Енос (Біблія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Енос, Енош (івр. אֱנוֹשׁ בן שת‎ — смертна людина) — старший син Сета, народжений ним у віці 105 років (Бут. 5:6-11), онук Адама і Єви. Про його матір у Книзі Буття немає відомостей. Проте Книга Ювілеїв називає його матір'ю сестру Сета — Азуру. Енос став вперше батьком у 90 років, породивши Кинана. Він прожив ще 815 років та мав багато інших синів та дочок. Енос помер у віці 905 років. У час його життя за Бут. 4:26 почали закликати ім'я Господнє. У Євангелії від Луки Енос входить до родоводу Ісуса Христа (Лк. 3:38).

Книга Ювілеїв — канонічний твір Ефіопської православної церкви описує, що Енос вперше почав закликати ім'я Господнє. Йому також приписується введення алфавіту ефіопської церковної мови — Геєз.

Родовід[ред.ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
Адам
 
Єва
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Каїн
 
 
 
Авель
 
 
 
Сиф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енош
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ірад
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кенан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мехуяїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магалал'їл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Метушаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Яред
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ада
 
Ламех
 
 
 
Цілла
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Явал
 
Ювал
 
Тувалкаїн
 
Ноема
 
Метушалах
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ламех
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ной
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сим
 
Хам
 
Яфет

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.