Еребор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Еребор (синд. «Самотня гора», англ. Lonely Mountain) — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна гора на північному сході Середзем ' я та королівство гномів з народу Дьюрина розташоване у ній.

Географія та опис[ред.ред. код]

Гора розташовувалась південніше Сірих гір (Еред Метрін), на захід від Залізних пагорбів і на північний схід (на відстані близько 40 миль) від Морок — Лісу. З недрів гори витікала річка Келдуін (Бистриця) і, збігаючи на південь, зливалася з Лісовою річкою у Довгому озері на якому розташовувалось місто людей Есгаргот, далі витікала з озера і текла на південний схід, де впадала у внутрішнє Рунне море (озеро Рун).

З усіх боків Еребор оточував безлісий степ, внаслідок чого і виник топонім — Самотня гора.

З південного боку гори розташовувались величезні Головні Ворота, біля них з гори витікала річка утворюючи водоспад. На ріці біля підніжжя було розташоване людське місто — держава Дейл у якому правили королі.

На південно — східному відрозі гори розташовувались Крукова скеля та сторожовий пост.

В недрах гори від Головних воріт уздовж річки вглиб вела широка звивиста дорога. Поруч був Великий Чертог Трора у якому проводились свята та бенкети. У горі було розташовано численні печери, копальні, зали, четоги коридори та сходи. Найбільшою залою була Велика Зала Трайна І, що знаходилась у Нижніх Залах під підніжжям гори. Від Великої Зали відходив боковий хід, що вів до потайних дверей, які були добре замасковані і були видні тільки в День Дьюрина, коли призахідний промінь сонця відкривав замок.

Історія[ред.ред. код]

У 1999 році Третьої Епохи Самотню гору відкрив король гномів Трайн І син Наіна І. Він привів туди свій народ, що був змушений залишити Морію через балрога. Трайн І став першим королем під Горою. Тут він знайшов великий алмаз, що отримав назву Аркенстон, Серце Гори.

Син Трайна І Торін І, разом з великою частиною своїх підданих, переселився до Еред Метрін (Сірих гір), котрі були багаті на золото й коштовності, які ніхто не розробляв. За горами на великому Висохлому Плато жило багато драконів, які стали нападати на гномів і відбирати в них коштовності. Сніжний дракон убив короля Даіна І та його сина Фрора біля воріт їхнього палацу.

Жити в Сірих горах стало неможливо і Грор, третій син Даіна разом з частиною народу пішов до Залізних пагорбів, а старший Трор разом з іншими повернувся на Еребор.

Там народ Дьюрина жив у достатку, багатство гномів зростало. Гноми виготовляли коштовності, зброю та лати. З Залізних пагорбів доставляли руду. Люди та гноми встановили союзницькі й торгівельні зв 'язки. Під захистом Північного народу, що жив у межиріччі Келдуіна (Бистриці) та Карнена (Рудь) гноми Еребору й Залізних пагорбів жили у спокої і розкошах, у підземних чертогах не припинялись бенкети, не змовкали пісні.

Чутки про багатство дійшли до дракона Смауга Золотистого. У 2771 році Третьої Епохи він напав на гору та сусіднє місто Дейл і захопив їх, зробивши всі довколишні землі пусткою.

Багато гномів загинуло, але багатьом і серед них королю Трору та його сину Трайну ІІ вдалось врятуватись. Разом з дітьми Трайна ІІ, Торіним ( згодом він отримав прізвисько Дубощит), Фреріним та їх сестрою Діс, вони пішли на південь і були змушені злидарювати довгі роки.

271 рік Самотня гора та її околиці були випаленою пустелою до якої не смів ніхто наблизитись, окрім птахів та кажанів. У 2941 р. Т. Е. Гендальф, король гномів Торін ІІ Дубощит, дванадцять інших гномів та гоббіт Більбо Беггінс вирушили до Еребору з метою, добути через потаємний хід яким вони втекли, хоча б частину своїх колишніх багатств (серед них і Аркенстон).

Гноми розраховували таємно дістати золото та коштовності, однак все одно не змогли залишитись непоміченими від дракона. Смауг напав на них згори і гноми та гоббіт вціліли тільки дивом, вчасно сховавшись у потаємному ході. Дракон відлетів на південь і напав на місто Есгарот, що допомагало загону Торіна. Над Есгаротом його застрелив нащадок короля Дейлу Бард Лучник.

Після загибелі дракона орки почули про повернення гномів і пішли війною на Еребор. Вів їх Больг син Азога вбитого гномами у битві в долині Азанулбізар. Біля Самотньої гори відбулась битва між орками і вовкулаками з одного боку та з ельфами Морок - Лісу, людьми з Довгого озера, гномами супутниками Торіна і військом з Залізних пагорбів, що згодом отримала назву битва П' яти Армій. У цій битві ельфи, люди та гноми здобули перемогу. Торін Дубощит був тяжкопоранений і невдовзі помер. Його поховали в гробниці під Горою, поклавши йому на груди Аркенстон. Його племінники Філі та Кілі теж загинули в цьому бою.

Королем під Горою став володар Залізних пагорбів Даін ІІ Залізний Чобіт. Королівство гномів на Ереборі було знов відновлене, а Бард Лучник відбудував Дейл та Есгарот. Для гномів та людей знову настали дні процвітання.

Навесні 3019 р., під час облоги Мінас - Тіріта, союзники Саурона східняни вторглись у землі біля Еребора. Біля підніжжя гори була велика битва, що тривала три дні, і в ній загинули Даін ІІ Залізний Чобіт та онук Барда Лучника король Бранд. Східняни перемогли, але багато людей і гномів відійшли в Еребор. Звістки про великі перемоги на півдні надали мужності обложеним і допомогли розбити ворогів. Вцілілі східняни втекли на схід і більш не турбували гномів та дейлівчан. Королем під горою став Торін ІІІ Твердий шолом син Даіна ІІ, а володарем Дейлу Бард ІІ.

У Четверту Епоху Еребор та Дейл були союзниками Возз ' єднаного королівства Арнору і Гондору.

Джерела[ред.ред. код]

Толкин Дж. Р. Р. Племя Дарина // Толкин Дж. Р. Р. Властелин Колец - Ч. 3. Возвращение короля - Санкт - Петербург: "Северо - Запад". 1991.

Толкин Дж. Р. Р. Хоббит или Туда и Обратно - Санкт - Петербург : "Северо - Запад". 1991.