]

30 квітня 2022 року стало відомо, що Керролл залишить «Альбіон» наприкінці сезону.[37]

Повернення до Редінга

[ред. | ред. код]

15 вересня 2022 року Керролл повернувся до «Редінга», підписавши чотиримісячний контракт із клубом до середини січня 2023 року та отримавши вільний номер 2 у команді.[38][39] 10 січня 2023 року Керролл підписав продовження контракту з «Роялс», яке утримувало його в клубі до середини 2024 року.[40] 31 серпня 2023 року Керролл залишив «Редінг» після активації пункту про звільнення в його контракті.[41][42]

Ам'єн

[ред. | ред. код]

1 вересня 2023 року Керролл приєднався до клубу Ліги 2 Ам'єн.[43] Він дебютував 3 вересня, вийшовши на заміну на 66-й хвилині замість Абдула Тапсоби, коли «Ам’єн» переміг «Генгам» з рахунком 4:1, піднявшись на друге місце в лізі.[44]

Бордо

[ред. | ред. код]

18 вересня 2024 року Керролл залишив «Ам’єн», щоб приєднатися до клубу Чемпіонату Національ 2 «Бордо».[45][46][47] Він забив два голи у своєму дебютному матчі за клуб у нічийному матчі 2:2 проти Вольтіджер де Шатобріан.[48]

Міжнародна кар'єра

[ред. | ред. код]

За національну збірну Керролл дебютував 17 листопада 2010 року проти Франції. Тренер збірної Фабіо Капелло заявив, що бажає бачити Енді в парі з Вейном Руні у відбіркових матчах до Євро-2012.

29 березня 2011 року в товариському матчі зі збірною Гани Енді забив свій дебютний гол за національну збірну[49].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Ньюкасл Юнайтед»
«Ліверпуль»

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Трофей Wor Jackie Milburn: 2007
  • Член «команди року» в Чемпіонаті Футбольної ліги за версією ПФА: 2009/10

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Склади Прем'єр-ліги 2019/20 підтверджені. Premier League. 3 вересня 2019. Процитовано 4 лютого 2020.
  2. ↑ Енді Керролл ㅡ Жирондінс. Процитовано 1 січня 2025.
  3. ↑ Palermo (a) UEFA Cup Group Stage Game 2 (англійською) . NUFC.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  4. ↑ Buffon hails Magpies starlet (англійською) . Sky Sports. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  5. ↑ The Wait Is Over. Preston North End FC. 14 серпня 2007. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 17 жовтня 2010. (англ.)
  6. ↑ PNE v Morecambe: Minute By Minute. Preston North End FC. 14 серпня 2007. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 17 жовтня 2010. (англ.)
  7. ↑ Preston 1–1 Leicester. BBC Sport. 6 листопада 2007. Архів оригіналу за 8 листопада 2007. Процитовано 17 вересня 2009. (англ.)
  8. ↑ Rams lead Carroll chase (англійською) . Sky Sports. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  9. ↑ Carroll Claims Point For United. Newcastle United FC. 10 січня 2009. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 17 жовтня 2010. (англ.)
  10. ↑ Blackpool Rock United. Newcastle United FC. 16 вересня 2009. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 17 жовтня 2010. (англ.)
  11. ↑ Number Eight For Future Number Nine? (англійською) . Newcastle United F.C. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  12. ↑ а б Newcastle 6-0 Aston Villa (англійською) . BB Sport. 22.08.2010. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  13. ↑ «Офіційно: „Ньюкасл“ прийняв пропозицію „Ліверпуля“ по Керролу» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Liverbird.ru (укр.)
  14. ↑ «Офіційно: Керролл підписаний» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Liverbird.ru (рос.)
  15. ↑ Фернандо Торрес в «Челсі». Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
  16. ↑ Энди Кэрролл: «Меня вынудили подписать заявление с просьбой о переходе в «Ливерпуль» [Архівовано 28 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ «Ліверпуль» розбив «Манчестер Юнайтед». Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
  18. ↑ Ліга Європи УЄФА 2011 — Брага-Ліверпуль — UEFA.com[недоступне посилання з липня 2019]
  19. ↑ Ливерпуль разбивает Горожан [Архівовано 14 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. ↑ Everton 0 — 2 Liverpool [Архівовано 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  21. ↑ Ліверпуль розтерзав «вовків»[недоступне посилання з травня 2019]
  22. ↑ Liverpool thrash Brighton to progress [Архівовано 18 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  23. ↑ Ten-man Liverpool stopped Blackburn climbing out of the Premier League relegation zone with Andy Carroll's last-gasp header [Архівовано 10 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  24. ↑ Andy Carroll's late header sent Liverpool through to the FA Cup final as they came from behind to beat Everton at Wembley. [Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  25. ↑ Andy Carroll: Liverpool striker joins West Ham on loan [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  26. ↑ West Ham 3-0 Fulham. BBC Sport. 1 вересня 2012. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
  27. ↑ Premier League - Defoe brace disposes of West Ham [Архівовано 2 листопада 2013 у Wayback Machine.]. uk.eurosport.yahoo.com (англ.)
  28. ↑ Hunter, Andy (21 травня 2013). West Ham agree a fee of £15m for Liverpool striker Andy Carroll. The Guardian. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
  29. ↑ Andy Carroll: West Ham sign Liverpool striker for £15m. BBC Sport. 19 червня 2013. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
  30. ↑ КЕРРОЛЛ ПІДПИСУЄ КОРОТКОСТРОКОВИЙ КОНТРАКТ З «РОЯЛС». readingfc.co.uk/. Reading F.C. 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  31. ↑ Керролл допомагає «Редінгу» здобути нічию. BBC Sport. 20 листопада 2021.
  32. ↑ Свонсі 2-3 Редінг. BBC. 27 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  33. ↑ Warlow, Robert (16 січня 2022). Велько Паунович сподівається, що Енді Керролл продовжить перебування в «Редінгу» на тлі чуток про «Бернлі». BerkshireLive.
  34. ↑ «Альбіон» підтверджує підписання Керролла. www.wba.co.uk. Процитовано 28 січня 2022.
  35. ↑ «Альбіон» програє «Міллволлу» в дебюті Керролла. BBC Sport. 29 січня 2022.
  36. ↑ «Вест Бром» відіграється і здобуває нічию з «Тер’єрс». BBC Sport (брит.). Процитовано 12 березня 2022.
  37. ↑ Енді Керролл: нападник «Вест Бромвіч Альбіон» залишить клуб Чемпіоншипу. BBC Sport. 30 квітня 2022.
  38. ↑ ЕНДІ ЗНОВУ У СИНІЙ ТА БІЛІЙ ФОРМІ!. Readingfc.co.uk. Reading F.C. 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
  39. ↑ 🔢🎂. twitter.com/ReadingFC/. Reading F.C. Twitter. 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
  40. ↑ ЕНДІ КЕРРОЛЛ ПІДПИСУЄ ДО 2024 РОКУ!. Readingfc.co.uk. 10 січня 2023. Процитовано 11 січня 2023.
  41. ↑ Колишній нападник збірної Англії Керролл залишає «Редінг». BBC Sport. 31 серпня 2023. Процитовано 31 серпня 2023.
  42. ↑ ЕНДІ КЕРРОЛЛ АКТИВУЄ ПУНКТ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ДЛЯ РОЗІРВАННЯ КОНТРАКТУ. readingfc.co.uk/. Reading F.C. 31 серпня 2023. Процитовано 31 серпня 2023.
  43. ↑ ТРАНСФЕРНИЙ РИНОК: Енді Керролл завершив перехід до французького клубу другого дивізіону. The Mag. 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  44. ↑ David, Adesina (5 вересня 2023). Енді Керролл: Колишній нападник «Ліверпуля» досліджує новий дім, Ам’єн, з родиною. Futball News. Процитовано 14 вересня 2023.
  45. ↑ Енді Керролл: Колишній нападник збірної Англії та «Ліверпуля» приєднується до «Бордо» у четвертому дивізіоні Франції. BBC Sport. 18 вересня 2024.
  46. ↑ Енді Керролл залишає «Ам’єн», щоб приєднатися до «Бордо». amiensfootball.com (French) . Amiens SC. 18 вересня 2024. Процитовано 18 вересня 2024.
  47. ↑ Енді Керролл підписує контракт із «Бордо»!. amiensfootball.com (French) . FC Girondins de Bordeaux. 18 вересня 2024. Процитовано 18 вересня 2024.
  48. ↑ Енді Керролл забиває двічі у дебютному матчі за «Бордо» четвертого дивізіону. BBC Sport. 21 вересня 2024.
  49. ↑ Англія — Гана 1:1 [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енді_Керролл&oldid=45161083