Енесідем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енесідем
Західна філософія
Народження 1-е ст. до Р.Х.
Кносс, Heraklion Municipality[d], Іракліон, Crete Region[d], Decentralized Administration of Crete[d], Греція
Смерть 10 до н. е.
Александрія, Єгипет, Римська імперія
Громадянство (підданство) Греція[1]
Знання мов
  • давньогрецька мова
  • Школа / Традиція Пірронізм
    Основні інтереси епістемологія, метафізика, етика
    Значні ідеї епохе
    Вплинув Секст Емпірик
    Літературний напрям Pyrrhonism[d][2]
    Зазнав впливу
  • Піррон, Тімон, Геракліт
  • Вчителі Heraclides[d][2]
    Відомі студенти Zeuxippus[d]
    Історичний період Антична філософія

    Енесідем (грец. Αἰνησίδημος) — давньогрецький філософ 1 століття до н. е., послідовник скептика Піррона. Походив з міста Кносса на острові Крит.

    Погляди[ред. | ред. код]

    З його головних творів «λόγοι Πυρρώνειοι» у 8 книгах мало дійшло до нас. Проте Енесідем відомий тим, що сформулював десять скептичних аргументів на користь утримання від судження. Перші п'ять тропів (або за Діогеном Лаертським, апорії узгодження видимого і можливого) сформульовано щодо суб'єкта судження, а саме важко судити, що ж насправді, коли

    1) у різних живих істот уявлення про одні речі розрізняються;
    2) різним людям притаманні різні особливості сприйняття;
    3) почуття дають дуже специфічний зріз досвіду: яблуко одне, а око бачить тільки його колір, а смак передає тільки кислоту або солодощі;
    4) суддя завжди перебуває в певному стані (хвороба, страх, старість, любов, сум і т. д.), а це впливає на його оцінку;
    5) суддя перебуває під владою певних звичаїв, вірувань і законів. Звідси випливає, що від судження про істинність тим паче слід утриматися.

    Інші п'ять тропів роблять акцент на об'єкті судження, а саме:

    6) ніщо не перебуває у чистому вигляді, але завжди всередині певного середовища, здатного впливати на наше сприйняття;
    7) сприйняття всіх предметів спотворюються простором;
    8) однакові речі діють по-різному в залежності від їх кількості;
    9) події по-різному сприймаються в залежності від їх звичаєвості або незвичайності;
    10) все співвідносне, в тому числі мислиме — з мисленням, — таким чином, саме по собі все непізнаване.

    Аргументація Енесідема була підсумовані пізніше Агріппою в його п'яти тропах.

    Джерела[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]