Епітеланта
| Епітеланта Epithelantha | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Epithelantha micromeris[1] F.A.C.Weber ex Britton & Rose 1922 | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Епітеланта[2][3] (Epithelantha F.A.C.Weber ex Britton & Rose 1922) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.
Етимологія[ред. | ред. код]
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Назва складається з грец. epi — на, thele — сосок і anthos — квітка, що вказує на зону закладання квіткових бруньок.
Історія систематики[ред. | ред. код]
Вперше епітеланта була описана у 1865 Джорджем Енгельманном, який відніс її до роду мамілярія. У 1898 році відомим знавцем кактусів свого часу Альбертом Вебером була приведена назва Epithelantha як синонім Mammillaria micromeris. У 1922 році опис було уточнено Н. Бріттоном і Дж. Роузом, які віднесли цей таксон до рангу роду.
Ареал та екологія[ред. | ред. код]
Ареал цього роду охоплює Мексику (штати Чіуауа, Коауїла, Нуево-Леон, Сан-Луїс-Потосі) та США (штати Техас, Нью-Мексико, Аризона).
Ростуть на оголених вапнякових схилах і осипах, багатих карбонатами.
Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Карликові кактуси, що повільно ростуть. Стебла кулясті, із вдавленою верхівкою або циліндричні 3-5 см в діаметрі, щільно вкриті спірально розташованими, дуже дрібними сосочками. В білих, дрібних, подовжених ареолах розтащовані дуже дрібні, до 2 мм завдовжки, щільно притиснуті до стебла колючки, які повністю його покривають. Верхівка сильно опушена, плоска або втиснута в центрі. Квітки блідо-рожеві, дрібні, 5-7 мм завдовжки і в діаметрі, з'являються в сніжно-білому шерстистому утворенні на верхівці не з мономорфної, а з діморфної ареоли, що підтверджує спорідненість епітелант з маммілляріями. Плоди яскраво-малинові, довгасті, близько 1 см завдовжки і 3 см в діаметрі, прикрашають рослини протягом тривалого часу.
Рослини утворюють безліч бічних пагонів.
Культивування[ред. | ред. код]
Рослини дуже декоративні, в оранжерейній культурі потребують багато сонячного світла і свіжого повітря. Полив в період вегетації обмежений. Надлишок вологи призводить до згубної дії на ці рослини. Взимку утримують при температурі 8-12 °С майже без поливу.
Землесуміш мусить бути легко проникною, багатою на мінеральні речовини, глинисто-дерновою, з додаванням до 40 % піску, мармурової і гравійної крихти. рН — близько 6,5.
Епітеланти відрізняються повільним зростанням. Розмноження насінням проходить досить важко, сіянці ростуть дуже повільно і швидко гинуть за несприятливих умов. Найефективніше розмножуються щепленням бічних пагонів. Зняті з підщепи рослини часто вкоренити не вдається.
Види[ред. | ред. код]
Згідно систематики Андерсена рід Epithelantha включає 2 види: Epithelantha bokei і Epithelantha micromeris. Останній вид, в свою чергу, містить 5 підвидів, включно з типовим.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Epithelantha в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
Література[ред. | ред. код]
- Die Cactaceae. Backeberg, Curt. — Stuttgart: Fischer, Unveränd. Nachdr. d. 1958—1962 in Jena erschienenen 1. Aufl.
- Flora of North America Editorial Committee, e. 2003. Magnoliophyta: Caryophyllidae, part 1. Fl. N. Amer. 4: I—XXIV, 1-559. (англ.)
- Bravo-Hollis H. «Nuevas Especies del Genero Epithelantha» (Anal. Inst. Biol. Мех., 22:1, 15. 1951).
- Backeberg С. «Monographic du Genre Epithelantha» // «Cactus», Paris, 9:39, 25-32 и 9:40, 57-64. 1954
Джерела[ред. | ред. код]
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- http://www.cactuskiev.com.ua/mediawiki/index.php/Epithelantha [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Cactaceae/Epithelantha.html [Архівовано 3 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Epithelantha на сайті «The Plant List» [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Epithelantha на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Epithelantha в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Epithelantha на сайті «Plantsystematics»(англ.)[недоступне посилання з липня 2019]
- http://cactiguide.com/cactus/?genus=Epithelantha [Архівовано 8 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Epithelantha на сайті «CACTUSPEDIA» [Архівовано 5 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.cactuspro.com/encyclo/Epithelantha [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)
- Епітеланта на сайті Московського клубу любителів кактусів(рос.)