Енциклопедія Брокгауз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Енциклопедія Брокгауз (нім. Brockhaus Enzyklopädie) — німецька багатотомна універсальна енциклопедія, що видається з початку XIX століття. Хоча в різні роки вона виходила під різними назвами, загальна неофіційна назва лишається незмінною — «Брокгауз». Енциклопедія випускається видавництвом «F. A. Brockhaus», заснованим Ф. А. Брокгаузом (згодом — «Bibliographisches Institut & FA Brockhaus AG»).

Однією з основних особливостей енциклопедії є те, що для неї характерні не статті-огляди, а статті-довідки, що дозволяло включати у видання стандартного для енциклопедій формату до 200—300 тисяч статей.

Брокгауз є останньою з чотирьох універсальних енциклопедій світового рівня німецькою мовою після припинення випуску «Енциклопедичного Лексикону Майера» (нім. Meyers Konversations-Lexikon) в 1984 році, «Універсального Лексикону Пірера» (нім. Universal-Lexikon der Gegenwart und Vergangenheit) наприкінці XIX століття і «Енциклопедичного Лексикону Гердера» (нім. Herders Conversations-Lexikon) в 1960-х роках.

Історія створення[ред. | ред. код]

Корінці кількох томів 14-го видання (1895).
Корінці кількох томів одного з перевидань 14-го видання (1910).

Історія енциклопедії починається з 1796 року, коли в Лейпцигу почав виходити «Енциклопедичний словник із визначною увагою до теперішніх часів» (нім. Conversations-Lexikon mit vorzüglicher Rücksicht auf die gegenwärtigen Zeiten) під редакцією доктора Ренатуса Ґоттгельфа Льобеля (1767 - 1799). «Словник ...» включав статті по географічній і історичній тематиці, біографії, статті з міфології, філософії, природознавства та інші. Тома 1—4 (від A до R; видання «Leipzig: FA Leupold») вийшли в 17961800 роках, том 5 (видання «Leipzig: JC Werther») з'явився в 1806 році.

В 1808 році Ф. А. Брокгауз викупив у збанкрутілого видавця за 1800 талерів на Лейпцизькому книжковому ярмарку право видання «Словника ...» і завершив його випуск до 1811 року, додавши до спочатку запланованих шести ще два томи доповнень (перший — видання «Amsterdam: F. A. Brockhaus»; другий - видання «Leipzig: F. A. Brockhaus»). Редактором останнього, шостого, тому був запрошений Крістіан Вільгельм Франке (нім. Christian Wilhelm Franke) [1]. Зрозумівши важливість цього підприємства, в 1812 у Брокгауз приступив до другого видання енциклопедії (в 10 томах), з відповідними змінами та доповненнями, взявши додатково на себе роль редактора енциклопедії [2]. Вже це, друге, видання отримало загальне визнання [3].

В 1814 році, паралельно з другим, почався випуск третього видання, яке так само, як і попереднє, редагував сам Брокгауз. Обидва видання були завершені до 1819 року. У випуску четвертого і п'ятого видання Брокгаузу допомагали доктор Людвіг Гайн (нім. Ludwig Hain[de]), потім професор Ф. Гассе (нім. F. C. Hasse ). Після смерті Брокгауза в 1823 році видання продовжили його сини — Фрідріх і Генріх Брокгаузи, які виконали спільно з Гассе роботу над шостим і сьомим виданнями енциклопедії. Редактором восьмого і дев'ятого видань був доктор Карл Август Еспе (нім. Karl August Espe). В 1839 році до енциклопедії був доданий покажчик (нім. Universal-Register) [1].

Доктор Август Куртцель (нім. August Kurtzel) і Оскар Пільц (нім. Oskar Pilz) редагували десяте видання (в роботі також брав участь Генріх-Едуард Брокгауз (нім. Heinrich Edward Brockhaus)); в роботі над одинадцятим виданням взяв участь Генріх-Рудольф Брокгауз (нім. Heinrich Rudolf Brockhaus). Після смерті в 1871 році Куртцеля редакторами енциклопедії стали доктори Густав Штокманн (нім. Gustav Stockmann) і Карл Віпперманн (нім. Karl Wippermann).

Підготовку п'ятнадцятого видання, що отримав неофіційну назву «Веймарський Брокгауз» (нім. Weimarer Brockhaus), перервала Перша світова війна, і роботи по ньому почалися тільки в 1925 році. У комплект видання також входив атлас (копій якого у наш час практично не залишилося) з картами розміром у повну сторінку і повнокольоровими вклейками. Весь текст набраний готичним шрифтом, а іноземні слова — антиквою; власне процес набору відбувався на рядконабірних відливальних машинах[en]. Хоча в ідеологічному плані редакція відчувала сильний тиск нацистської ідеології (що особливо проявилося в останніх двох томах [4]), за деякими винятками якість матеріалів була досить високою.

Передбачалося, що друга редакція п'ятнадцятого, «великонімецього», видання (нім. großdeutsche Ausgabe) буде повністю написана з пронацистських позицій, однак, реалізації планів видавництва завадила Друга світова війна. В 1939 році вийшов лише один том, а в наступному році робота над виданням була зупинена.

Після закінчення Другої світової війни видавництво, що випускало «Брокгауз», розділилося на дві частини — народне видавництво «Brockhaus» в НДР і фірма «F. A. Brockhaus» у ФРН. Подальшу роботу над енциклопедією продовжило видавництво «F. A. Brockhaus»[5], з 1984 року — «Bibliographisches Institut & FA Brockhaus AG».

Останнє, двадцять перше, видання стало найбільшою друкованою німецькою енциклопедією: воно містить близько 300 тис. статей і понад 40 тис. карт, схем і таблиць, розташованих на 24,5 тис. сторінках. Над створенням енциклопедії з літа 2003 року працювали 70 редакторів і понад 1000 авторів статей. Перші томи почали виходити восени 2005 року; до вересня 2006 року були повністю надруковані всі 30 томів. Цікавим фактом підготовки видання виявилося те, що ліцензійні витрати на ілюстрації перевищили вартість оплати всіх робіт над текстом енциклопедії.

У лютому 2008 року видавництво оголосило про те, що у зв'язку з низькими продажами двадцять першого видання (у тому числі через високу ціну — 2 670 євро), воно планує більше не видавати енциклопедію в паперовому вигляді, а зробити безкоштовною і розмістити на сайті, показ реклами на якому стане основним джерелом прибутку[6]. Однак вже до квітня було оголошено про скасування цього, а також про те, що, ймовірно, «двадцять друге видання нашого словника все-таки відбудеться» [7]. Наприкінці 2008 року стало відомо про те, що права на видання енциклопедії переходять до компанії «Bertelsmann», а попередній власник продовжить видавати словники під маркою «Дуден» [8].

У червні 2013 року «Bertelsmann» оголосив про плани припинення розповсюдження паперової версії енциклопедії з 2014 року, а електронної версії — з 2020 року. При цьому розглядається питання про долю самої торгової марки «Брокгауз» — «доброї марки», на думку власника [9]. У серпні 2014 року продажі друкованих видань були припинені, проте редакційне оновлення електронної версії енциклопедії буде тривати протягом невизначеного часу [10].

Електронні версії[ред. | ред. код]

У листопаді 2002 року «Брокгауз» був вперше випущений в електронному вигляді - на двох CD і одному DVD-диску. Ця версія, заснована на двадцятому виданні енциклопедії, налічувала 260 тис. статей і 14,5 тис. ілюстрацій і коштувала понад 1000 євро. Електронна версія, що вийшла в листопаді 2005 року на двох DVD-дисках і USB-накопичувачі (вартістю 1500 євро), заснована на двадцять першому виданні енциклопедії та містить 260 тис. статей, 25 тис. зображень, 280 відеофайлів і 3000 аудіофайлів. Додатково в її комплект входили тривимірний анатомічний атлас, енциклопедія для студентів, англо-німецький словник і комп'ютерний планетарій. Електронна версія енциклопедії, випущена в 2008 році, в цілому повторює склад і вміст версії 2005 року.

В останні роки реалізовано декілька проектів із оцифрування перших видань «Брокгауза»: зокрема, доступні для читання перше [11] і чотирнадцяте [12] видання енциклопедії.

Видання малого та середнього обсягу[ред. | ред. код]

Крім видання «великого» «Брокгауза», виходили і декілька серій малого та середнього обсягу, матеріал у яких заснований на його даних. Останніми є наступні видання:

  • «Брокгауз в п'ятнадцяти томах» (нім. Der Brockhaus in fünfzehn Bänden), друге видання, 7200 с, 140 тис. визначень (2002);
  • «Брокгауз в десяти томах» (нім. Brockhaus in zehn Bänden), перше видання, +7360 с, 150 тис. визначень (2004);
  • «Брокгауз в п'яти томах» (нім. Der Brockhaus in fünf Bänden), десяте видання, 5 472 с, 125 тис. визначень (2004);
  • «Брокгауз у трьох томах» (нім. Der Brockhaus in drei Bänden), четверте видання, 2592 с, 80 тис. визначень (2006).

У попередні роки виходили і інші серії аналогічних видань:

  • «Новий Брокгауз. Енциклопедія в чотирьох томах» (нім. «Der Neue Brockhaus. Allbuch in vier Bänden»), 4 томи, 1936-1938;
  • «Новий Брокгауз», 5 томів, 1958-1960 (1 доп. Тому, 1964);
  • «Малий Брокгауз» (нім. «Der Kleine Brockhaus»), 2 томи, 1961-1962;
  • «Народний Брокгауз» (нім. «Der Volks-Brockhaus»), 1959.

Вплив на культуру[ред. | ред. код]

Корінці всіх томів «Нового Брокгауза» (1936-1938).
Корінці кількох томів 19-го видання (1986-1994).

Енциклопедія завоювала широку популярність, оскільки розповідала про результати відкриттів і досліджень в простій і доступній формі без зайвих подробиць. Багато видавців по всьому світу згодом запозичили цей підхід до створення енциклопедій. Приміром, сьоме видання «Брокгауза» лягло в основу енциклопедії «Американа» (1829—1833) — першої значної американської енциклопедії, а тринадцяте було першоосновою для Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона. За образом Брокгауза були також побудовані голландська («Winkler Prins Geïllustreerde Encyclopaedie») і шведська («Svenskt Konversations-Lexicon») енциклопедії. Енциклопедія Британіка одинадцятого видання каже про це: «Ніяка інша робота довідкового характеру не є більш корисною і успішною, більше копіюється, наслідується або переказується, ніж енциклопедія Брокгауза» [1].

Про якість енциклопедії говорять наступне:

Енциклопедичний словник Брокгауза був зразковим виданням подібного роду: відмінно оформлений, сумлінно підготовлений в науковому та редакційному відношенні. Мільйони читачів оцінили і громадську позицію Брокгауза, який абсолютно виключив зі словника політичні та корпоративні оцінки, керуючись однією вимогою: все має бути описано і пояснено однаково ясно і добросовісно[13].

Однак, згідно з дослідженням журналу «Stern», проведеним наприкінці 2007 року, 43 з 50 випадково відібраних статей із німецького розділу Вікіпедії були якісно кращі, ніж аналогічні статті в енциклопедії Брокгауза [14]. При цьому оцінювалися точність і повнота статей, оперативність оновлення інформації та простота читання[15].

Принципи видання та оформлення[ред. | ред. код]

Загальний вигляд корінців томів 21-го видання на Франкфуртському книжковому ярмарку (2005).

Оскільки енциклопедія повинна служити багато років, велике значення відіграє не тільки зовнішній вигляд томів, але і якість верстки і зручність користування. Вже в 1824 році була введена двоколонкова верстка, що значно полегшує читання, а потім розпочато використання зовнішніх полів сторінки під ілюстрації, що стало новинкою в друкарській справі. З метою підвищення довговічності томів при виконанні палітурок замість шиття нитками стало застосовуватися шиття металічним дротом.

Основна частина томів кожного видання не оновлювалася близько десяти років, тому практично з самого початку випуску енциклопедії до кожного з них створювалися додаткові томи (нім. Supplementbände) з оновленими даними. У виданнях, починаючи з п'ятнадцятого, в додаткові томи було вирішено виносити мовні словники і атласи.

Для багатих читачів деякі видання виходили в шкіряних палітурках, наприклад, сімнадцяте (у зеленій або коричневій шкірі) і вісімнадцяте. Спеціальні («deluxe») версії дев'ятнадцятого і двадцять першого видань вийшли в палітурках, оформлених, відповідно, архітектором і художником Фріденсрайхом Гундертвассером і актором Арміном Мюллер-Шталем. Двадцяте видання оформив художник і актор Андре Геллер (в корінець кожного тому він помістив невелике прозоре віконце з яким-небудь предметом за ним, що «втілює» даний том).

Список видань[ред. | ред. код]

№ видання Назва Місце видання Роки видання основних томів Кількість основних томів і сторінок в них [1] Роки видання додаткових томів Кількість додаткових томів і сторінок в них [1] Кількість статей Кількість ілюстрацій
1 Conversationslexicon Амстердам і Лейпциг 1796-1808 6 (2762 с.) 1809-1811 2
2 Conversations-Lexikon 1812-1819 10
3 Conversations-Lexicon 1814-1819 10
4 Hand-Enzyclopädie Лейпциг 1817-1819 10 1818 1 [16]
5 Real-Encyclopädie Лейпциг 1819-1820 10 1819-1820 1 [16]
6 Real-Encyclopädie Лейпциг 1824 10 1822-1826 1 + 2 з «Нової серії» (кожен в 2-х чч.) [16]
7 Real-Encyclopädie Лейпциг 1827 12 (10489 с.) +1829 1 [16]
7 [17] Real-Encyclopädie Лейпциг 1830 12 (10489 с.)
8 Real-Encyclopädie Лейпциг 1833-1837 12 (10689 с.) 1839 покажчик (242 с.)
9 Real-Encyclopädie Лейпциг 1843-1848 15 (11470 с.)
10 Real-Encyclopädie Лейпциг 1851-1855 15 (12564 с.)
11 Real-Encyclopädie Лейпциг 1864-1868 15 (13366 с.) 1871-1873 [1] 2 [1] (1764 с.) Покажчик (136 с.) 50000 [1]
12 Conversations-Lexikon Лейпциг 1875-1879 15
13 [18] Brockhaus Conversations-Lexikon Лейпциг 1882-1887 16 1887 1
14 Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1893-1895 16 1897 1
14 [19] Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1898 17
14 [20] Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1901-1903 [1] 16 [1] 1904 [1] 1 [1]
14 [21] Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1908-1910 17
14 [22] Brockhaus Konversations-Lexikon Лейпциг 1920 17
15 Der Große Brockhaus [23] Лейпциг 1928-1934 20 (15800 с.) 1935 1937 1 (768 с.) Атлас 200000 [4]
15 [24] Der Große Brockhaus Лейпциг 1939 1 [25] (778 с.)
16 Der Große Brockhaus Вісбаден [5] 1952-1957 12 1958 1960 1963 1967 1-й атлас 2-й 2-й (перероб.)
17 Brockhaus Enzyklopädie Вісбаден [5] 1966-1974 20 1975-1981 5
18 Der Große Brockhaus Вісбаден 1977-1981 12 1981- 8
19 Brockhaus Enzyklopädie Мангейм 1986-1994 24 1995-1999 9 атлас атлас (перероб.)
20 Brockhaus Die Enzyklopädie Мангейм 1996-1999 24 (17000 с.) 1999 6 260000 35000
21 Brockhaus Enzyklopädie Мангейм 2005-2006 30 (24500 с.) 300000 40000

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н Ст. «Encyclopaedia» в енциклопедії Британіка, 11-е вид. [Архівовано 25 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.).
  2. Брокгауз, Фрідріх Арнольд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Ст. «Friedrich Arnold Brockhaus» в енциклопедії Британіка, 11-е вид. [Архівовано 24 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.).
  4. а б Большой Брокгауз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  5. а б в Брокгауз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  6. S. Clausen, J. Lachman, L. Knappmann und M. Lambrecht. Brockhaus kapituliert vor dem Internet (нім.).
  7. 0,2144,3241078,00.html Brockhaus залишається вірним друкованому слову [Архівовано 17 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
  8. «Вікіпедія» та «Google» потіснили «Брокгауз» [Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.].
  9. Bertelsmann stellt Brockhaus-Lexikon ein (нім.). Zeit Online. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 13 серпня 2013. 
  10. Друкований «Брокгауз» став історією (рос.). Deutsche Welle. Процитовано 18 серпня 2014. 
  11. Conversations-Lexikon oder kurzgefaßtes Handwörterbuch. 1. Auflage, 1809-1811 [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.] (нім.).
  12. Brockhaus 'Konversationslexikon. Autorenkollektiv, FA Brockhaus in Leipzig, Berlin und Wien, 14. Auflage, 1894-1896 [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.] (нім.).
  13. Від видання // Росія. Ілюстрований енциклопедичний словник. - М .: «Ексмо», 2008. - С. 3. - ISBN 5-699-15820-0.
  14. Журнал Stern оголосив Wikipedia найкращою німецькою енциклопедією. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Magazine hails German Wikipedia as better than encyclopaedia (англ.).
  16. а б в г Для власників попередніх видань.
  17. Виправлене перевидання.
  18. Перше видання енциклопедії, в назві якого з'явилося ім'я Ф. А. Брокгауза.
  19. Ювілейне виправлене перевидання.
  20. Нове ювілейне виправлене перевидання.
  21. Стереотипне четверте перевидання.
  22. Стереотипне відтворення четвертого перевидання. На титулі всіх томів вказано: «1908, стереотипне видання 1920».
  23. «Великий Брокгауз» (нім.).
  24. Нове, перероблене згідно ідеологічних вимог, видання.
  25. Планувалося випустити 20 томів і атлас, проте видання було припинено після початку Другої світової війни.

Література[ред. | ред. код]

  • И. В. Гудовщикова. Общие зарубежные энциклопедии. Учебное пособие. — Л.: Изд-во ЛГБИ, 1963. — 87 с.
  • R. L. Collison. Encyclopaedias: their history throughout the ages. 2nd ed. — New York: «Hafner», 1966. — 334 p.
  • J. M. Wells. The Circle of Knowledge: Encyclopaedias Past and Present. — Chicago: «The Newberry Library», 1968. — 56 p.
  • S. P. Walsh. Anglo-American General Encyclopedias. A Historical Bibliography, 1703—1967. — New York: «Bowker», 1968. — 270 p.
  • H. Sarkowski. Das Bibliographische Institut. Verlagsgeschichte und Bibliographie, 1826—1976. — Mannheim: «Bibliographisches Institut», 1976. — 314 S. — ISBN 3-411-01368-0.
  • K. F. Kister. Kister’s Best Encyclopedias. A Comparative Guide to General and Specialized Encyclopedias. 2nd ed. — Phoenix: «The Oryx Press», 1994. — 506 p. — ISBN 0-89774-744-5.
  • A. zum Hingst. Die Geschichte des Grossen Brockhaus: vom Conversationslexikon zur Enzyklopädie. — Wiesbaden: «Harrassowitz», 1995. — 212 S. — ISBN 3-447-03740-7.
  • S. C. Awe. ARBA guide to subject encyclopedias and dictionaries. 2nd ed. — Englewood: «Libraries Unlimited», 1997. — 482 p. — ISBN 0-585-07048-2.
  • Bibliotheca lexicorum: kommentiertes Verzeichnis der Sammlung Otmar Seemann. Bearbeiten von M. Peche. — Wien: «Inlibris», 2001. — 708 S. — ISBN 3-9500813-5-6.
  • T. Keiderling. F. A. Brockhaus: 1905—2005. — Leipzig: «Brockhaus», 2005. — 448 S. — ISBN 3-7653-0284-8.
  • Ines Prodöhl: Genehmigtes Wissen. Enzyklopädien und Lexika im «Dritten Reich». (докт. дисертація[1])

Посилання[ред. | ред. код]

Логотип Вікітеки
У Вікіджерелах є оригінали текстів