Ергард Крегер
Ергард Крегер | |
---|---|
нім. Erhard Kröger | |
Народився |
24 березня 1905[2] Рига, Російська імперія[2] |
Помер |
24 вересня 1987[1] (82 роки) Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН[2] |
Країна |
Третій Рейх ФРН |
Діяльність | правник, політик, військовослужбовець |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Членство | СС і Corporation Livoniad |
Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd |
Військове звання | Оберфюрер СС |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Батько | Emil Kroegerd |
Мати | Mary Kroegerd |
Діти | Heinrich Kroegerd і Matthias Kroegerd |
Нагороди | |
Ергард Крегер (нім. Erhard Kroeger; 24 березня 1905, Рига — 28 вересня 1987, Тюбінген) — німецький офіцер, доктор права, оберфюрер СС (9 листопада 1941).
Біографія[ред. | ред. код]
Балтійський німець, вільно розмовляв російською та латиською мовами. Здобув юридичну освіту в Тюбінгенському і Кенігсберзькому університетах. У 1929-34 роках працював в ризькій прокуратурі; заснував і очолив нацистську групу етнічних німців. У 1936 році, після заборони нацистських організацій в Латвії, 4 місяці провів у в'язниці. 23 жовтня 1938 року вступив в СС (посвідчення №357 243), 1 серпня 1940 року — в НСДАП (квиток №7 675 747). У 1939 року в числі інших етнічних німців виїхав з Латвії в Німеччину. У 1940 році переведений на службу в СД. У липні 1940 року обраний депутатом Рейхстагу. У червні-жовтні 1941 року командував айнзацкомандою 6 в складі айнзацгрупи «С». У 1943 році служив у складі 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен», пізніше — в складі Головного управління імперської безпеки і в липні 1944 очолював один із підрозділів айнзацкоманди «Італія». У 1969 році судом ФРН засуджений до 3 років тюремного ув'язнення.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Почесний знак Націонал-соціалістичного союзу німецьких студентів (1940)
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду (28 травня 1940)
- Залізний хрест 2-го класу (29 жовтня 1941)
- Почесний кут старих бійців
- Кільце «Мертва голова»
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
- Почесний знак гау Вартерланд
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Die rechtliche Stellung des Ausländers in Lettland. 1927. Dissertation
- Zur Mentalität des baltischen Studenten. In: Baltische Monatsschrift, 1928, S. 100f.
- Mit Hans Krieg: Volksdeutsche Heimkehr. 1940
- Der Auszug aus der alten Heimat. Die Umsiedlung der Baltendeutschen, Veröffentlichungen des Instituts für Deutsche Nachkriegsgeschichte, Verlag der deutschen Hochschullehrer-Zeitung, Tübingen 1967
Література[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
- Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im Dritten Reich, Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://enciklopedija.lv/skirklis/103823
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #12346322X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Народились 24 березня
- Народились 1905
- Уродженці Риги
- Померли 24 вересня
- Померли 1987
- Померли в Тюбінгені
- Оберфюрери СС
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в бронзі
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені перснем «Мертва голова»
- Балтійські німці
- Члени НСДАП
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Працівники СД
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Нагороджені Золотим почесним знаком Гітлер'югенду
- Латвійські емігранти до Німеччини