Ергард Крегер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ергард Крегер
нім. Erhard Kröger
Народився 24 березня 1905(1905-03-24)[2]
Рига, Російська імперія[2]
Помер 24 вересня 1987(1987-09-24)[1] (82 роки)
Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН[2]
Країна  Третій Рейх
 ФРН
Діяльність правник, політик, військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Членство СС і Corporation Livoniad
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання  Оберфюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько Emil Kroegerd
Мати Mary Kroegerd
Діти Heinrich Kroegerd і Matthias Kroegerd
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Ергард Крегер (нім. Erhard Kroeger; 24 березня 1905, Рига28 вересня 1987, Тюбінген) — німецький офіцер, доктор права, оберфюрер СС (9 листопада 1941).

Біографія[ред. | ред. код]

Зліва направо: Георгій Жиленков, Андрій Власов, Крегер і Йозеф Геббельс (28 лютого 1945)

Балтійський німець, вільно розмовляв російською та латиською мовами. Здобув юридичну освіту в Тюбінгенському і Кенігсберзькому університетах. У 1929-34 роках працював в ризькій прокуратурі; заснував і очолив нацистську групу етнічних німців. У 1936 році, після заборони нацистських організацій в Латвії, 4 місяці провів у в'язниці. 23 жовтня 1938 року вступив в СС (посвідчення №357 243), 1 серпня 1940 року — в НСДАП (квиток №7 675 747). У 1939 року в числі інших етнічних німців виїхав з Латвії в Німеччину. У 1940 році переведений на службу в СД. У липні 1940 року обраний депутатом Рейхстагу. У червні-жовтні 1941 року командував айнзацкомандою 6 в складі айнзацгрупи «С». У 1943 році служив у складі 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен», пізніше — в складі Головного управління імперської безпеки і в липні 1944 очолював один із підрозділів айнзацкоманди «Італія». У 1969 році судом ФРН засуджений до 3 років тюремного ув'язнення.

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Die rechtliche Stellung des Ausländers in Lettland. 1927. Dissertation
  • Zur Mentalität des baltischen Studenten. In: Baltische Monatsschrift, 1928, S. 100f.
  • Mit Hans Krieg: Volksdeutsche Heimkehr. 1940
  • Der Auszug aus der alten Heimat. Die Umsiedlung der Baltendeutschen, Veröffentlichungen des Instituts für Deutsche Nachkriegsgeschichte, Verlag der deutschen Hochschullehrer-Zeitung, Tübingen 1967

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
  • Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im Dritten Reich, Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://enciklopedija.lv/skirklis/103823
  2. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #12346322X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.