Перейти до вмісту

Енурміно

Координати: 66°57′16″ пн. ш. 171°52′02″ зх. д. / 66.954472222222° пн. ш. 171.86711111111° зх. д. / 66.954472222222; -171.86711111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Енурміно
рос. Энурмино
Чукотський автономний округ на карті Росії
Розташування села Енурміно
Розташування села Енурміно
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїЧукотський автономний округ
Муніципальний районЧукотський район
ПоселенняЕнурмінське сільське поселення
Код ЗКАТУ233 845 001 77 23 3 8 45 001
Код ЗКТМО77 633 445 101 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1950-ті рр.
Населення305 осіб (2023)
Поштові індекси689320
Телефонний код+7 4273692 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати:66°57′16″ пн. ш. 171°52′02″ зх. д. / 66.954472222222° пн. ш. 171.86711111111° зх. д. / 66.954472222222; -171.86711111111
Часовий поясUTC+11, влітку UTC+12
Мапа

Енурміно (рос. Энурмино; в перекладі з чукотської «хутряна галявина») — селище в Чукотському районі Чукотського автономного округу. Входить до складу Енурмінського сільського поселення.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати Енурміно: 66°57' пн. ш. 171°52' сх. д. Часовий пояс — UTC+11, з переходом на літній час UTC+12. Селище розташоване в районі Північного полярного кола на березі Чукотського моря поруч із мисом Серце-Камінь.

Опис

[ред. | ред. код]

Утворене в 1950-х роках у результаті зселення чукотських сімей з навколишніх стійбищ.

У селищі близько п'ятдесяти маленьких одноповерхових будинків по обидва боки вулиці Радянської, що простягнулася вздовж високої піщаної коси. Місцева звіроферма зруйнована. У 2003 році почалося будівництво нового житла — з готових блоків збираються сучасні котеджі. Функціонує єдиний магазин. У старій будівлі клубу є невелика бібліотека, поруч — адміністрація (вул. Радянська, 16) і пошта, телефонний зв'язок з Москвою. На відстані 3 км на північний захід на узбережжі моря знаходиться полярна станція «Мис Неттен» (живе одна чукотська сім'я), ще далі (60 км) — селище Нешкан. Інших населених пунктів в окрузі немає. Прибережне мілководдя перешкоджає морським судам близько підходити, всі товари доставляються вертольотами, іноді на маленькій баржі.

Населення майже виключно чукотське. Основний вид діяльності — звіробійний промисел. Недалеко від селища на вузьких пляжах, затиснутих скелястими кручами, розташоване лежбище моржів.

Населення

[ред. | ред. код]

У 1926-27 роках тут було 19 господарств чукчів, 103 особи. У 1943 році чисельність населення становила 275 жителів: 259 чукчів, 1 ескімос, 15 приїжджих. У 1989 році — 290 жителів, з них — 260 чукчів, 30 приїжджих. Станом на 1 січня 2009 року чисельність населення становить 311 осіб.

Чисельність населення
1931[1]1989[2]2002[3]2009[4]2010[5]2011[6]2012[7]
74▲290▲304▲311▼301▼300▼297
2013[8]2014[9]2015[10]2016[11]2017[12]2018[13]
▲301▼300▼291▬291▼285▼277

Основні риси

[ред. | ред. код]
  • Є дві вулиці: Радянська і Південна.
  • Основне заняття чоловіків — полювання на моржів і рибальство. Рулети з моржів слугують їжею на зиму.
  • Є початкова школа (№ 1), починаючи з 5 класу діти виїжджають (відлітають на вертольоті) вчитися до інтернату на зиму.
  • У селі високий рівень самогубств: з 2000 по 2007 рік суїцид вчинило 9 людей у віці 20-29 років.

У культурі

[ред. | ред. код]

У 2008 році на фестивалі Флаертіана був показаний документальний фільм Олексія Вахрушева за сценарієм Бориса Караджева «Ласкаво просимо до Енурміно»[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ А. Калтан. Отчет по обследованию Чукотского полуострова
  2. ↑ Село на сайте Чукотизбиркома
  3. ↑ Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02с. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
  4. ↑ Поселения Чукотского района на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  5. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 25 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  6. ↑ Оценка численности населения на 1 января текущего года, человек
  7. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  8. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  9. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  10. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  11. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  12. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  13. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  14. ↑ «Ласкаво просимо до Енурміно». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 16 лютого 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енурміно&oldid=43367221