Еннс (місто)
| Місто | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Еннс Enns | |||||
 | |||||
| |||||
| Координати 48°13′00″ пн. ш. 14°28′30″ сх. д. / 48.216666666667° пн. ш. 14.475° сх. д. | |||||
| Країна |  Австрія | ||||
| Земля | Верхня Австрія | ||||
| Округ | Лінц-Ланд | ||||
| Межує з |
| ||||
| Площа | 33.29[1] км² | ||||
| Висота центру | 281 м | ||||
| Офіційна мова | німецька  | ||||
| Населення | 11937 осіб (2018-01-01[2]) | ||||
| Густота населення | 358.6 осіб/км² | ||||
| Міста-побратими | Цельтвегd, Дінгольфінг | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Телефонний код | 07223 | ||||
| Поштовий індекс | 4470 | ||||
| Автомобільний код | LL | ||||
| Ідентифікаційний код | 41005 | ||||
| GeoNames | 7872050 | ||||
| OSM | r89436 ·R | ||||
| Офіційний сайт | enns.at | ||||
  Еннс Еннс (Австрія)  Еннс Еннс (Верхня Австрія) | |||||
 | |||||
 Еннс у Вікісховищі | |||||
Еннс (нім. Enns) — місто в Австрії, у федеральній землі Верхня Австрія, округ Лінц-Ланд. Населення — 12 184 особи (2025)[3].
Еннс вважається найстарішим австрійським містом. Патент, що надає Еннсу міське право, датовано 1212 роком.
Громада розташована на висоті 281 метр над рівнем моря, на березі річки Еннс неподалік від місця її впадіння до Дунаю. Еннс знаходиться за 17 кілометрів на південний схід від Лінцу, стоїть на залізничній та автомобільній магістралях Відень — Лінц. За даними Статистичного управління Австрії в 2021 році площа становила 33,29 км², з чого придатної до заселення було 87,6%, заселеної — 29,8%.[4]
| Астен | Лангенштайн Перг |
Маутгаузен (Bezirk Perg) |
| Санкт-Флоріан | 
|
Еннсдорф (Амштеттен, NÖ) |
| Гаргельсберг | Кронсторф | Санкт-Валентін (Bezirk Amstetten, NÖ) |
2023 року в громаді мешкало 12 176 осіб в 5410 домогосподарствах, іноземців було 25,9% (у т.ч. 14,5% громадяни країн ЄС та ЄАВТ, 0,6% — України).[5] За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 14,9% — особи молодші 15 років, 66,4% — особи у віці 15—64 років, 18,7% — особи у віці 65 років та старші. Середній вік мешканців становив 42,4 років, 21,8% отримувало пенсію. Серед мешканців у віці від 15 років вищу освіту мало 13,0%, середню — 57,2%.[6] У 767 підприємствах були зайняті 7964 особи. У первинному секторі 2021 року працювало 3,1% підприємств, 40,5% — в обробній промисловості, 56,4% — в галузі послуг.[5]
Динаміка населення:
Перші поселення в районі впадіння річки Еннс до Дунаю датуються II тисячоліттям до нашої ери. У IV столітті до н. е. у цій області розселились кельти, що створили тут державу Норик, яка у свою чергу у 15 році до н. е. увійшла до складу Римської імперії. У II столітті на території сучасного Еннса виник римський воєнний табір Лауріакум, який налічував до 6 000 легіонерів. 212 року населений пункт, що виріс на місці табору, отримав від імператора Каракалли привілеї муніципалітету. На той час в Лауріакумі проживало близько 30 тисяч чоловік. Під час переслідувань християн імператором Діоклетіаном 4 травня 304 року в місті мученицьки загинув Святий Флоріан, втоплений у річці Еннс. Близько 370 року в місті було зведено ранньохристиянську базиліку, на місці якої у 1344 році було збудовано церкву Лорха, що існує до сьогодення.
У 900 році на пагорбі Георгенберг, у центрі сучасного Еннса, було зведено замок Енісибург, що слугував форпостом Баварії проти угорських вторгнень. Пізніше замок було перебудовано й він дістав назву Еннсегг. Навколо замку виник торговельний центр, що отримав від маркграфа Отакара II у XII столітті право проведення ярмарок. У той час долина Еннсу входила до складу Штирійської марки.
1186 року, після підписання Санкт-Георгенберзької угоди, Штирія разом з Еннсом перейшла під владу австрійських герцогів. 1212 року Еннс отримав статус міста від герцога Леопольда VI — перший випадок на території сучасної Австрії. Після розподілів володінь Габсбургів у XIV столітті місто було відділено від штирійського герцогства та увійшло до складу власне Австрії (пізніше — коронної землі Верхня Австрія).
- Архітектурним символом Еннса є міська вежа на головному майдані міста, зведена у 1564—1568 роках.
- Готичний собор Санкт-Лауренц збудовано в XIII столітті на фундаменті старішої культової споруди.
- Музей давньоримського табору Лауріакум.
Бургомістр комуни — Франц Штефан Карлінгер (СДПА).
Рада представників комуни (нім. Gemeinderat) складається з 37 місць.
- СДПА займає 21 місце.
- АНП займає 12 місць.
- Австрійські зелені займають 3 місця.
- АПС займає 1 місце.
- ↑ Dauersiedlungsraum der Gemeinden Politischen Bezirke und Bundesländer - Gebietsstand 1.1.2018 (нім.). Статистичне управління Австрії. Процитовано 10 березня 2019.
- ↑ Einwohnerzahl 1.1.2018 nach Gemeinden mit Status, Gebietsstand 1.1.2018 (нім.). Статистичне управління Австрії. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ Statistik Austria. Bevölkerung zu Jahresbeginn seit 01.01.2002 nach administrativen Gebietseinheiten. Процитовано 18 лютого 2026.
- ↑ Statistik Austria. Частки територій за придатністю до заселення розраховано на основі CORINE Land Cover 2018 і уточнено даними реєстрового перепису 2021 (населення/зайнятість, растр 250 м). Процитовано 16 лютого 2026.
- ↑ а б Statistik Austria. STATatlas. Процитовано 16 лютого 2026.(нім.)(англ.)
- ↑ Statistik Austria. Дані про освіту. Процитовано 16 лютого 2026.
- Офіційний сайт
- Міська вежа
- Базиліка Лорх [Архівовано 13 січня 2007 у Wayback Machine.]
