Ерготизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матіас Грюневальд «Ізенгеймський вівтар». Зроблено для монастиря святого Антонія в Ізенхаймі, Німеччина. Монахи Ордену святого Антонія з успіхом лікували ерготизм у середньовіччі.

Ерготи́зм — отруєння, яке відбувається через вживання в їжу алкалоїдів маткових ріжок, гриба, що паразитує на житі.

Історичні факти[ред.ред. код]

В середньовіччі відбувалися спалахи ерготизму, які досягали розмірів епідемії, скалічивши і вбивши тисячі людей в Європі. Ерготизм ще відомий як «вогонь святого Антонія», оскільки вважали найкращим засобом його лікування паломництво до храму святого Антонія. Монахи Ордену святого Антонія успішно лікували цю хворобу. Є свідчення, що норвезький король Магнус II у 1069 році помер через ерготизм. Причиною Салемського «суду над відьмами» в 1692 р., що відбувся в англійській колонії Массачусетс і закінчився повішенням 19 людей, насправді було масове отруєння сажкою (Claviceps purpurea).

Остання велика епідемія, яка була прийнята за епідемію ерготизму, трапилася на півдні Франції, в місті Пон-Сент-Еспрі в 1951 році — захворіло 250 жителів, 4 з них померли. Однак ряд дослідників причину цієї епідемії бачать в отруєнні ртуттю або трихлоридом азоту.

Клінічні ознаки[ред.ред. код]

Симптоми отруєння залежать від клінічної форми, яка проявляється у вигляді гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма).

Гангренозна форма (ерготизм) розвивається внаслідок того, що у великих дозах алкалоїди ріжок (особливо ерготоксин) спричинюють пошкодження ендотелію судинної стінки. З цією особливістю дії зв'язаний і розвиток тромбангіїта, що проявляється гангреною окремих ділянок тіла. Найтяжчою формою отруєння є конвульсивна, яка характеризується психічними розладами. Як правило, психоз розвивається на 2 — 3-й тиждень, але при значній інтоксикації його можна спостерігати і раніше (на 3-й день від їхнього потрапляння в організм).

З'являються нудота, блювання, пронос, кишкова колька, болі в животі, безсоння, головний біль, сильна втома і оглушеність, збудження центральної нервової системи, психоз, галюцинації, судоми, втрата свідомості, у вагітних жінок можливі викидні.

Лікування[ред.ред. код]

Промивання шлунка водою з додаванням активованого вугілля, сольові послаблювальні засоби (магнію або натрію сульфат — 25 г на 500 мл води). Вводять під шкіру розчини апоморфіну гідрохлорид 1 % — 1 мл, кофеїну натрію бензоат 20 % — 1 мл, камфори олійний 20 %-2 мл, сибазону 0,5 % — 2 мл, димедролу 1 %-1 мл. При спазмах судин вдихати амілнітрит, нітрогліцерин — під язик, папаверину гідрохлорид 2 % — 2 мл під шкіру, внутрішньовенно розчин глюкози.

При психозах вводять внутрішньом'язово розчин аміназину 2,5 % — 2 мл. Внутрішньом'язово при судомах вводять розчин барбамілу 10 % — 5 мл або хлоралгідрат у клізмі (0,5 г). При серцевій недостатності внутрішньовенно вводять розчин строфантину 0,05 % — 1 мл разом з розчином глюкози, або розчин корглікону 0,06 % — 1 мл.

Джерела[ред.ред. код]

  • (1951-09-15) «Ergot Poisoning at Pont St. Esprit». British Medical Journal 2 (4732): 650—651. DOI:10.1136/bmj.2.930.650-a. PMID 14869677. (англ.)
  • Jonathan Ott, Pharmacotheon: Entheogenic Drugs, their Plant Sources and History (Kennewick, W.A.: Natural Products Co., 1993), pg. 145.] (англ.)
  • Moreau, C. (1982). «Les mycotoxines neurotropes de l'Aspergillus fumigatus; une hypothèse sur le „pain maudit“ de Pont-Saint-Esprit». Bulletin de la Société Mycologique de France (98): 261—273. (фр.)

Посилання[ред.ред. код]

захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.