Енсо (буддизм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Енсо». Каліграфічний сувій Кандзюро Сібати XX

Енсо (яп. 円相, енсо, кит. юаньсян, «образ кола», «досконала позначка») — дзенський каліграфічний символ у вигляді кола[1]. Вважається, що енсо виражає собою «справжню таковість», «початкову природу будди», «образ реальності», «природу дгарм»[2], вчинене просвітлення, первісне обличчя, «космічне тіло Будди». Символом, аналогічним енсо, вважається повний місяць[3].

Історія[ред. | ред. код]

За поточним історичним сценарієм вважається, що вперше енсо використав Нань-ян Хуей-чжун, що був учнем шостого патріарха дзен Хуейнена. Надалі кола енсо використовував чаньский дім Гуйян. Наприклад, наставник Гуй-шан використовував енсо в діалозі з монахом Юе-лунь в такий спосіб[4]:

Вчитель запитав щойно прибулого монаха, як його звуть. Монах сказав: «Юе-лунь [Повна Луна]». Тоді наставник накреслив рукою в повітрі коло. «Ти можеш зрівнятися з ним?» — запитав він. Монах відповів : «Вчитель, якщо ви так мене питаєте, то багато хто з вами не погодиться». Тоді вчитель сказав: «Такий уж у мене шлях. А який твій? ». Монах запитав: «Ви все ще бачите Юе-луня?». Вчитель відповів: «Можеш вважати, як тобі завгодно, але тут є багато людей, які з тобою не погодяться».

У текстах також розповідається, що учень Нань-яна, Ян-шань, отримав від учителя метод дев'яноста семи кіл, з допомогою якого і реалізував саторі. Надалі Ян-шань активно використовував цей метод у навчанні дзен[3].

У подальшому періоді енсо широко застосовувався в дзен, що викликало певну критику. У деяких випадках критики ставили під сумнів можливість застосування енсо у вигляді майстерного засобу, так як вважали, що енсо «затьмарює справжню природу реальності — абсолютну порожнечу і безформність всіх речей». Критика вплинула на те, що енсо не став загальновизнаним методом практики[5].

Метод малювання[ред. | ред. код]

Вчителі дзен малюють енсо як на папері, так і на землі або в повітрі. В якості інструменту малювання вчителі використовують кисть, посох, волоть-«мухобійку» хоссу або палець[2]. Вчителі малюють енсо таким чином, щоб «потужний удар пензля ніколи не повертався точно в те місце, звідки він починався»[3].

Значення[ред. | ред. код]

Енсо є одним з найпопулярніших символів в японській каліграфії — прийнято вважати, що характер художника повністю проявляється в тому, як він малює енсо; тільки той, хто володіє чистим і цільним духом, може створити справжній енсо. Багато каліграфів годинами практикуються в зображенні енсо, малюючи його кожен день, складаючи, таким чином, свій «духовний щоденник».

Цей символ має певне сакральне значення для дзен — багато майстрів часто використовують його в якості підпису на своїх картинах.

Вплив на сучасний світ[ред. | ред. код]

Популярність цього символу призвела до того, що компанія «Lucent Technologies» свого часу обрала зображення енсо своїм торгівельним знаком. Слово енсо використовувалося компанією «Humanized» в назві серії своїх програмних продуктів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дюмулен, 1994, с. 232.
  2. а б Гарри, 2003, с. 92.
  3. а б в Дюмулен, 1994, с. 233.
  4. Дюмулен, 1994, с. 232—233.
  5. Дюмулен, 1994, с. 233—234.

Література[ред. | ред. код]

  • Гаррі І. Є. Дзен-буддійський світогляд Ейхей Догена. — Москва : Видавнича фірма «Східна література» РАН, 2003. — 208 с. — ISBN 5-02-018316-4, ISBN 9785020183162.
  • Дюмулен Г. Історія дзен-буддизма. Індія та Китай. — Санкт-Петербург : ОРІС, 1994. — 336 с. — ISBN 5-88436-026-6.
  • Seo, Audrey Yoshiko; Addiss (1998). The Art of Twentieth-Century Zen. Stepen. Boston: Shambhala Publications. ISBN 978-1-57062-358-5.
  • Seo, Audrey Yoshiko; Loori, John Daido (2009). Ensō: Zen Circles of Enlightenment. Weatherhill. ISBN 1-59030-608-2.

Посилання[ред. | ред. код]