Еоліда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еоліда на мапі Малої Азії
Руїни стародавньої Смірни
Запит «Еолія» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Еоліда (грец. Αιολίδα) — населена переважно еолійцями грецька область на Егейському узбережжі Малої Азії на північ від річки Герма до Геллеспонту, особливо навколо Елайської, або Кімскої затоки.

Географія[ред.ред. код]

Еоліда включила в себе Троаду, південну частину Мізії, із якою межувала на півночі. На південь від неї лежала Іонія, а на сході Лідія. До Еоліди також увійшли прилеглі до Кімської затоки острови Лесбос та Тенедос. До південноеолідських міст відносилась Кіма, а пізніше іонічна Смірна; до північноеолідських — міста, які утворювали, так званий, Еолійський союз міст.

Історія[ред.ред. код]

Найдавнішим центром розселення еолійців була Східна Фессалія. Звідси наприкінці 2-го тисячоліття до н. е. почалася колонізація еолійцями решти частини Фессалії і Беотії, потім північно-західної частині Малої Азії (області, що одержала назву Еоліда) та прилеглих островів (Лесбос і Тенедос). Колонізація еолійцями малоазійського узбережжя, боротьба з місцевими племенами знайшли відображення в «Іліаді» Гомера.[1]

Перша згадка про власне Еоліду також належить Гомеру, тут Одіссей зустрів Кіклопів, прибувши на острів Еолія. У 8 століттдо н. е. 12 міст Еоліди створили Еолійський союз, або Додекаполіс. Посли Додекаполіса збиралися на мисі Кані, на свято союзу — Панеоліум.[2]

Починаючи з 546 до н.е. Еоліда перебувала під владою Креза, входила до складу імперії персів; пізніше належала до Афінського морського союзу, а з 404 до н. е. була знов завойована персами. Звільнена Александром Македонським, Еоліда належала потім Пергамському царству, деякий час царству Селевкідів і з 133 до н. е. — Стародавньому Риму.

Короткий опис Еоліди наведено у Геродота (I.149), він перераховує одинадцять міст еолійців континентальної частині Малої Азії (Кіма, що також називається Фріконідой, Лариси, Неон Тіхос, Темнос, Кілла, Нотій, Егіроесса, Пітана, Егеї, Мирина, Грін) і відзначає що спочатку міст було дванадцять (сакральне для греків число), але що дванадцятий місто — Смірна — було відірване у них іонійцями. Геродот згадує також «острівні міста» — п'ять на Лесбосі і один — на Тенедосі.[3] Пліній Старший в «Природній Історії» згадує Еоліду під латинізовані назвою лат. Aeolis[4].

Еоліда належала Східній Римській імперії і залишався під її владою до початку 1400 року, коли турки окупували малоазійський регіон.

Персоналії[ред.ред. код]

  • Гесіод — перший відомий на ім'я давньогрецький поет.
  • Автолік Пітанський — давньогрецький автроном, математик, географ.
  • Андріск — самозваний правитель Македонії.
  • Сапфо — давньогрецька поетеса, представниця монодичної пісенної лірики.
  • Ефор — давньогрецький історик, згадується як один із «семи судреців».

Примітки[ред.ред. код]