Ернст Август Брауншвейзький
| Ернст Август Брауншвейзький нім. Ernst August von Braunschweig | ||
| ||
|---|---|---|
| 17 листопада 1887 — 30 січня 1953 | ||
| Попередник: | Ернст Август Ганноверський | |
| Наступник: | герцогство ліквідовано | |
| Народження: |
17 листопада 1887[1][2][3] Пенцінг, Відень, Австрія | |
| Смерть: |
30 січня 1953[1][2][3] (65 років) Паттензен, Район Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина[1] | |
| Поховання: | Ганновер | |
| Країна: |
| |
| Рід: | Ганноверська династія | |
| Батько: | Ернст Август Ганноверський | |
| Мати: | Тіра Данська | |
| Шлюб: | Вікторія Луїза Прусська | |
| Діти: | Ернст Август IV Ганноверський, Георг Вільгельм Ганноверський, Фредерика Ганноверська, Крістіан Оскар та Вельф Генріх | |
| Нагороди: | ||
Ернст Август (нім. Ernst August III Herzog von Braunschweig und Luneburg, herzog von Hannover; 17 листопада 1887, Пенцінг — 30 січня 1953, Паттензен) — останній герцог Брауншвейзький і Люнебурзький (з 2 листопада 1913 по 8 листопада 1918), принц Ганноверський, онук короля Георга V, прусський генерал-майор (27 січня 1917). Згодом титулярний король Ганновера (як Ернст Август III).
У 1884 році помер Вільгельм фон Брауншвейг-Беверн, далекий родич спадкоємця престолу. Герцог Ганноверський, батько Ернеста Августа, як глава дому Вельфів, висунув свої претензії на князівство, але оскільки він не хотів визнавати анексію Ганновера Пруссією, Бісмарк відмовився віддати йому Брауншвейзький трон. Тож 2 листопада 1885 року землі Брауншвейг-Люнебурзького герцогства обрали Альбрехта Гогенцоллерна (1837—1906) регентом цієї німецької федеральної землі.

20 травня 1912 року старший брат Георг Вільгельм загинув в автомобільній аварії у Накелі (Східний Прігніц-Руппін). Ернст Август став єдиним вцілілим нащадком кронпринца, який став спадкоємцем, що зробило його шлюб можливим.
24 травня 1913 року Ернст Август одружився з принцесою Вікторією Луїзою, єдиною дочкою прусського короля та німецького імператора Вільгельма II. Це була любов з першого погляду[4]. Весілля молодят закінчило багаторічну ворожнечу між Вельфами і Гогенцоллернами.
Цей день також був 25-ю річницею престолу імператора. Вікторія Луїза і Ернст Август одружились у Міському палаці Берліна. Вперше в історії кінокамери показали благородне весілля[5].
Це також було останнє велике зібрання європейських монархів перед початком Першої світової війни. Крім герцога і герцогині Камберлендських, були запрошені на весілля король Великої Британії та Ірландії Георг V з королевою Марією та царем Миколою II, а також російську царицю Олександру Федорівну. Після оголошення про заручини Ернст Август присягнув на вірність імператору.
24 травня 1913 р. підвищено з ріттмейстера до командира 4-го ескадрону гусарського полку «фон Зітен», яким колись керували його дід Георг V та прадід Ернст Август[6].
Під час Першої світової війни отримав звання генерал-майора і служив у Головному командуванні 10-го армійського корпусу. У цей час він довірив регентство герцогства своїй дружині. Також служив у 92-му піхотному полку та 17-му гусарському полку прусської армії та 1-му важкому кінному полку «Принц Карл Баварський» Баварської армії. За участь у війні на боці Німеччини був позбавлений всіх британських титулів.
- Ернст Август IV Ганноверський (1914—1987) — наслідний принц Брауншвейга; був двічі одружений: у першому шлюбі із Ортрудою Глюксбурзькою, від якої мав шістьох дітей; у другому — із графинею Монікою фон Зольмс-Лаубах, у другому шлюбі дітей не було.
- Георг Вільгельм Ганноверський (1915—2006) — був одружений із Софією Грецькою та Данською, від якої мав двох синів і дочку.
- Фредерика Ганноверська (1917—1981) — була одружена з королем Греції Павлом I, від якого народила сина і двох дочок.
- Крістіан Оскар Ганноверський (1919—1981) — був одружений із Мірей Дютрі, від якої мав двох дочок — Кароліну-Луїзу і Мірей; шлюб був розірваний в 1976 році.
- Вельф Генріх Ганноверський (1923—1997) — був одружений із принцесою Олександрою Ізенбург-Бюдінгенською, дітей не мав.
- Орден Генріха Лева (Герцогство Брауншвейг)
- великий хрест (1903)
- великий магістр (1 листопада 1913)
- Орден Святого Георгія (Ганновер)
- орден (29 серпня 1903)[7]
- великий магістр (14 листопада 1923)
- Королівський гвельфський орден (Королівство Ганновер)
- великий хрест (1903)
- великий магістр (14 листопада 1923)
- Орден Ернста Августа (Королівство Ганновер)
- великий хрест (1903)
- великий магістр (14 листопада 1923)
- Орден Слона (Данія; 15 листопада 1905)[7][8]
- Пам'ятна медаль золотого весілля короля Крістіана IX і Королеви Луїзи (Данія)[8]
- Медаль століття короля Крістіана IX (Данія)[8]
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1909)[7]
- Орден Чорного орла (Королівство Пруссія; 13 лютого 1913)[7]
- Орден Червоного орла, великий хрест (Королівство Пруссія; лютий 1913)
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія; 24 травня 1913)[7]
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го і 1-го класу (1913)[9]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Королівство Пруссія; 1914)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 1914)[10]
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство; 9 січня 1938)
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #124983847 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ Becker, Claudia (14 травня 2013). Hohenzollern & Co.: Die letzte große Adelsparty vor dem großen Krieg. DIE WELT (нім.). Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Film ansehen | Die Vermählung I.K.H. der Prinzessin Viktoria Luise mit S.H. dem Prinzen Ernst August von Cumberland | filmportal.de. www.filmportal.de. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Die Zietenhusaren - Rathenow - Geschichte und Geschichten - Prinz Ernst August. www.zietenhusar.wg.am. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ а б в г д Ruvigny, Melville Henry Massue, 9th Marquis of. Titled Nobility of Europe: An International Peerage, London: Harrison & Sons, 1914. p. 56
- ↑ а б в Bille-Hansen, A. C.; Holck, Harald, ред. (1943) [1st pub.:1801]. Statshaandbog for Kongeriget Danmark for Aaret 1943 [State Manual of the Kingdom of Denmark for the Year 1943] (PDF). Kongelig Dansk Hof- og Statskalender (дан.). Copenhagen: J.H. Schultz A.-S. Universitetsbogtrykkeri. с. 81. Процитовано 16 вересня 2019 — через DIS Danmark[da].
- ↑ Kriegsverdienstkreuz des Herzogtums Braunschweig 2. Klasse, 1914 bis 1918 - Deutsche Digitale Bibliothek. www.deutsche-digitale-bibliothek.de (нім.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ ÖNB-ALEX - Staatshandbuch. alex.onb.ac.at. Процитовано 23 квітня 2025.
- Народились 17 листопада
- Народились 1887
- Померли 30 січня
- Померли 1953
- Померли в Нижній Саксонії
- Нагороджені орденом Генріха Лева
- Кавалери ордена Святого Георгія (Ганновер)
- Лицарі Королівського Гвельфського ордена
- Кавалери ордена Слона
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Брауншвейг)
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Вельфи
- Ганноверська династія
- Баварські військовики
- Генерал-майори (Пруссія)
- Німецькі генерали Першої світової війни
- Правителі Європи XX століття













