Ербіль (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ербіль)
Перейти до: навігація, пошук
Ербіль
араб. اربيل‎ — Arbīl; курд. Hewlêr
Старе місто в Ербілі
Старе місто в Ербілі
Основні дані

36°11′28″ пн. ш. 44°00′34″ сх. д. / 36.19111° пн. ш. 44.00944° сх. д. / 36.19111; 44.00944Координати: 36°11′28″ пн. ш. 44°00′34″ сх. д. / 36.19111° пн. ш. 44.00944° сх. д. / 36.19111; 44.00944

Країна Ірак Ірак
Регіон Іракський Курдистан
Засноване 1975 до н.е.
Населення 1,3 млн. (на 2009 р.)
Міська влада
Ербіль (Ірак)
Ербіль
Ербіль

Commons-logo.svg Ербіль у Вікісховищі

Ербі́ль — (араб. اربيل‎ — Arbīl; курд. Hewlêr; ново-ассирійська Arbīl, аккадська Arba-Ilu, грец. Arbela), також Арбіль і Ірбіль — місто в Іраці, столиця Іракського Курдистану. Місто населенням близько 1,3 млн. (2009), четверте за величиною місто в Іраку після Багдада, Басри і Мосула.

Місто розташоване на рівнині, біля підніжжя гір, що примикають до нього з півночі і заходу, посередині між річками Великий і Малий Заб. Міське життя в Ербілі може бути датоване принаймні, 6000 років до н. е., і це робить його одним з найстаріших безперервно населених міст в світі. У центрі міста знаходиться стародавня цитадель Ербіль. Хуррити були першими, хто розширив своє панування по всій північній Месопотамії. З тих пір місто перебувало під владою багатьох регіональних держав, у тому числі ассірійців, вавілонян, курдів, персів, греків, арабів і сельджуків і османських турків. В Археологічному музеї Ербіля знаходиться велика колекція ісламських артефактів, і воно є центром археологічних проектів у цій галузі.

Історія[ред.ред. код]

Ербільська цитадель

Одне з найдавніших міст світу. Про історію міста нагадує пагорб Цитаделі, що являє собою залишки колишніх поселень; навколишня його стіна, як вважають, у своїй найдавнішій частині сходить ще до доісламських часів. У ассирійські часи вважався присвяченим богині Іштар. У храмі Іштар був оракул: жриці, в екстазичному стані, давали передбачення; як і у всіх храмах цієї богині, жриці віддавалися храмовій проституції.

За часів перського панування через місто, відоме з грецьких джерел як Арбелі, проходила так звана «Царська дорога», що зв'язує центр Перської держави з Егейським узбережжям. Саме тут збирав свої армії з підвладних народів перський цар Дарій III для відсічі македонцям. Місто прославилося завдяки вирішальній перемозі, яку здобув недалеко від Арбел (точніше, під містечком Гавгамели за 75 км на північний захід від Арбел) в 331 році до н. е. Олександр Македонський над перським царем Дарієм III. Після поразки Дарій утік через це місто, і саме бій античні історики називають Битвою при Арбелі, хоча зараз встановилася географічно більш точна назва — Битва при Гавгамелах.

У III ст. до н. е. — III ст. столиця невеликого царства Адіабена, (інакше «Арбелітіда»), підвладного Парфії, потім увійшло в якості столиці намісництва до складу держави Сасанідів. Адіабена відома в єврейській традиції тим, що її правителі на початку н. е. взяли іудаїзм; але основною релігією населення до кінця античності стало християнство.

З 642 року Ербіль, разом з усією Месопотамією, потрапляє під владу арабів і починає ісламізуватися. У 1144 році тюркський Атабеков Зейнуддін Алі Кучук перетворює Ербіль в центр самостійного емірату. Цей емірат досяг розквіту при емірі Музафар-ед-Діні Гьокбуру (1190–1232), зяті єгипетського султана Салах ад-Діна. У мусульманському світі Музаффар відомий тим, що ввів святкування дня народження пророка Мухаммеда — перше таке свято було влаштоване з великою розкішшю в Ербілі в 1207 році. При Музаффарі було побудовано кілька будівель, що збереглися дотепер, у тому числі друга (після цитаделі) пам'ятка міста — мінарет Музаффарійя (нині більш відомий як «Надламаний мінарет») — 33-метрова вежа, яка колись була частиною комплексу медресе. Музаффар побудував і базар Кайсаром, також зберігся (в перебудованому вигляді).

У 1258 року місто після річної облоги захопили монголи і володіли ним до 1410 року (тобто до смерті Тимура). Потім ним володіли недовговічні держави Кара-Коюнлу і Ак-Коюнлу і шах Ісмаїл Сефевідамі. В останнього місто в 1517 році відняли турки, чия влада зберігалася рівно 400 років. У листопаді 1918 року Ербіль був зайнятий англійцями, які зробили його столицею особливого губернаторства. З 1921 року в складі Іраку.

Сучасність[ред.ред. код]

11 березня 1974 року оголошене столицею Курдської автономії в Іраку. Для органів управління автономії була побудована масивна будівля, в якій нині розміщується парламент Іракського Курдистану.

C 1992 року — столиця Регіонального Уряду Курдистану (у 1996 — травні 2006 року — лише уряду ербільсько-дохукської частини курдського регіону).

У центрі міста — круглий 30-метровий пагорб, увінчаний древньою фортечною стіною, що утворює «Цитадель» («Кала») — власне, старе місто — площею 102 000 кв. м.

Два музеї: Музей цивілізації (археологічний, присвячений доісламським старожитностям) та етнографічний. Університет «Салах-ед-Дін».

Підприємства: ткацькі, тютюнові, деревообробні, з оброблення мармуру, килимоткацькі, цегляні.

У 2005 році на місці старого військового аеродрому відкритий міжнародний аеропорт.

Уряд Нечірвана Барзані здійснює ряд амбітних проектів з реконструкції та розвитку міста, у тому числі з будівництва ділового центру «Airport-city» та елітного кварталу «Dream-city».

Активно розвивається спорт. Футбольний клуб «Ербіль» на кубку чемпіонів АФК доходив до фіналу.

Населення[ред.ред. код]

Населення Ербіля, згідно з останніми оцінками перепису населення, яка була в 1920 році, частка населення наступним чином: 96100 — мусульман 4100 — християн 4800 — євреїв 1000 — іншої віри

Міста-побратими[ред.ред. код]