Енцо Беардзот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Енцо Беардзот
Enzo Bearzot.jpg
Особові дані
Народження 26 вересня 1927(1927-09-26)
  Аєлло-дель-Фріулі, Італія
Смерть 21 грудня 2010(2010-12-21) (83 роки)
  Мілан
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1946–1948 Італія «Про Горіція» 39 (2)
1948–1951 Італія «Інтернаціонале» 19 (0)
1951–1954 Італія «Катанія» 95 (5)
1954–1956 Італія «Торіно» 65 (1)
1956–1957 Італія «Інтернаціонале» 27 (0)
1957–1964 Італія «Торіно» 164 (7)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1955 Італія Італія 1 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1964–1967 Італія «Торіно» (мол.)
1968–1969 Італія «Прато»
1969–1975 Італія Італія U-23
1975–1986 Італія Італія
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 липня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 липня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Е́нцо Беардзо́т (італ. Enzo Bearzot, нар. 26 вересня 1927, Аєлло-дель-Фріулі — пом. 21 грудня 2010, Мілан) — колишній італійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, найбільш відомий як багаторічний головний тренер збірної Італії, що привів її до перемоги на чемпіонаті світу 1982 року.

Як гравець був насамперед відомий виступами за клуб «Торіно».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1946 року виступами за команду клубу «Про Горіція», в якій провів два сезони, взявши участь у 39 матчах чемпіонату.

Згодом з 1948 по 1957 рік грав у складі команд клубів «Інтернаціонале», «Катанія», «Торіно» та «Інтернаціонале».

1957 року повернувся до клубу «Торіно», за який відіграв 7 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Торіно», був основним гравцем захисту команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Торіно» у 1964 році.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1955 року провів свій єдиний офіційний матч у складі національної збірної Італії, програну з рахунком 0:2 гру проти збірної Угорщини.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1964 року як тренер молодіжної команди клубу «Торіно».

Згодом очолював команду клубу «Прато» та молодіжну збірну Італії U-23.

1975 року очолив тренерський штаб національної збірної Італії. Незмінно перебував на чолі «скуадри адзури» протягом 11 років, до 1986. Як головний тренер збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, чемпіонату Європи 1980 року в Італії, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, здобувши того року титул чемпіона світу, чемпіонату світу 1986 року у Мексиці.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27/11/1955 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 0 Італія Італія Кубок Центральної Європи 1955-1960 -
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

1982

Джерела[ред. | ред. код]