Енріке Мореплавець

Енріке
Герцог Візеуський
1415 — 13 листопада 1460
Попередник:	засновно
Наступник:	Фернанду Візеуський
Магістр Ордену Христа
26 травня 1420 — 13 листопада 1460
Наступник:	Фернанду Візеуський
Народження:	4 березня 1394 Порту, Португалія
Смерть:	13 листопада 1460(1460-11-13) (66 років) Сагреш, Віла-ду-Бішпу, Фару, Португалія
Релігія:	католик
Династія:	Авіська
Батько:	Жуан I
Мати:	Філіппа Ланкастерська
Медіафайли на Вікісховищі

Енрі́ке (порт. Henrique; 4 березня 1394(13940304) — 13 листопада 1460) — португальський інфант, герцог Візеуський (1415—1460). Магістр Ордену Христа (1420—1460). Ініціатор доби великих географічних відкриттів, патрон португальських мореплавців. Першим з європейців дослідив Центральну Атлантику, морські шляхи та острови вздовж узбережжя Західної Африки. Представник Авіської династії. Народився у Порту, Португалія. Четвертий син португальського короля Жуана I й англійської принцеси Філіппи Ланкастерської. Рідний брат португальського короля Дуарте, коїмбрського герцога Педру, авіського адміністратора Фернанду. Брав участь у завоюванні Сеути, був поранений (1415), став її губернатором (1419). Ініціював, організував і очолив Танжерський похід (1437), що завершився катастрофою і загибеллю брата Фернанду. Намагався утвердитися на Канарах, окупованих Кастилією. Генріх облаштувався на мисі Сагреш (сучасне місто Сагреш) на півдні Португалії у міста Лагуш. Він оселився в покинутому селі, що пізніше називалося Віла-до-Інфанте (Місто принца). Як вважається, ним була заснована навігаційна школа, але це не була школа у сучасному розумінні. Він використовував картографів для допомоги складання карт узбережжя Мавританії та спонсорував експедиції впродовж мавританського берегу. Прізвисько — Мореплавець, Навігатор (порт. el Navegado).

Біографія

Молодість

Енріке народився 4 березня 1394 року в Порту, Португалія. Він був четвертим сином і п'ятою дитиною португальського короля Жуана I й англійської принцеси Філіппи Ланкастерської. Рідними братами Енріке були португальського короля Дуарте, коїмбрський герцог Педру, конетабль Жуан і авіський адміністратор Фернанду.

Перші відкриття

Перші контакти з африканськими ринками рабів були експедиціями викупу португальців, поневолених у результаті піратських нападів на португальські кораблі чи села. Надалі португальці стали захоплювати чорношкірих невільників. Генріх обґрунтовував це на тій підставі, що він навертав цих полонених у християнство. Генріх ввів державну монополію на торгівлю чорними невільниками.

Жуау Гонсалвеш Зарку, Бартоломеу Перестрелло та Тріштау Важ Тейшейра відкрили острів Порту-Санту (1418/1419) та Мадейра (1420). З ініціативи Генріха португальські поселенці колонізували острови.

У 1427 році один з навігаторів Генріха відкрив Азорські острови. У 1430 р. почалась їх колонізація.

Жил Еанеш, один з керівників експедицій Генріха, першим обігнув мис Буждур (Західна Сахара) у 1434, що стало початком епохи великих географічних відкриттів.

Генріх був головним організатором невдалої спроби захоплення Танжеру у 1437 р. Його молодший брат Фернандо був залишений заручником для підтвердження виконання португальцями умов мирної угоди. Умова не була підтверджена та принц Фернандо помер у неволі.

Використовуючи каравели, експедиції рухались далі на південь. Нуно Тріштау та Антау Гонсалвес досягли мису Кап-Блан (Рас-Нуадибу) у 1441 році. У 1443 році португальці дійшли до затоки Аркін та у 1448 році побудували важливий форт. Дініс Діас перетнув річку Сенегал та обігнув Зелений Мис у 1444 році.

Алоїзій Када-Мосто досліджував атлантичне узбережжя Африки і виявив кілька островів архіпелагу Кабо-Верде між 1455 і 1456 роками. У своєму першому рейсі, який розпочався 22 березня 1455 року, він відвідав Мадейру і Канарські острови. Під час другої подорожі в 1456 році Када-Мосто став першим європейцем, що досягнув островів Зеленого мису. У 1462 році португальці дослідили узбережжя Африки до сучасної країни Сьєрра-Леоне. Двадцять вісім років потому Бартоломеу Діаш довів, що Африку можна обігнути, коли він досяг південного краю континенту, нині відомого як Мис Доброї Надії. У 1498 році Васко да Гама був першим моряком, що подорожував від Португалії до Індії.

У культурі

• Зображений на Пам'ятнику великим географічним відкриттям у Лісабоні.

Сім'я

• Матір: Філіппа (1360—1415), донька ланкастерського герцога Джона Гонта
• Рідні брати і сестри:
  • Бранка (1388—1389), померла немовлям
  • Афонсу (1390—1400), спадкоємець престолу, помер юнаком
  • Дуарте (1391—1438), король Португалії (1433—1438)
  • Педру (1392—1449), герцог Коїмбрський (1415—1449), регент (1439—1449)
  • Ізабела (1397—1471) ∞ Філіпп III, бургундський герцог
  • Жуан (1400—1442), конетабль Португалії (1431—1442)
  • Фернанду (1402—1443), адміністратор Авіського ордену (1434—1443)
• Зведені брати і сестри:
  • Афонсу (1377—1461), герцог Браганський (1442—1461)
  • Беатриса (1380—1439) ∞ 1) Томас Фіцалан, граф Арундельський ; 2) Джон Голланд, граф Гантінгдонський
• Спадкоємець: Фернанду (1433—1470), герцог Безький (1453—1470) і Візеуський (1460—1470), магістр Ордену Христа (1461—1470), конетабль Португалії (1466—1470)

Джерела

Збірники джерел

• Monumenta Henricina: in 15 v. / ed. Dias Dinis, Antonio Joaquim. Coimbra, 1960—1974.

Монографії

• Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
• Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
• Бізлі, Чарльз Раймонд. Принц Енріке Мореплавець. пер. Санченка А.В. Київ: Темпора, 2015

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Енріке Мореплавець

• Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy. 
• Cronologia de Algumas Viagens de Descobrimento (порт.)
• Португалія та відкриття Нового Світу на TravelWorldOnline(нім.)
• Португальський веб-сайт „Escola de Sagres“(порт.)
• Чарльз Раймонд Бізлі "Принц Енріке Мореплавець"

(укр.)