Енн-Маргрет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енн-Марґрет
англ. Ann-Margret
Зображення
Ім'я при народженні Енн-Марґрет Ульссон
Дата народження 28 квітня 1941(1941-04-28)[1][2][…] (81 рік)
Місце народження Valsjöbynd
Громадянство Flag of the United States.svg США
Flag of Sweden.svg Швеція
Alma mater Північно-Західний університет і Школа комунікації Північнозахідного університетуd
Професія співачка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, студійна виконавиця
Кар'єра 1961 — донині
Нагороди «Золотий глобус» (1962,1972,1976,1984,1985)
«Еммі» (2010)
IMDb ID 0000268
ann-margret.com
CMNS: Енн-Марґрет у Вікісховищі

Енн-Марґрет Ульссон (англ. Ann-Margret Olsson; нар. 28 квітня 1941) — американська акторка, співачка і танцівниця шведського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Енн-Маргрет Ульссон народилася в Стокгольмі 28 квітня 1941 року. Перші п'ять років її життя пройшли в маленькому містечку Валшебюн в Ємтланді. Ще 1941 року батько Енн-Маргрет переїхав до США, маючи наміри перевести всю родину, але Друга світова війна порушила його плани. Лише 29 листопада 1946 року Енн-Маргрет з матір'ю приїхали до Нью-Йорка. Дівчинці було тоді п'ять років і вона не говорила англійською. 1946 року сім'я оселилася у Фокс-Лійці, 1948 року переїхала до Вілметт[4]. 1949 року Енн-Маргрет стала натуралізованою громадянкою США[5].

1950 року Енн-Маргрет почала займатися танцями в місцевій студії, 1954 року, у тринадцять років, стала чирлідеркою в школі Вілметта, продовживши ці заняття і в старшій школі Нью-Трір у Віннеткі[6]. У підлітковому віці Енн-Маргрет брала участь у декількох телевізійних конкурсах талантів спочатку на місцевому каналі, а потім і на національному телебаченні. Також вона брала участь у шкільних театральних постановках і конкурсах виконавців. Енн-Маргрет закінчила школу в червні 1959 року і того ж літа вирушила в тур, організований Об'єднаними організаціями обслуговування для підтримки американських військ у Німеччині[4].

Акторська кар'єра[ред. | ред. код]

1961 року Енн-Маргрет підписала контракт зі студією 20th Century Fox і того ж року дебютувала у фільмі «Пригорща чудес». За виконання ролі у цьому фільмі Енн-Маргрет отримала премію «Золотий глобус» у номінації «Нова «Зірка року» — акторка». Наступного року зіграла роль «поганої дівчини» у фільмі «Ярмарок штату». Наступна головна роль дівчинки-підлітка у фільмі «Бувай, пташко» перетворила Енн-Маргрет на зірку і принесла номінацію на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл.

Під час зйомок фільму «Жив-був злодій» (1965) Енн-Маргрет познайомилася з актором Роджером Смітом, який надалі став її менеджером і з яким перебувала у шлюбі з 1967 по 2017 роки.

1966 року Енн-Маргрет з групою акторів взяла участь в турне для підтримки американських військовослужбовців у В'єтнамі.

Після трирічної перерви, пов'язаної з музичними виступами наживо, 1970 року Енн-Маргрет повернулася до акторської діяльності. 1971 року за роль у фільмі «Пізнання плоті» вона отримала номінацію на «Оскар» і завоювала «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану.

1973 року отримала зірку на Голлівудській алеї слави.

Впродовж 1970-х років Енн-Маргрет чергувала зйомки у фільмах з музичними виступами. За роль у мюзиклі «Томмі» (1975) вона знов була номінована на «Оскар» і завоювала «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл.

Продовжуючи зніматися у фільмах, Енн-Маргрет знімалася і у телефільмах. За ролі у телефільмах «Хто любитиме моїх дітей?» (1983) і «Трамвай „Бажання“» (1984), отримала дві премії «Золотий глобус». 1998 року була знов номінована на «Золотий глобус» за телефільм «Історія Памели Геррімен».

Акторська кар'єра Енн-Маргрет тривала і далі впродовж 2000 — 2010-х років.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Телезйомка, 1968 рік

Телебачення[ред. | ред. код]

1960-ті роки
  • Місце, назване домом (2004) — Тула Джитерс
  • Мерилін Монро (2001) — Делла Монро
  • Десяте королівство (2000) — Попелюшка
  • Історія Памели Геррімен (1998) — Памела Геррімен
  • Скарлетт (1995) — Белла Вотлінг
  • Безпритульні діти (1994) — Керол Стівенс
  • Королева: Історія американської сім'ї (1993) — Саллі Джексон
  • Наші сини (1991) — Лойнн Барнес
  • Дві місіс Гренвілл (1987) — Енн Арден Гренвілл
  • Трамвай «Бажання» (1984) — Бланш ДуБуа
  • Хто любитиме моїх дітей? (1983) — Люсіль Фрей

Дискографія[ред. | ред. код]

Пісні[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • And Here She Is…Ann-Margret (1961)
  • One the Way Up (1962)
  • The Vivacious One (1962)
  • Bachelor's Paradise (1963)
  • Beauty and the Beard (1964) (з Олом Гіртом) США #83
  • David Merrick Presents Hits from His Broadway Hits (1964) (з Девідом Мэрриком) США #141
  • Songs from «The Swinger» (1966)
  • The Cowboy and the Lady (1969) (c Чи Хезелвудом)
  • Ann-Margret (1979)
  • God Is Love: The Gospel Sessions (2001)
  • Ann-Margret's Christmas Carol Collection (2004)
  • Love Rush (2007)
  • Everybody Needs Somebody Sometimes (2007)

Саундтреки[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #13431557X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Broadway Database — 2000.
  4. а б Mark Rhoads (28 липня 2006). Illinois Hall of Fame: Ann-Margret (англ.). Illinois Review. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 26 травня 2014. 
  5. Charles Derry. Ann-Margret // International Dictionary of Films and Filmmakers / Tom Pendergast, Sara Pendergast. — Farmington Hills, MI: St. James Press, 2000. — P. 25—28. — ISBN 1-55862-452-X.
  6. Mary Ellen Hanson. Go! Fight! Win!: Cheerleading in American Culture. — Popular Press, 1995. — P. 114. — ISBN 978-0879726805.

Посилання[ред. | ред. код]