Ера Водолія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ера Водолія, або епоха Водолія (англ. Age of Aquarius) — астрологічна концепція, що лежить в основі уявлень культури нью-ейдж про те, що на зміну ері Риб (асоційованої з християнством) приходить нова епоха, в якій будуть панувати вчення, які представляють собою синтез різних віровчень і сучасних наукових досягнень[1].

Термінологія[ред. | ред. код]

Точний час виникнення терміна визначити проблематично. Відомо, що в 1908 році американський езотерик Леві Х. Доулінг видав книгу «The Aquarian Gospel of the Christ Jesus: The Philosophic and Practical Basis of the Religion of the Aquarian Age of the World and of the Church Universal»

Подальша популяризація терміна пов'язана з Алісою Бейлі, яка використовувала терміни «Ера Водолія» і «Нью-Ейдж» (буквально «Нова ера») як синоніми[2][3].

У 1923 році німецький містик Перит Шоу проголосив курс на підготовку до завершення чергового космічного циклу і вступу в «Епоху Водолія», що, на його думку, було пов'язано з циклом обертання планетарних систем навколо невидимого космічного центру, який він ототожнював з Чорним сонцем[4][сторінка?].

Слід однак зауважити, що в даний час Нью-Ейдж стало духовною традицією, що включає в себе ідеї, які можуть бути і не пов'язані з настанням ери Водолія[1].

Астрологічне обґрунтування[ред. | ред. код]

Часовий період, протягом якого точка весняного рівнодення перебуває в одному і тому ж знаку зодіаку, в астрології називається астрологічної ерою. Зміна астрологічних ер пов'язана з явищем прецесії земної осі, що викликає повільне зміщення точки весняного рівнодення проти руху Сонця по екліптиці зі швидкістю 50,3708" в рік, 0,01397° за рік або 1° за 71,6 року.

В силу того що прецесія повільно, але безперервно зміщує точку весняного рівнодення, тобто початок тропічного зодіаку, в рамках руху Нью-ейдж виникла ідея розглянути рух точки ♈ за сидеричним зодіаком. Оскільки повне коло прецесії відбувається за 25 776 років, 1/12 цього циклу дорівнює 2148 років. Отже, якщо вважати, що 0°♈ двох зодіаків розійшлися в кінці I тисячоліття до н. е., виходить, що два тисячоліття точка весняного рівнодення переміщалася по сидеричному знаку Риб і на початку III тисячоліття повинна вступити в сидеричний Водолій.

Сучасна культура[ред. | ред. код]

Популярним у масовій свідомості термін «Ера Водолія» став після виходу бродвейського мюзиклу «Волосся», на початку якого хор хіпі виконує своєрідний гімн руху — «Aquarius». Лірика пісні виражає квінтесенцію сприйняття даної концепції[1]:

When the moon is in the seventh house
And Jupiter aligns with Mars
Then peace will guide the planets
And love will steer the stars
This is the dawning of the age of Aquarius
The age of Aquarius, Aquarius
Harmony and understanding
Sympathy and trust abounding
No more falsehoods or derisions
Golden living dreams of visions
Mystic crystal revelation
And the minds true liberation

Настанню Ери Водолія присвячена композиція Darkside of Aquarius британського хеві-метал виконавця Брюса Дікінсона. А також присвячено однойменний альбом фінської симфо-блек метал групи Gloomy Grim.

Література[ред. | ред. код]

  • Санді, Жан «Ера Водолія» / L Ère du verseau (1970)
  • Ле Кур, Поль «Ера Водолія, таємниця зодіаку і найближче майбутнє людства» / L Ère du Verseau, le secret du zodiaque et le proche avenir de l'humanite (1977)
  • Санді, Жан «Ера Водолія, кінець гуманістичної ілюзії» / L Ére du Verseau, fin de l illusion humaniste (1980; скан)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Папский совет по культуре. Папский совет по межрелигиозному диалогу. «Иисус Христос — Податель воды живой. Христианский взгляд на Нью Эйдж», Москва, Издательство Францисканцев, 2009год, ISBN 978-5-89208-081-1
  2. Bailey 1951. pp.233-234.
  3. Jenkins 2000. p.87. «Writers of the 1920s and 1930s presented themselves as advocates of a New Age of occult enlightenment, and Alice Bailey did much to popularize the dual terms 'New Age' and 'Aquarian'»
  4. А. Васильченко. «Оккультный миф III Рейха». Издательство «Яуза-ПРЕСС», Москва, 2008. 625 страниц, ISBN 978-5-903339-72-3