Ернст Август

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Август
Ернст Август
Ернст Август
Король Ганноверу
20 червня 1837 — 18 листопада 1851
Попередник: Вільгельм IV
Наступник: Георг V
 
Освіта: Геттінгенський університет
Народження: 5 червня 1771(1771-06-05)
Букінгемський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Королівство Велика Британія[1]
Смерть: 18 листопада 1851(1851-11-18) (80 років)
Ганновер, Німецький союз[1]
Похований: Herrenhausen Gardensd і Welf family mausoleumd
Громадянство: Сполучене Королівство і Королівство Ганновер
Династія: Ганноверська династія
Батько: Георг III
Мати: Софія Шарлотта Макленбург-Стрелицька
У шлюбі з: Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
Діти: Георг V, George FitzErnestd[2], Frederica Hanoverd[2] і stillborn daughter Hanoverd[2]
Автограф: Ernest Augustus I of Hanover Signature.svg
Нагороди:
орден Андрія Первозванного орден Підв'язки орден Святого Патріка орден Червоного орла 2-го класу лицар Великого Хреста ордена Лазні Knight Grand Cross of the Military Order of William Великий хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ернст Август (нім. Ernst August; 5 червня 1771 - 18 листопада 1851) - король Ганноверу з 1837 року. Носив британський титул герцога Камберлендського (англ. Ernest Augustus Duke of Cumberland).

Біографія[ред. | ред. код]

П'ятий син короля Великої Британії і Ганноверу Георга III.

Учасник революційних і наполеонівських воєн, був поранений, осліп на ліве око. У 1793-1795 роках брав участь в нідерландських походах; в 1799 році з титулом герцога Камберленда увійшов в палату лордів. У палаті лордів він стояв на боці торі і був противником емансипації католиків.

У 1813 році брав участь в Кульмській битві. Фельдмаршал з 1813 року.

Після смерті старших братів Георга IV і Вільгельма IV, які також правили обома королівствами, герцог Камберлендський в 1837 році вступив по салічному закону на ганноверський престол. Британський престол, успадкований по жіночій лінії, при цьому зайняла його племінниця Вікторія, донька померлого в 1820 році Едуарда, герцога Кентського, який був старший за Ернста Августа.

До народження у Вікторії першої дитини (дочки Вікторії в 1840 році) був спадкоємцем британського престолу. Існував акт про регентство на випадок, якщо Вікторія помре, не залишивши спадкоємців, а Ернст буде в цей час в Ганновері.

У Великій Британії він був дуже непопулярний; ходили чутки про те, що він убив власного лакея і жив разом з сестрою Софією. У Ганновері, навпаки, він користувався любов'ю підданих, так як вперше за сто років з гаком у країни з'явився король, який постійно жив в Ганновері. Виявивши, що лад країни не відповідає його переконанням, він в червні 1837 року скасував конституцію і з залізною послідовністю переслідував будь-яку опозицію. У 1840 році був введений новий державний порядок.

У 1843 році Ернст Август відвідав Англію, де присягнув, як підданий, королеві Вікторії і взяв участь в засіданнях палати лордів. Березневі події 1848 року змусили Ернста-Августа внести деякі ліберальні зміни до конституції. Коли почалася реакція, він опирався об'єднанню Німеччини і хоча і вступив у так званий союз трьох королів, але скоро з нього вийшов.

У місті перед головним вокзалом йому поставлений пам'ятник, на якому Ернст Август сидить на коні. Ганноверці призначають зустрічі «під хвостом».

Сім'я[ред. | ред. код]

У 1815 році одружився з кузиною, принцесою Фридерікою Мекленбург-Стреліцькою, сестрою прусської королеви Луїзи. Тільки одна дитина з народжених у шлюбі вижила - майбутній король Георг V Ганноверський (1819-1878).

27 вересня 1819 року був нагороджений орденом Св. Андрія Первозванного.

Примітки[ред. | ред. код]