Еркулес Бріто Руас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бріто
Бріто
Особисті дані
Повне ім'я Еркулес Бріто Руас
Народження 9 серпня 1939(1939-08-09) (81 рік)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 182 см[1]
Вага 81 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1955–1959 Бразилія «Васко да Гама» 80 (7)
1960 Бразилія «Інтернасьйонал» 5 (1)
1960–1969 Бразилія «Васко да Гама» 120 (6)
1969–1970 Бразилія «Фламенго» 11 (0)
1970 Бразилія «Крузейру» 9 (1)
1971–1974 Бразилія «Ботафогу» 63 (0)
1974 Бразилія «Корінтіанс» 6 (3)
1974 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе» 7 (1)
1975 Канада «Монреаль Касторс» 7 (2)
1975 Венесуела «Депортіво Галісія» 5 (1)
1975–1978 Бразилія «Демократа» 28 (1)
1979 Бразилія «Рівер» (Терезіна) 9 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1964–1972 Бразилія Бразилія 47 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Еркулес Бріто Руас (порт. Hércules Brito Ruas, нар. 9 серпня 1939, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Васко да Гама», а також національну збірну Бразилії. У складі збірної — чемпіон світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1955 року виступами за команду «Васко да Гама», в якій виступав за 15 років, з перервою на рік, коли він грав за «Інтернасьйонал». У «Васко» пройшли кращі роки кар'єри Бріто, він виграв з клубом 4 чемпіонату Ріо-де-Жанейро, турнір Ріо-Сан-Паулу і Кубок Гуанабара. Багато років Бріто був капітаном команди[2].

1969 року Бріто перейшов у «Фламенго», де його кар'єра пішла на спад: за клуб він провів тільки 11 ігор[3]. Потім Бріто грав у «Крузейру» та «Ботафогу», у складі якого він дебютував у чемпіонаті Бразилії, провівши 68 матчів[4], «Корінтіансі» та «Атлетіку Паранаенсе».

Бріто у 1970 році.

1975 році він грав за кордоном у канадській Національній футбольній лізі за «Монреаль Касторс»[5], після чого грав за венесуельське «Депортіво Галісія».

Повернувшись на батьківщину грав за команду «Демократа», а завершив ігрову кар'єру у команді «Рівер» (Терезіна), за яку виступав протягом 1979 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

30 травня 1964 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі проти Англії (5:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії та чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, здобувши того року титул чемпіона світу. На першому турнірі він зіграв лише в одній грі проти Португалії, а команда не подолала груповий етап[6]. Втім вже через чотири роки він вже був основним гравцем та зіграв у всіх шести матчах, які Бразилія виграла і втретє у своїй історії стала чемпіоном світу[7].

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 47 матчів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. RSSSF (ред.). World Cup Champions Squads 1930-2006 (en). Процитовано 2 aprile 2010. 
  2. стаття на sovascodagama[недоступне посилання з Червень 2018]
  3. Матчі Бріто за «Фламенго» [недоступне посилання з Червень 2018]
  4. Матчі Бріто в чемпіонаті Бразилії
  5. Castors feature international soccer stars. Ottawa Journal. 17 June 1976. с. 30. 
  6. Folha Online - Especial - 2006 - Copa. www1.folha.uol.com.br. Процитовано 22 November 2020. 
  7. ‘VAI SE CHAMAR HÉRCULES’. E ASSIM NASCEU O BRITO DE 70. Museu da Pelada (pt-BR). Процитовано 22 November 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]