Ернест Весс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернест Весс
Ernest Vessiot
Фотографія Ернеста Весса
Ім'я при народженні фр. Ernest Paulin Joseph Vessiot
Народився 8 березня 1865(1865-03-08)[1][2][…]
Марсель
Помер 17 жовтня 1952(1952-10-17)[1][2][3] (87 років)
Ла-Бош
Поховання Cimetière Communal de la Bauched[5]
Країна  Франція
Діяльність математик, викладач університету
Галузь математика[6], диференціальне числення[6] і інтегральне числення[6]
Alma mater Вища нормальна школа, Ліцей Т'єрd і Паризький університет[7]
Науковий керівник Еміль Пікар[8]
Знання мов французька[1][6]
Заклад Університет науки та технології Лілль I[2], Тулузький університет[2], Ліонський університет[2] і Паризький університет
Членство Французька академія наук
Magnum opus Picard–Vessiot theoryd
Посада директор
Нагороди

Ернест Весс (8 березня 1865 — 17 жовтня 1952) — французький математик. Він народився в Марселі, Франції й помер у Ла-Боші, Савої, Франції. Ернест вступив до Вищої Нормальної Школи у 1884.

Викладав в Університеті науки та технології Ліллі I в 1892—1893, потім переїхав до Тулузи та Ліону. Після 1910 року він був професором та викладав аналітичну механіку та небесну механіку в Паризькому університеті. Головував на вступних іспитах до Політехнічної школи. Як директор Вищої Нормальної Школи до 1935, Ернест вжив заходів щодо конструкції нових фізичних, хімічних та геологічних корпусів на Ру Лемонд, 24.

Був обраний членом Академії Наук в 1943.

Робота Весса над теорією Пікара-Весса[en] оперує з інтегрованістю звичайних диференціальних рівнянь.

Роботи[ред. | ред. код]

  • Лекції з загальної геометрії.[9]
  • Vessiot, Ernest (1910), Méthodes d'intégration élémentaires, у Molk, Jules (ред.), Енциклопедія з теоретичної науки та прикладної математики, т. 3, Gauthier-Villars & Teubner, с. 58—170, архів оригіналу за 20 жовтня 2016, процитовано 3 грудня 2016

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б Annuaire prosopographique : la France savante
  4. база даних Léonoreministère de la Culture.
  5. http://www.cimetieres-de-france.fr/defunt/ficheDefunt/813329
  6. а б в г Czech National Authority Database
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. Moore, C. L. E. (1907). Review: Leçons de Géométrie Supérieure, par M. E. Vessiot (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 13 (10): 509—511. doi:10.1090/s0002-9904-1907-01518-5. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2017.

Див. також[ред. | ред. код]