Координати: 77°32′ пд. ш. 167°17′ сх. д. / 77.533° пд. ш. 167.283° сх. д. / -77.533; 167.283

Еребус (вулкан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еребус
англ. Mount Erebus
Назва на честь: HMS Erebus
Вулкан Еребус
Вулкан Еребус
Вулкан Еребус
77°32′ пд. ш. 167°17′ сх. д. / 77.533° пд. ш. 167.283° сх. д. / -77.533; 167.283
Типстратовулкан
Країна
Місце знаходженняАнтарктида Антарктида
ГориОстрів Росса,
(6-те місце у світі)
Висота3794 м[1]
Висота відносна3794 м[1]
(34-те місце у світі)
Ізоляція121,02 км → г. Лістер (4025 м)[2]
Останнє виверження2019, продовжується
Вперше підкорений10 березня 1908 р.
Ідентифікатори і зовнішні посилання
GeoNames 6632798
12201
390020
Еребус. Карта розташування: Антарктида
Еребус
Еребус

Мапа
CMNS: Еребус у Вікісховищі

Ере́бус (англ. Mount Erebus [ˈɛrɪbəs]) — стратовулкан в Антарктиді, найпівденніший діючий вулкан на Землі[3]. Висота — 3794 м[1][4]. Розташований на острові Росса.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулкан Еребус був відкритий 28 січня 1841 року англійською експедицією під керівництвом полярного дослідника сера Джеймса Кларка Росса на кораблях «Еребус» та «Террор». В честь цих кораблів і названо два вулкани на острові Росса (Еребус та Террор).

Вперше піднялися на його вершину і досягнули краю кратера діючого вулкана шість членів експедиції Ернеста Шеклтона 10 березня 1908 р. (експедиція намагалася підкорити Південний полюс)[3].

Геологія та вулканології

[ред. | ред. код]

Гора Еребус нині є найактивнішим вулканом в Антарктиді з діючою вулканічною зоною над гарячою точкою Еребус. Вулкан безперервно вивергається щонайменше від 1972 року. Він розташований над фонолітовим лавовим озером, одним з п'яти найвідоміших лавових озер на Землі. Характеристика вулканічної діяльності складається із стромболійських вивержень[en] лавового озера або одного з декількох отворів, що лежать у межах внутрішнього кратера вулкана[5][6]. Вулкан Еребус в науковому плані примітний тим, що через його відносно низький рівень і надзвичайно стійку вулканічну діяльність забезпечуються довгострокові Вулканологічні вивчення Стромболійських еруптивних систем (систем виверження), дуже близьких (сотні метрів) від активних отворів. Це притаманне лише декільком вулканам планети, зокрема таким як Стромболі в Італії. Науковим дослідженням вулкана також сприяє його близькість до антарктичних станцій Мак-Мердо (США) та Скотт-Бейс (Нова Зеландія), розташованих на острові Росса приблизно відповідно за 32 та 35 км від нього.

Гора Еребус класифікується як полігенний стратовулкан. У нижній половині вулкан є щитом, верхня половина є стратоконусом. Склад поточних продуктів виверження з Еребусу є анортоклаз-порфірові тефритові фоноліти та фоноліти, які становлять основну частину лавового потоку, що вивергається з вулкана. Найстаріші вулканічні продукти складаються з відносно недиференційованих і нев'язких базанітових лав, що утворюють у нижній частині, широкий платформовий щит Еребуса. Трохи молодші базаніти і фонотефріти на схилах хребта Фанг — еродовані залишки ранніх вивержень Еребусу — і в деяких місцях на схилах Еребусу збереглися дотепер. Еребус є єдиний в світі діючий фонолітовий вулкан[7].

Вулкан Еребус регулярно вивергає шлейфи газу і пари. Особливістю газових викидів вулкану є те, що вони насичені крихітними кристалами металевого золота, розміром не більше 20 мікрометрів. Підраховано, що протягом тільки одного дня вулкан вивергає близько 80 грамів кристалізованого золота, що коштує близько $6000. Золотий пил з вулкану розноситься далеко і широко навкруги. Дослідники Антарктики виявили сліди золота в навколишньому повітрі на відстані до 1000 км (621 миль) від вулкану[8][9].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Найбільше вулкан відомий суспільству через авіакатастрофу, яка трапилася на горі Еребус 28 листопада 1979 року, коли літак DC-10-30 рейсу 901 авіакомпанії Air New Zealand врізався у схил вулкану, в результаті чого загинули всі 257 осіб, що перебували на борту. Цей рейс був частиною програми Air New Zealand, яка дозволяла пасажирам подорожувати 11-годинним екскурсійним рейсом з Окленду до Антарктиди, а потім назад — до Нової Зеландії. Після декількох судових позовів і безлічі суперечок, авіакомпанія Air New Zealand припинила свої оглядові польоти над Антарктидою[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Mount Erebus. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 28-08-2012. (англ.)
  2. Mount Erebus, Antarctica. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 19-12-2016.
  3. а б Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  4. Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. , с. 181, 190
  5. Kyle, P. R. (Ed.), Volcanological and Environmental Studies of Mount Erebus, Antarctica, Antarctic Research Series, American Geophysical Union, Washington DC, 1994.
  6. Aster R., Mah, S., Kyle, P., McIntosh, W., Dunbar, N., and J. Johnson, Very long period oscillations of Mount Erebus volcano, J. Geophys. Res., 108, 2522, doi:10 .1029/2002JB002101, 2003
  7. Burgisser, Alain; Oppenheimer, Clive, Alletti, Marina; Kyle, Phillip R.; Scaillet, Bruno; Carroll, Michael R. (November 2012). Backward Tracking of gas chemistry measurements at Erebus volcano. Geochemistry Geophysics Geosystems. 13 (11): 24. doi:10.1029/2012GC004243.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. а б Найпівденніший у світі діючий вулкан в Антарктиді викидає золотий пил. // Автор: Анна Неволіна. 12.04.2024
  9. Вулкан щодня викидає золото на $6000: де він розташований (фото). // Автор: Юлія Каспарова. 18.04.2024, 16:29

Посилання

[ред. | ред. код]