Енесідем
| Енесідем | |
|---|---|
| Західна філософія | |
| Народження | 1-е ст. до Р.Х. Кносс, Іракліон[d], Heraklion Regional Unitd, Крит, Греція[1]  |
| Смерть | 10 до н. е.[2] Александрія, Єгипет |
| Громадянство (підданство) | Стародавній Рим |
| Знання мов | |
| Школа / Традиція | Пірронізм |
| Основні інтереси | епістемологія, метафізика, етика |
| Значні ідеї | епохе |
| Вплинув | Секст Емпірик |
| Літературний напрям | pyrrhonismd[3][4] |
| Зазнав впливу | |
| Вчителі | Heraclidesd[3] |
| Відомі студенти | Zeuxippusd |
| Історичний період | Антична філософія |
Енесідем (грец. Αἰνησίδημος) — давньогрецький філософ 1 століття до н. е., послідовник скептика Піррона. Походив з міста Кносса на острові Крит.
З його головних творів «λόγοι Πυρρώνειοι» у 8 книгах мало дійшло до нас. Проте Енесідем відомий тим, що сформулював десять скептичних аргументів на користь утримання від судження. Перші п'ять тропів (або за Діогеном Лаертським, апорії узгодження видимого і можливого) сформульовано щодо суб'єкта судження, а саме важко судити, що ж насправді, коли
- 1) у різних живих істот уявлення про одні речі розрізняються;
- 2) різним людям притаманні різні особливості сприйняття;
- 3) почуття дають дуже специфічний зріз досвіду: яблуко одне, а око бачить тільки його колір, а смак передає тільки кислоту або солодощі;
- 4) суддя завжди перебуває в певному стані (хвороба, страх, старість, любов, сум і т. д.), а це впливає на його оцінку;
- 5) суддя перебуває під владою певних звичаїв, вірувань і законів. Звідси випливає, що від судження про істинність тим паче слід утриматися.
Інші п'ять тропів роблять акцент на об'єкті судження, а саме:
- 6) ніщо не перебуває у чистому вигляді, але завжди всередині певного середовища, здатного впливати на наше сприйняття;
- 7) сприйняття всіх предметів спотворюються простором;
- 8) однакові речі діють по-різному в залежності від їх кількості;
- 9) події по-різному сприймаються в залежності від їх звичаєвості або незвичайності;
- 10) все співвідносне, в тому числі мислиме — з мисленням, — таким чином, саме по собі все непізнаване.
Аргументація Енесідема була підсумовані пізніше Агріппою в його п'яти тропах.
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б Dictionnaire des philosophes antiques III // Dictionnaire des philosophes antiques / R. Goulet — Paris: CNRS, 2000. — P. 555.
- ↑ Энезидем // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
