Ерве Фай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерве Фай
фр. Hervé Faye
Народився 1 жовтня 1814(1814-10-01)[2][4][5]
Сен-Бенуа-дю-Со
Помер 4 липня 1902(1902-07-04)[1][2][…] (87 років)
Париж
Поховання Цвинтар Пассі
Країна  Франція
Діяльність астроном, міністр
Галузь астрономія
Alma mater Політехнічна школа
Знання мов французька[2][6]
Членство Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія дей-Лінчей і Французьке астрономічне товариство
Посада Minister of National Educationd і президент[7]
Батько Hervé Charles Antoine Fayed[8]
Нагороди

Ерве-Огюст-Етьєн-Альбан Фай (фр. Hervé-Auguste-Etienne-Albans Faye; 1 жовтня 1814(18141001) — 4 липня 1902) — французький астроном, член Паризької АН (1847).

У 1836 закінчив Політехнічну школу в Парижі. Потім працював у Паризькій обсерваторії, у 1848—1854 викладав геодезію в Політехнічній школі, в 1854—1873 — професор астрономії університету в Нансі. З 1873 — професор астрономії та геодезії Політехнічної школи.

Наукові праці присвячені фізиці Сонця і комет, космогонії. У 1843 відкрив нову комету (1843 III), що виявилася періодичною і була названа кометою Фая. Пояснював форму кометних хвостів тиском сонячного випромінювання на частинки речовини в хвостах. Вважав Сонце газовою кулею із сильними конвективними рухами. Запропонував гіпотезу про природу сонячних плям, згідно з якою плями — це вихори, що утворюються в результаті зустрічі двох шарів фотосфери, що володіють різними швидкостями. Розвинув і вдосконалив космогонічну теорію Лапласа. Свої космогонічні погляди виклав у книзі «Про походження світів» (1884). Займався удосконаленням астрономічних інструментів, сконструював зеніт-телескоп.

Член Бюро довгот в Парижі (1862, з 1876 — його президент), президент і почесний президент Французького астрономічного товариства, президент Міжнародної геодезичної асоціації.

Премія Лаланда (1844).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Фай Эрве Огюст. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]