Ернест Реншоу
| Ернест Реншоу | |
|---|---|
 | |
| Громадянство | Велика Британія |
| Дата народження | 3 січня 1861 |
| Місце народження | Лемінгтон, Ворікшир, Англія |
| Дата смерті | 2 вересня 1899 (38 років) |
| Місце смерті | Беркшир, Англія |
| Зріст | 178 см |
| Робоча рука | права |
| Мейджори | |
| Вімблдон | Перемога (1881, 1882, 1883, 1884, 1885, 1886, 1890) |
Парний розряд | |
| Мейджори | |
| Вімблдон | Перемога (1884, 1885, 1886, 1888, 1889) |
| Інші парні турніри | |
Джеймс Ернест Реншоу (англ. James Ernest Renshaw; 3 січня 1861, Лемінгтон, Ворікшир — 2 вересня 1899, Беркшир) — британський тенісист, переможець Вімблдону в одиночному і п'ятиразовий переможець парному розрядах. Брат-близнюк та основний суперник в боротьбі за титули Вільяма Реншоу.
Народився 3 січня 1861 року у Лемінгтоні в родині Джеймса та Еллен Реншоу, і був на 15 хвилин старше свого брата-близнюка Вільяма. Освіту здобув у Челтенхемському коледжі[en].[1]
Помер Ернест Реншоу в місті Волтхем Сент Лоуренс[en], недалеко від Туайфорда в Беркширі, 2 вересня 1899 року у віці 38 років від отруєння карболовою кислотою. Хоча було проведено розслідування, але встановити, чи прийняв тенісист отруйну сполуку навмисно, або ж усе сталося випадково, так і не вдалося[2][1].
1983 року — приєднався до свого брата в Міжнародному залі тенісної слави.
Уперше виступив на Вімблдоні у 1880, й одразу ж дійшов до чвертьфіналу, де в чотирьох сетах зазнав поразки від Едварда Вудхауза. За свою кар'єру на цих змаганнях здобув лише одну перемогу в одиночному розряді (1888 року Ернест у Челендж-матчі здолав у трьох партіях їхнього з братом найбільш серйозного суперника, Герберта Лофорда). Проте він ще чотири рази грав у фіналі, де тричі програвав своєму братові й один раз — Герберту Лофорду.
Також у парі братом Ернест п'ять разів перемагав на Вімблдонського кортах у парному розряді (1884, 1884, 1886, 1888, 1889; цей рекорд невдовзі був перевершений братами Догерті).
З інших турнірів в одиночному розряді Ернест Реншоу чотири рази вигравав Відкритий чемпіонат Ірландії (1883, 1887, 1888, 1892), і один раз — кубок Prince's club у Лондоні. У чоловічому парному розряді разом з Вільямом він перемагав на Чемпіонаті Ірландії також чотири рази (1881, 1883, 1884, 1885) [3], у змішаному парному розряді — один раз, 1887 року, разом з 16-річною Лотті Дод[3]. Крім того, Ернест разом з братом завоював три титули на Чемпіонаті Оксфордського університету в чоловічому парному розряді[4] (1880, 1881, 1884; турнір був відкритий для всіх охочих).
Востаннє брати Реншоу взяли участь у змаганнях на Вімблдоні у 1893 році, але, вони повинні були грати один проти одного вже в першому колі і Вільям відмовився від боротьби. Ернест не зміг скористатися своїм шансом та програв у другому колі, з рахунком 6-1, 5-7, 1-6, 6-4, 3-6, ірландцеві Гарольду Махоні.
| Результат | Рік | Турнір | Покриття | Суперник | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 1882 | Вімблдонський турнір | Трава | .svg){kind=small} Вільям Реншоу |
6–1, 2–6, 4–6, 6–2, 6–2 |
| Поразка | 1883 | Вімблдонський турнір | Трава | Вільям Реншоу |
2–6, 6–3, 6–3, 4–6, 6–3 |
| Поразка | 1887 | Вімблдонський турнір | Трава | Герберт Лоуфорд |
1–6, 6–3, 3–6, 6–4, 6–4 |
| Перемога | 1888 | Вімблдонський турнір | Трава | Герберт Лоуфорд |
6–3, 7–5, 6–0 |
| Поразка | 1889 | Вімблдонський турнір | Трава | Вільям Реншоу |
6–4, 6–1, 3–6, 6–0 |
| Результат | Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 1884 | Вімблдонський турнір | Трава | Вільям Реншоу
|
Ернес Льюїс Е.Л. Вільямс
|
6–3, 6–1, 1–6, 6–4 |
| Перемога | 1885 | Вімблдонський турнір | Трава | Вільям Реншоу
|
Клод Фаррер Артур Дж. Стенлі
|
6–3, 6–3, 10–8 |
| Перемога | 1886 | Вімблдонський турнір | Трава | Вільям Реншоу
|
Клод Фаррер Артур Дж. Стенлі
|
6–3, 6–3, 4–6, 7–5 |
| Перемога | 1888 | Вімблдонський турнір | Трава | Вільям Реншоу
|
Герберт Вілберфорс Патрік Бовс-Лайон
|
2–6, 1–6, 6–3, 6–4, 6–3 |
| Перемога | 1889 | Вімблдонський турнір | Трава | Вільям Реншоу
|
Ернес Льюїс Джордж Гілл'ярд
|
6–4, 6–4, 3–6, 0–6, 6–1 |
| W | Ф | ПФ | ЧФ | #Р | КТ | К# | DNQ | A | NH |
Для турнірів з раундом виклику: (WC) виграв; (CR) програв у раунді виклику; (ФA) досягнув фіналу всіх охочих
(OF) тільки серед членів Французького клубу
| 1877 | 1878 | 1879 | 1880 | 1881 | 1882 | 1883 | 1884 | 1885 | 1886 | 1887 | 1888 | 1889 | 1890 | 1891 | 1892 | 1893 | SR | В-П | % виграшів | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Турніри Великого шлему | 1 / 12 | 32–11 | 74.4 | |||||||||||||||||
| Відкритий чемпіонат Франції з тенісу | Не проводився | OF | OF | OF | 0 / 0 | – | – | |||||||||||||
| Вімблдонський турнір | ЧФ | 3р | CR | CR | ПФ | ФA | ЧФ | Ф | WC | CR | ПФ | 2р | 1 / 12 | 32–11 | 74.4 | |||||
| Відкритий чемпіонат США з тенісу | NH | NH | NH | NH | A | A | A | A | A | A | A | A | A | A | A | A | 0 / 0 | – | – | |
| Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу | Не проводився | 0 / 0 | – | – | ||||||||||||||||
| В-П | 3–1 | 2–1 | 5–1 | 4–1 | 3–1 | 4–1 | 2–1 | 2–1 | 5–0 | 0–1 | 2–1 | 0–1 | ||||||||
- ↑ а б Oxford Dictionary.
- ↑ Pharmaceutical journal;: A weekly record of pharmacy and allied sciences, 1900. P. 279. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 17 серпня 2012.
- ↑ а б Dohertys, 1903, с. 170-171.
- ↑ «Oxford University Lawn Tennis Club: 1879—1883» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Norham Gardens Lawn Tennis Club
- «The glorious reign of Renshaw» // A. Wallis Myers. The complete lawn tennis player. — Philadelphia : G.W. Jacobs & co, 1908. — P. 18-24.
- «William and Ernest Renshaw» // Herbert Chipp. «Lawn tennis recollections». — Merritt & Hatcher, 1898. — P. 13-21.
- Reginald Doherty, Lawrence Doherty. R. F. and H. L. Doherty on lawn tennis. — New York : The Baker & Taylor company, 1903. — 258 с.
- Ернест Реншоу на сайті ATP(англ.)
- Ернест Реншоу На сайті International Tennis Hall of Fame
- Ернест Реншоу на Tennis Archives[недоступне посилання з квітня 2019]
- Wray Vamplew. «Renshaw, William Charles». Oxford Dictionary of National Biography — Oxford University Press. 2004-12
