Ернест Ербштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ербштейн Ернест)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ернест Ербштейн
Ернест Ербштейн
Ернест Ербштейн
Особисті дані
Повне ім'я Ернест Егрі Ербштейн
Народження 13 травня 1898(1898-05-13)
  Надьварад, Австро-Угорщина
Смерть 4 травня 1949(1949-05-04) (50 років)
  Суперга, Італія
Громадянство  Угорщина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1915–1924 Угорщина БАК (Будапешт) ? (?)
1924–1925 Італія «Олімпія» (Фіуме) 18 (5)
1925–1926 Італія «Віченца» 28 (2)
1926–1928 США «Бруклін Вондерерс»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1927–1928 Італія «Андрія»
1928–1929 Італія «Барі»
1929–1930 Італія «Ночеріна»
1930–1932 Італія «Кальярі»
1932–1933 Італія «Барі»
1933–1938 Італія «Луккезе-Лібертас»
1938–1939 Італія «Торіно»
1948–1949 Італія «Торіно»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ернест Егрі Ербштейн (нім. Ernest Egri Erbstein; нар. 13 травня 1898, Надьварад, Австро-Угорщина — пом. 4 травня 1949, Суперга, Турин, Італія) — угорський футболіст єврейського пожодження, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Також відомий як Ерно Ербштейн (угор. Erbstein Ernő) і Антон Ербштейн (італ. Anton Erbstein).

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Навчався в Будапештському університеті, на кафедрі фізичного виховання (спеціальність — легка атлетика). У цей час почав виступати за футбольну команду БАК. Здобувши освіту, працював біржовим маклером.

З 1924 року виступав у Італії. По одному сезону грав за команди «Олімпія» (Фіуме) і «Віченца». 1926 року було заборонено італійським клубам мати у своїх складах легіонерів і Ернест Ербштейн поїхав до Північної Америки. Три сезони захищав кольори клубу «Бруклін Вондерерс» з Нью-Йорка. Одночасно працював маклером на місцевій біржі.

1927 року розпочав тренерську кар'єру, очолив тренерський штаб клубу «Андрія». 1928 року став наставником клубу «Барі». Команда завершила сезон на тринадцятому місці в групі «А» національного дивізіону. У подальшому очолював команди «Ночеріна», «Кальярі», «Барі», «Луккезе-Лібертас» і «Торіно». Під його керівництвом клуби провели чотири сезони в Серії A. Найкращий результат — друге місце з «Торіно» в сезоні 1938/39.

Був змушений виїхати до Нідерландів, потім повернувся в Угорщину. 1944 року перебував у гетто Будапешта. Був відправлений на примусові роботи до Німеччини, але в дорозі йому вдалося втекти. За допомоги Рауля Валленберга отримав шведське громадянство, але знаходисвя на напівлегальному положенні до звільнення Будапешта.

1946 року повернувся до Турина. Спочатку працював консультантом, а з 1948 року — технічним директором «Торіно». У повоєнний час туринський клуб став одноосібним лідером італійського футболу. Під керівництвом Леслі Лівслі і Ернеста Ербштейна, команда впевнело лідирувала і в сезоні 1948/49.

Навесні 1949 року керівництво туринського клубу прийняло запрошення від португальського гранда, «Бенфіки», взяти участь у товариській грі на честь однієї з найбільших тодішніх зірок лісабонського клубу, Франсішку Феррейри. Гра відбулася 3 травня 1949 року в Лісабоні й завершилася поразкою італійських гостей з рахунком 3:4. Наступного дня команда «Торіно», працівники клубу і журналісти вилетіли додому рейсом ЛісабонБарселонаТурин.

Поблизу Савони літак почав знижуватися через складні погодні умови. Приблизно о 17:03 — здійснив поворот для заходу на посадку і невдовзі зіткнувся з кам'яною огорожею базиліки Суперга на вершині однойменної гори, що височіє над околицями Турина. Внаслідок авікатастрофи усі чотири члени екіпажу і 27 пасажирів загинули на місці.

На момент загибелі основного складу «Торіно», до завершення сезону в Серії A лишалося чотири тури і команда очолювала чемпіонські перегони. В останніх турах, честь клубу захищали гравці молодіжної команди. Усі суперники в цих матчах («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» і «Фіорентина»), з поваги до загиблих чемпіонів, також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів. Молодіжна команда «Торіно» перемогла у всіх останніх іграх сезону, здобувши таким чином посмертний чемпіонський титул для своїх старших товаришів.

Ернест Егрі Ербштейн похований на Монументальному кладовищі в Турині.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Торіно»: 1949
«Торіно»: 1939

Посилання[ред. | ред. код]