Ерміна Австрійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерміна Австрійська
нім. Hermine von Österreich
L'archiduchesse Hermine de Habsbourg-Autriche (1817-1842), abbesse du chapitre des dames de Prague.jpg
Портрет принцеси Ерміни пензля Альберта Теєра, 1846, Музей Конде
Ім'я при народженні Ерміна Амелія Марія
Народилася 14 вересня 1817(1817-09-14)
Буда, Королівська Угорщина
Померла 13 лютого 1842(1842-02-13) (24 роки)
Відень, Австрійська імперія
Підданство Австрійська імперія
Діяльність благодійність
Титул ерцгерцогиня Австрійська
Посада принцеса-настоятелька Терезіанського інституту шляхтянок
Платня 20 000 золотих на рік
Термін 1835 або 18391942
Попередник Марія Тереза Австрійська
Наступник Марія Кароліна Австрійська
Конфесія католицтво
Рід Габсбурги
Батько Йозеф Австрійський
Мати Ерміна Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
Брати, сестри  • Єлизавета Франциска Австрійська, Марія Генрієтта Австрійська, Стефан Франц Австрійський і Йозеф Карл Австрійськийd
У шлюбі з не було
Діти не було

Ермі́на Аме́лія Марі́я Австрі́йська (нім. Hermine Amelie Marie von Österreich), (нар. 14 вересня 1817 — пом. 13 лютого 1842) — австрійська ерцгерцогиня з династії Габсбургів, принцеса Угорщини та Богемії, донька палатина Угорщини Йозефа Антона Австрійського та принцеси Ерміни Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймської.

Від 1835[1] або 1839[2] і до самої смерті обіймала посаду принцеси-настоятельки Терезіанського інституту шляхтянок у Празі.

Біографія[ред. | ред. код]

Ерміна та її брат-близнюк Стефан Франц народились 14 вересня 1817 року у Буді. Вони були дітьми палатина Угорщини Йозефа Антона Австрійського та його другої дружини Ерміни Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймської. Матір померла відразу після їхнього народження. Хоча стан дітей і не викликав побоювань, були побажання охрестити їх негайно. Зрештою, близнюки були охрещені 18 вересня.[3] В той же день у газетах вийшло повідомлення про смерть їхньої матері.

За два роки батько оженився знову із вюртемберзькою принцесою Марією Доротеєю. Мачуха невдовзі добре вивчила угорську мову, багато займалася благодійністю. Від цього союзу у Ерміни та Стефана з'явилися молодші єдинокровні брати Александр та Йозеф Карл й сестри Єлизавета Франциска та Марія Генрієтта. Мешкало сімейство у Будайській фортеці та замку Альчут. Діти виховувалися в угорському дусі.[4]

Шандор Лестян писав про Ерміну:«Батько поклонявся дочці до ідолопоклонства, а та, зі своїм сонячним настроєм, квітучою красою та доброю душею, стала улюбленицею Пешта та Буди». Газети також змальовували її красивою, доброю та скромною дівчиною. Йозеф навчав доньку переважно угорською мовою і згодом більшість речей ерцгерцогиня виголошувала саме нею. Багато займалася благодійністю.[3]

Ще в дитинстві ерцгерцогині з'ясувалося, що вона має проблеми з хребтом. Лікарі пояснювали це туберкульозною інфекцією. Було зрозуміло, що дівчина навряд чи вийде заміж. У 1830-х роках вона стала принцесою-настоятелькою Терезіанського інституту шляхтянок у Празі. Заклад не був церковним інститутом. Згідно уставу, розробленому імператрицею Марією Терезією, його члени не давали релігійних обітниць і не були зобов'язані присвятити своє життя Богові. Посада принцеси-настоятельки приносила 20 000 золотих на рік.[2]

Ерміна померла 13 лютого 1842 року у Відні.[5] 19 лютого повідомлення про її смерть з'явилися у газетах.[3] Тіло принцеси перевезли до Будапешту, де поховали 21 лютого у крипті Будайської фортеці.

Посмертні дослідження показали, що ерцгерцогиня страждала від кіфосколіозу та мала деформацію грудної клітини.

Наступною настоятелькою Терезіанського інституту шляхтянок стала її троюрідна сестра Марія Кароліна Австрійська.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Франц I
Joseph II Portrait with crown.jpg
 
Марія Терезія
MariaTheresia Maske.jpg
 
Карл III
Retrato de Carlos III de España.jpg
 
Марія Амалія Саксонська
Princess Maria Amalia of Saxony future Queen of Naples and Spain by Guiseppe Bonito.jpg
 
Карл Людвіг
 
Елеонора Сольмс-Браунфельська
 
Карл Крістіан Нассау-Вайльбург
Karl Matthias Ernst, Karl Christian von Nassau Weilburg 1.jpg
 
Кароліна Оранж-Нассауська
Portrait of Carolina van Oranje-Nassau, PF de la Croix.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд II
Young Leopold II.jpg
 
 
 
 
 
Марія Луїза Іспанська
Infanta Maria Luisa of Spain in a painting by Anton Raphael Mengs.jpg
 
 
 
 
 
Віктор II
 
 
 
 
 
Амалія Нассау-Вайльбурзька
Amalie von Nassau-Weilburg.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йозеф Австрійський
József nádor Barabás Miklós.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерміна Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
Hermine Palatine.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерміна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жінки-лідери чеських церковних закладів [1] (англ.)
  2. а б Чарватова Яна. Терезіанський інститут шляхтянок у 1755—1852 роках [2] (чес.)
  3. а б в г Біографія Йозефа Габсбурга [3] (угор.)
  4. Габсбург, який став угорцем [4] (угор.)
  5. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: Habsburg, Hermine Amalie Marie [5] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]