Ерміна Австрійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерміна Австрійська
нім. Hermine von Österreich
Портрет принцеси Ерміни пензля Альберта Теєра, 1846, Музей Конде
Ім'я при народженні Ерміна Амелія Марія
Народився 14 вересня 1817(1817-09-14)
Буда, Угорське королівство
Помер 13 лютого 1842(1842-02-13) (24 роки)
Відень, Австрійська імперія
Поховання Palatinal Cryptd
Підданство Австрійська імперія
Діяльність благодійність
Титул ерцгерцогиня Австрійська
Посада принцеса-настоятелька Терезіанського інституту шляхтянок
Термін 1835 або 18391942
Попередник Марія Тереза Австрійська
Наступник Марія Кароліна Австрійська
Конфесія католицтво
Рід Габсбурги
Батько Йозеф Австрійський
Мати Ерміна Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
Брати, сестри Єлизавета Франциска Австрійська, Марія Генрієтта Австрійська, Стефан Франц Австрійський і Йозеф Карл Австрійський
У шлюбі з не було
Діти не було

Ермі́на Аме́лія Марі́я Австрі́йська (нім. Hermine Amelie Marie von Österreich), (нар. 14 вересня 1817 — пом. 13 лютого 1842) — австрійська ерцгерцогиня з династії Габсбургів, принцеса Угорщини та Богемії, донька палатина Угорщини Йозефа Антона Австрійського та принцеси Ерміни Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймської.

Від 1835[1] або 1839[2] і до самої смерті обіймала посаду принцеси-настоятельки Терезіанського інституту шляхтянок у Празі.

Біографія[ред. | ред. код]

Ерміна та її брат-близнюк Стефан Франц народились 14 вересня 1817 року у Буді. Вони були дітьми палатина Угорщини Йозефа Антона Австрійського та його другої дружини Ерміни Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймської. Матір померла відразу після їхнього народження. Хоча стан дітей і не викликав побоювань, були побажання охрестити їх негайно. Зрештою, близнюки були охрещені 18 вересня.[3] В той же день у газетах вийшло повідомлення про смерть їхньої матері.

За два роки батько оженився знову із вюртемберзькою принцесою Марією Доротеєю. Мачуха невдовзі добре вивчила угорську мову, багато займалася благодійністю. Від цього союзу у Ерміни та Стефана з'явилися молодші єдинокровні брати Александр та Йозеф Карл й сестри Єлизавета Франциска та Марія Генрієтта. Мешкало сімейство у Будайській фортеці та замку Альчут. Діти виховувалися в угорському дусі.[4]

Шандор Лестян писав про Ерміну:«Батько поклонявся дочці до ідолопоклонства, а та, зі своїм сонячним настроєм, квітучою красою та доброю душею, стала улюбленицею Пешта та Буди». Газети також змальовували її красивою, доброю та скромною дівчиною. Йозеф навчав доньку переважно угорською мовою і згодом більшість речей ерцгерцогиня виголошувала саме нею. Багато займалася благодійністю.[3]

Ще в дитинстві ерцгерцогині з'ясувалося, що вона має проблеми з хребтом. Лікарі пояснювали це туберкульозною інфекцією. Було зрозуміло, що дівчина навряд чи вийде заміж. У 1830-х роках вона стала принцесою-настоятелькою Терезіанського інституту шляхтянок у Празі. Заклад не був церковним інститутом. Згідно уставу, розробленому імператрицею Марією Терезією, його члени не давали релігійних обітниць і не були зобов'язані присвятити своє життя Богові. Посада принцеси-настоятельки приносила 20 000 золотих на рік.[2]

Ерміна померла 13 лютого 1842 року у Відні.[5] 19 лютого повідомлення про її смерть з'явилися у газетах.[3] Тіло принцеси перевезли до Будапешту, де поховали 21 лютого у крипті Будайської фортеці.

Посмертні дослідження показали, що ерцгерцогиня страждала від кіфосколіозу та мала деформацію грудної клітини.

Наступною настоятелькою Терезіанського інституту шляхтянок стала її троюрідна сестра Марія Кароліна Австрійська.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Франц I
 
Марія Терезія
 
Карл III
 
Марія Амалія Саксонська
 
Карл Людвіг
 
Елеонора Сольмс-Браунфельська
 
Карл Крістіан Нассау-Вайльбург
 
Кароліна Оранж-Нассауська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд II
 
 
 
 
 
Марія Луїза Іспанська
 
 
 
 
 
Віктор II
 
 
 
 
 
Амалія Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йозеф Австрійський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерміна Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерміна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жінки-лідери чеських церковних закладів [1] [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. а б Чарватова Яна. Терезіанський інститут шляхтянок у 1755—1852 роках [2] [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.] (чес.)
  3. а б в г Біографія Йозефа Габсбурга [3] [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] (угор.)
  4. Габсбург, який став угорцем [4] [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] (угор.)
  5. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: Habsburg, Hermine Amalie Marie [5] [Архівовано 21 липня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]