Еомер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Еомер син Еомунда (англ. Eomer, у деяких варіантах перекладу Йомер; роки життя — 2991—3084 або 63 Четвертої Епохи) — один з головних героїв роману Дж. Р. Р. Толкіна «Володар Перснів», племінник короля Рогану Теодена, брат Еовін.

Ім'я[ред.ред. код]

Ім'я «Еомер» ймовірно походить від давньоанглійських коренів і означає «славетний» Ім'я можна знайти у «Беовульфі» — англосаксонській поемі, котру перекладав і вивчав Дж. Р. Р. Толкін, частково відображений у його творчості в деяких персонажах. Також його звали Еадінг (давньоангл. Eading — щасливий, процвітаючий, багатий).

У вигаданому світі Толкіна ім'я Еомер означає «Відомий кіньми», «Уславлений кіньми».

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

У 2989 році Третьої Епохи сестра короля Теодена Теодвін вийшла заміж за правителя Остфолда Еомунда. У 2991 народився Еомер, а у 2995 — його сестра Еовін. У 3002 р. Еомунд переслідував орків у передгір'ях Емін Майл і потрапив у пастку: у горах серед скель причаїлася велика орда. Правитель загинув.

Невдовзі занедужала й померла Теодвін. Дітей на виховання узяв король Теоден і любив їх наче власних.

Еомер був схожим на батька, проте зростом був вищим ніж більшість роггірімів і в цьому успадкував риси своєї бабусі по матері Морвен з Лосарнаха, котру роггіріми прозвали Морвен Сталевий Блиск.

Участь у Війні Персня[ред.ред. код]

У молодості був призначений правителем Остфолду і маршалом Роганської марки. У лютому 3019 р. орки Сарумана напали на Вестфолд. У бою біля бродів ріки Ізен загинув син Теодена Теодред.

Незважаюи на протидію королівського радника Грими Гадючого Язика, Еомер намагався зробити все можливе задля оборони рубежів від Саруманових орд. Тому, всупереч королівському наказу, він, на чолі загону, знищив орду орків під керівництвом Углука та Грішнака і таким чином допоміг звільненню полонених — членів Братства Персня Перегріна Тука та Меріадока Брендібака та втечі їх до Фангорна.

Після битви його загін зустрів Арагорна, Леголаса та Гімлі і, знов порушуючи встановлений порядок, не тільки не заарештував їх як чужинців і не допровадив до Едораса, але й надав їм коней з — під вбитих воїнів своєї дружини.

За порушення наказів, а також за напад на королівського радника Гриму Гадючого Язика Еомер був відсторонений від командування і взятий під варту, де й перебував до прибуття в столицю Гендальфа та його супутників. Після відсторонення Гріми й зцілення Теодена Еомер був звільнений і відновлений на посаді командувача. Разом з Теоденом приймав участь у битві при Гельмовому ярі та супроводжував короля і Гендальфа в руїни Ізенгарду. Після загибелі Теодена прийняв командування військом роггіримів у битві на Пеленннорських полях і оолював їх під час походу до Чорних Воріт.

Король Рогану[ред.ред. код]

Після перемоги над Сауроном Еомер став королем Рогану і підтвердив клятву Йорла завжди бути союзником Гондору. Еомер правив 65 років — довше ніж його попередники, крім Алдора Старого. У 3021 році (останній рік Третьої Епохи він одружився з донькою князя Дол Амрота Імрагіля Лотіріель. Їхній син Ельфвін Світлий став наступником Еомера.

В час правління Еомера на землях марки настав довгоочікуваний мир, населення стало ще більшим, великі табуни паслися на рівнинах.

У походах короля Елесара на простори півдня та до далекого Рунного моря війська роггіримів на чолі з королем Еомером брали участь як союзники.

Образ Еомера в екранізаціях[ред.ред. код]

Мультфільм[ред.ред. код]

У анімаційній картині «Володар Перснів» 1978 р. режисера Рольфа Бакши Еомера зображено зрадником. У багатьох епізодах він відсутній, але тим не менше, все ж займає достатньо суттєве місце в сценарії. З'являється Еомер і в анімаційному фільмі «Повернення короля», що була знята Артуром Ренкіним і Жюлем Бессом.

Кінотрилогія[ред.ред. код]

У кінотрилогії Пітера Джексона «Володар Перснів» роль Еомера виконав новозеландський актор Карл Урбан. У порівнянні з текстом оригіналу його роль була дуже зменшеною та зміненою. Так, у фільмі «Володар Перснів: Дві Вежі» Еомер за наполяганням Гріми Гадючого Язика виганяється з Едораса. Будучи вигнанцем, він очолює загін роганських вершників, зберігаючи при цьому вірність Теодену. Еомер веде свій загін на північ і на шляху, на межі лісу Фангорн, розбиває загін орків, що направлявся в Ізенгард. Це були ті самі орки, що захопили в полон Меррі та Піппіна і за якими гналися Арагорн, Гімлі та Леголас. Під час битви гоббітам вдається непоміченими втекти до Фангорна. І лише наступного дня Еомер зустрічається з трьома мисливцями. Він розповідає про знищення оорків, вказує на місце битви і дарує двох коней.

У екранізаціях Пітера Джексона Еомер і його загін грають вирішальну роль у битві при Гельмовому Яру. Саме за Еомером Гендальф направляється до Едораса і веде його до Хорнбурга. Після перемоги разом з Теоденом, Гендальфом, Арагорном, Гімлі та Леголасом направляється до Ізенгарда, щоб спробувати дізнатись від Сарумана про плани Ворога. Приймав участь як вищий роганський полководець у битві на Пеленорських полях, після загибелі Теодена, очолював роганське військо та вів роггіримів у поході до Моранона.

Джерела[ред.ред. код]

  • Толкин Дж. Р. Р. Властелин Колец — Санкт-Петербург: «Северо-Запад», 1991. — Ч. 2. «Две крепости»
  • Толкин Дж. Р. Р. Властелин Колец — Санкт-Петербург: «Северо-Запад», 1991 — Ч. 3. «Возвращение короля»; Приложение 1. Дом Йорла