Перейти до вмісту

Еребус (вулкан)

Еребус
англ. Mount Erebus
Назва на честь: HMS Erebus Редагувати інформацію у Вікіданих
Вулкан Еребус
Вулкан Еребус
Вулкан Еребус
77°32′00″ пд. ш. 167°17′00″ сх. д. / 77.533333333333° пд. ш. 167.28333333333° сх. д. / -77.533333333333; 167.28333333333G O
Типстратовулкан
Місце знаходженняАнтарктида Антарктида
ГориОстрів Росса,
(6-те місце у світі)
Висота3794 м[1]
Висота відносна3794 м[1]
(34-те місце у світі)
Ізоляція121,02 км → г. Лістер (4025 м)[2]
Останнє виверження2019, продовжується
Вперше підкорений10 березня 1908 р.
Ідентифікатори і зовнішні посилання
GeoNames 6632798
Peakbagger.com 12201
390020
Еребус. Карта розташування: Антарктида
Еребус
Еребус
Еребус. Карта розташування: Земля
Еребус
Еребус

Мапа
CMNS: Еребус у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ере́бус (англ. Mount Erebus [ˈɛrɪbəs]) — стратовулкан в Антарктиді, найпівденніший діючий вулкан на Землі[3]. Висота — 3794 м[1][4]. Розташований на острові Росса.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулкан Еребус був відкритий 28 січня 1841 року англійською експедицією під керівництвом полярного дослідника сера Джеймса Кларка Росса на кораблях «Еребус» та «Террор». В честь цих кораблів і названо два вулкани на острові Росса (Еребус та Террор).

Вперше піднялися на його вершину і досягнули краю кратера діючого вулкана шість членів експедиції Ернеста Шеклтона 10 березня 1908 р. (експедиція намагалася підкорити Південний полюс)[3].

Геологія та вулканологія

[ред. | ред. код]

Гора Еребус нині є найактивнішим вулканом в Антарктиді з діючою вулканічною зоною над гарячою точкою Еребус. Вулкан безперервно вивергається щонайменше від 1972 року. Він розташований над фонолітовим лавовим озером, одним з п'яти найвідоміших лавових озер на Землі. Характеристика вулканічної діяльності складається із стромболійських вивержень[en] лавового озера або одного з декількох отворів, що лежать у межах внутрішнього кратера вулкана[5][6]. Вулкан Еребус в науковому плані примітний тим, що через його відносно низький рівень і надзвичайно стійку вулканічну діяльність забезпечуються довгострокові Вулканологічні вивчення Стромболійських еруптивних систем (систем виверження), дуже близьких (сотні метрів) від активних отворів. Це притаманне лише декільком вулканам планети, зокрема таким як Стромболі в Італії. Науковим дослідженням вулкана також сприяє його близькість до антарктичних станцій Мак-Мердо (США) та Скотт-Бейс (Нова Зеландія), розташованих на острові Росса приблизно відповідно за 32 та 35 км від нього.

Гора Еребус класифікується як полігенний стратовулкан. У нижній половині вулкан є щитом, верхня половина є стратоконусом. Склад поточних продуктів виверження з Еребусу є анортоклаз-порфірові тефритові фоноліти та фоноліти, які становлять основну частину лавового потоку, що вивергається з вулкана. Найстаріші вулканічні продукти складаються з відносно недиференційованих і нев'язких базанітових лав, що утворюють у нижній частині, широкий платформовий щит Еребуса. Трохи молодші базаніти і фонотефріти на схилах хребта Фанг — еродовані залишки ранніх вивержень Еребусу — і в деяких місцях на схилах Еребусу збереглися дотепер. Еребус є єдиний в світі діючий фонолітовий вулкан[7].

Вулкан Еребус регулярно вивергає шлейфи газу і пари. Особливістю газових викидів вулкану є те, що вони насичені крихітними кристалами металевого золота, розміром не більше 20 мікрометрів. Підраховано, що протягом тільки одного дня вулкан вивергає близько 80 грамів кристалізованого золота, що коштує близько $6000. Золотий пил з вулкану розноситься далеко і широко навкруги. Дослідники Антарктики виявили сліди золота в навколишньому повітрі на відстані до 1000 км (621 миль) від вулкану[8][9].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Найбільше вулкан відомий суспільству через авіакатастрофу, яка трапилася на горі Еребус 28 листопада 1979 року, коли літак DC-10-30 рейсу 901 авіакомпанії Air New Zealand врізався у схил вулкану, в результаті чого загинули всі 257 осіб, що перебували на борту. Цей рейс був частиною програми Air New Zealand, яка дозволяла пасажирам подорожувати 11-годинним екскурсійним рейсом з Окленду до Антарктиди, а потім назад — до Нової Зеландії. Після декількох судових позовів і безлічі суперечок, авіакомпанія Air New Zealand припинила свої оглядові польоти над Антарктидою[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Mount Erebus. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 28 серпня 2012. (англ.)
  2. ↑ Mount Erebus, Antarctica (англ.). Peakbagger.com[d]. Процитовано 19–12–2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  3. 1 2 Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  4. ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. , с. 181, 190
  5. ↑ Kyle, P. R. (Ed.), Volcanological and Environmental Studies of Mount Erebus, Antarctica, Antarctic Research Series, American Geophysical Union, Washington DC, 1994.
  6. ↑ Aster R., Mah, S., Kyle, P., McIntosh, W., Dunbar, N., and J. Johnson, Very long period oscillations of Mount Erebus volcano, J. Geophys. Res., 108, 2522, doi:10 .1029/2002JB002101, 2003
  7. ↑ Burgisser, Alain; Oppenheimer, Clive, Alletti, Marina; Kyle, Phillip R.; Scaillet, Bruno; Carroll, Michael R. (Листопад 2012). Backward Tracking of gas chemistry measurements at Erebus volcano. Geochemistry Geophysics Geosystems. 13 (11): 24. doi:10.1029/2012GC004243.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. 1 2 Найпівденніший у світі діючий вулкан в Антарктиді викидає золотий пил. // Автор: Анна Неволіна. 12.04.2024
  9. ↑ Вулкан щодня викидає золото на $6000: де він розташований (фото). // Автор: Юлія Каспарова. 18.04.2024, 16:29

Посилання

[ред. | ред. код]