Перейти до вмісту

Ернст Австрійський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ернст Австрійський
Народився15 червня 1553[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Габсбурзька монархія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 лютого 1595(1595-02-12)[1] (41 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брюссель[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБрюссельський собор Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Священна Римська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1573[2] — 1595[2]
Титулерцгерцог Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадавійт[d] і Губернатор Іспанських Нідерландівd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідГабсбурги Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМаксиміліан II Габсбург Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиМарія Австрійська (1528—1603) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриАнна Австрійська, Єлизавета Австрійська, королева Франції, Archduchess Margaretha of Austriad, Максиміліан III Австрійський, Archduke Wenceslaus of Austriad, Рудольф II, Матвій Габсбург і Альбрехт VII Австрійський Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Золотого руна

Ернст Австрійський, Ернст Габсбург (нім. Ernst von Österreich) — ерцгерцог Австрійський, штатгальтер габсбурзьких Нідерландів[ru].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ернст народився 15 липня 1553 року у м. Відні, був третім сином імператора Священної Римської імперії Максиміліана II та Марії Іспанської. Він виховувався разом зі старшим братом Рудольфом при іспанському дворі під наглядом австрійського дипломата Адама фон Дітріхштейна.

Двічі, в 1573 р. і в 1575 р.Ернст був претендентом на престол Речі Посполитої. У перший раз зумів заручитися підтримкою Ганни Ягелонки, котра мала популярність у Мазовії[4]. Однак це не дало позитивного результату[5]. У 1576 р., після коронації старшого брата і його переїзду до Праги, Ернст став губернатором ерцгерцогства Австрії[6]. Ернст перебував під сильним впливом свого духівника-єзуїта Георга Шерера, котрий заборонив проводити у м. Відні протестантські богослужіння, обурені городяни адресували ерцгерцогові петицію з вимогою скасувати заборону, але Ернст зняв всіх протестантів з керівних посад[7]. 1587 року претендував на престол Речі Посполитої, але перемогти не зміг[8].

У 1590 р. Ернст став губернатором Внутрішньої Австрії в якості регента при малолітньому кузені Фердинанді і переїхав у Грац, де активно сприяв контрреформації. У 1594 р. він був призначений штатгальтером іспанських Нідерландів. У січні 1595 р., коли король Франції Генріх IV оголосив війну Іспанії та закликав у союзники Голландську республіку, Іспанські Нідерланди виявилися затиснуті з двох сторін. Ерцгерцог виступив ініціатором укладення договору про мир, але через його раптову смерть 12 лютого 1595 року в м. Брюсселі переговори зірвалися[6][9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
  2. ↑ а б в RKDartists
  3. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  4. ↑ (пол.) Stanisław Grzybowski, «Jan Zamoyski», Warszawa, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1994. — s.53.
  5. ↑ (пол.) Stanisław Grzybowski, «Jan Zamoyski», Warszawa, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1994. — s.63–64.
  6. ↑ а б (нім.) Karl Eder. Neue Deutsche Biographie. — Berlin : Duncker & Humblot, 1953. — Т. 4. — С. 617. — ISBN 3-428-00181-8.
  7. ↑ (англ.) Karin J. MacHardy,. War, Religion and Court Patronage in Habsburg Austria: The Social and Cultural Dimensions of Political Interaction. — Houndmills : Palgrave Macmillan, 2003. — С. 62. — ISBN 0333572416.
  8. ↑ (пол.) Przemysław Piotr Szpaczyński, «Mocarstwowe dążenia Zygmunta III w latach 1587—1618», Kraków, 2013. — S.53.
  9. ↑ (англ.) Thomas Colley Grattan. Holland. — Teddington : Echo Library, 2007. — С. 137. — ISBN 1406862487.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ернст_Австрійський&oldid=41489656