Епамінандос Бучевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Епамінандос[1] Бучевський (3 березня 1843(18430303), с. Якобени Сучавського повіту, Південна Буковина, Румунія — 13 лютого 1891(18910213)) — український живописець.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 3 березня 1843 року. У 1863—1867 рр. навчався у Чернівецькій духовній семінарії, у 1868—1872 рр. — у Віденській академії мистецтв.

Був учнем К. Арендта і А. Феєрбаха. Відвідував скульптурну школу історичного живопису у Відні. Після тривалої подорожі по Франції та Італії жив у Відні. У 1888 р. із Відня переїхав до Чернівців на посаду художника Буковинської митрополії. Виконував роботи з оформлення і реставрації церков Буковини.

Автор картини на міфологічні сюжети («Вакханалія», 1874), портретів духівництва, селян Буковини, монументальних розписів.

Брав участь в оздобленні палацу митрополитів[2] у Чернівцях (1866—1880). Виконував монументальні розписи для церкви Миколи в Яссах. Виготовив іконостас для Собору Преображення Господнього в Загребі.

Помер 13 лютого 1891 року.

Творча і подвижницька діяльність[ред.ред. код]

Епамінондас Бучевський брав участь в оздобленні резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях. Для Червоної зали написав натуральної величини портрети Олександра Доброго, Штефана Великого, Сильвестра Мораріу, шести австрійських імператорів.

Разом з Євгеном Максимовичем виконав наддверну фреску «Покровитель мистецтв», де серед відомих діячів Буковини зображено Сидора Воробкевича (фреска знаходиться у правому корпусі резиденції).

Епамінонд Бучевський був одним з реформаторів буковинського церковного малярства. Йому належить велика кількість композицій і портретів святих, розписів іконостасів, фресок і декоративнихмалюнків у кафедральних соборах Загреба (Хорватія), Аграмі (Австрія), Ясс, Сучави, Радівців, Сторожинця, Суховерхова, Тереблече, Банилова, Чагора, Чудея, Конятина та ін.

Митець організував у Чернівцях дівочу школу з рисунку і живопису. У той час її ученицею була Августа Кохановська. Був організатором першого на Буковині музею релігійного мистецтва.

Твори Бучевського представлені, зокрема, в Чернівецькому художньому музеї.[3]

Твори[ред.ред. код]

Міфологічні та історичні сюжети[ред.ред. код]

  • Вакханалія;
  • Вакханка;
  • Офелія;
  • Смерть Клеопатри;
  • Данте на засланні.

Реалістичні полотна[ред.ред. код]

  • Засмучений пастух;
  • Проснись, румуне;
  • Колядники;
  • Портрет старика;
  • Дівчина з букетом;
  • Дойна;
  • Циганча;
  • Мала квіткарка.

Портрети відомих діячів[ред.ред. код]

  • Дософтея;
  • Олександра Доброго;
  • І. Порумбеску;
  • С. Мораріу;
  • Теофіла Бендели;
  • Гедеона Константиновича-Грекула;
  • Теокфіста Блажевича.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зустрічаються також варіанти імені Епамінонд, Епамінонда, Епамінондас
  2. Нині головний корпус Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича.
  3. Інформація про музей

Джерела[ред.ред. код]

  • Бучевський Епамінондас // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 94. — ISBN 5-88500-071-9.
  • Бучевський Епамінондас Дмитрович // Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник /Микола Богайчук. — Чернівці: Букрек, 2005. — С.43-44.
  • Богайчук М. Талановитий майстер пензля /Микола Богайчук // Радянська Буковина.- 1983.- 4 березня.
  • Гужва О. Бучевський Епамінондас / Олена Гужва // Буковина, 2002. — 25 вересня.
  • Гусар Ю. 3 березня народився український живописець Епамінондас Бучевський (1843—1891) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. — 2007. — 22 лютого (№ 8). — С. 6.
  • Гусар Ю. Оформлювач резиденції митрополитів: [про Епамінонда Бучевського] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 3 березня (№ 16). — С. 4.
  • Дущак В. Покровитель мистецтв від Е. Бучевського / В. Дущак // Буковинське віче. — 2008. — 5 березня.
  • Мистецтво України: Енцикл. в 5 т. / Редкол.: Кудрицький А. В. (відп. ред.) та ін. — К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1: А—В. — 400 с.: іл. — С. 274.
  • Никирса М. Історія вулиці Української [є про Е. Бучевського] / Марія Никорса //Чернівці. — 2007.- 28 вересня (№ 28).- С. 6.

(Сердюк І. Майстер пензля /І. Сердюк //Радянська Буковина.- 1988.- 17 липня.

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.